Маркова (Чортківський район)
| село Маркова | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Рада | Завадівська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6124284803 |
| Облікова картка | Маркова |
| Основні дані | |
| Засноване | 1642 року |
| Населення | 504 особи |
| Територія | 2.800 км² |
| Поштовий індекс | 48313 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′34″ пн. ш. 25°02′57″ сх. д. / 49.15944° пн. ш. 25.04917° сх. д.Координати: 49°09′34″ пн. ш. 25°02′57″ сх. д. / 49.15944° пн. ш. 25.04917° сх. д. |
| Водойми | р. Золота Липа |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48313, с. Завадівка |
| Карта | |
  Маркова | |
 Маркова | |
Ма́ркова, або Маркова́ — село в Україні, Монастириської міської громади Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Золота Липа, на сході району. До 2020 підпорядковане Завадівській сільській раді.
Населення — 504 особи (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Археологічні знахідки[ред. | ред. код]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури. Зокрема, було знайдено залізний наконечник списа, орнаментований візерунками, що відносяться до пам'яток Пшеворської культури[1].
Письмові згадки[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1527.
Згадується 2 січня 1441 року у книгах галицького суду[2].
Історія села[ред. | ред. код]
З кінця XV століття належало Белецьким. Орієнтовно з 1578 року Маркова була власністю львівських архієпископів — як частина кукільницького ключа. У 1620 році село спалили татари.
У ХІХ столітті місцеві жителі вирощували тютюн[3].
У селі діяли:
- товариство «Просвіта». У 1928 році селяни збудували Дім Просвіти. Хоча саме товариство "Просвіта" було засноване ще у 1895 році о. Михайлом Щуровським, Василем Швидким, Йосифом Сиваником, Миколою Симаком та Михайлом Клюбою. При читальні «Просвіти» існував змішаний хор.
- кооператива «Липа», яка відновила свою діяльність після Першої світової війни під назвою «Будучність». Першим її головою став Степан Чернюк.
- «Січ» (засноване у 1905 році, проіснувало до 1915 року)
- Товариства, що існували від 1925 року: «Сокіл», «Рідна школа», «Союз українок», «Сільський господар»
- трубний та скрипковий оркестр
- чотири водяні млини
- дві олійні
- «Кулко рольніче», у якому торгували поляки
- дві крамниці українців
- дві кузні
У 1944 році у лісі біля Маркови під горою УПА мала бункери зі зброєю та іншими боєприпасами.
У Радянський період у 1944 році усі землі «добровільно» були забрані до колгоспу «Комсомолець», який утворили три села — Маркова, Завадівка та Коржова. Головою колгоспу був Омелян Галушка.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району.
Війти[ред. | ред. код]
До Першої світової війни війтом у селі, протягом двадцяти років, був Михайло Яворський, а під час війни — Петро Метанчук.
У 20-х і 30-х роках війтами були Залєцкий і Теофіль Соботкевич.
Під час першої більшовицької окупації 1939—1941 років головою сільради був Микола Королевич, а в час німецької окупації війтом села, по черзі, були Володимир Сиваник і Антін Колісник[4].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Костел (1757).
- Дві церкви Покрови Пресвятої Богородиці: стара і нова (1993; мурована).
- Капличка.
- «Фігура» Матері Божої.
Перший костел у Марковій (дерев'яний, простий і відносно невеликий) з'явився, ймовірно, у 1777—1778 рр. Вже на початку ХІХ ст. храм вимагав ремонту. Протокол візитації 1882 р. стверджує, що будівля в поганому стані, у стінах тріщини. У 1883 р. було проведено ремонт, стіни оббили новими дошками, але в 1889 р. відновлення вже вимагала стеля.
У 1895 р. почалися підготування до будівництва нової святині. Вже наступного року були готові плани і кошторис. Дивом зберігся проект деталі колони храму авторства відомого архітектора Теодора Тальовського, датований 1906 р. (загалом стиль костелу дуже відрізняється від споруд, характерних для Тальовського) — плюс проекти балюстради, виконані у Львові Владиславом Ґодовським. Будівництво було завершене в 1909 р. — фінансову допомогу надав архієпископ Юзеф Більчевський. В часи Першої світової пожежа знищила старий дерев'яний костел. Мурований храм в 1936 р. потребував ремонту.
Після Другої світової війни костел закрили, перетворивши його на колгоспний склад. З 1984 р. споруда стоїть пусткою і швидко руйнується[5].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипана символічна могила УСС (1991).
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють ЗОШ I ступеня, клуб, бібліотека.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Володимир Щуровський (1891, с. Маркова, нині Монастириського району — 1989, м. Дрезден, Німеччина) —український лікар, військовик. У Леґіоні УСС — лікар, 1915–
17 — у «Збірній станиці» УСС у м. Львів, де також лікував І. Франка (1916), згодом — у Коші УСС. 1918–19 — учасник польсько-української війни. Потім — у Львові: лікар, доцент Українського таємного університету. 1940–69 — лікар шпиталю у Дрездені. Автор праці про медичну службу УСС та інших публікацій[6].
- Минодора Куца — педагог, депутат, виховник національно-патріотичного освітньо-молодіжного товариства «Сокільський Доріст», член Народного Руху України, товариства «Знання», громадський діяч.
Пов'язані з селом[ред. | ред. код]
- Михайло Щуровський — греко-католицький священник, парох у Маркові у період між двома світовими війнами, до 1944 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Тернопільська область» / Історія міст і сіл УРСР, Інститут Історії Академії Наук УРСР, Київ, 1973 р.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — T. 12. — С. 90. — № 881.
- ↑ Святослав Ленартович. «Koscioly i klasztory rzymskokatolockie dawnego wojewodztwa ruskiego». — Т. 10. — Краків, 2002
- ↑ Ярослав Сиваник «Маркова» / Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 543
- ↑ Святослав Ленартович. «Koscioly i klasztory rzymskokatolockie dawnego wojewodztwa ruskiego» — Т. 10. — Краків, 2002
- ↑ М. Лазарович, Б. Мельничук. Щуровський Володимир. // // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 736
Джерела[ред. | ред. код]
- Ярослав Сиваник «Маркова» / Підгаєцька земля. Історично-мемуарний збірник / Гол.ред. проф. Тарас Гунчак. — Головний комітет підгаєчан, Дітройт, ЗСА 1980 року. — Друкарня «Київ», Торонто, Канада. — С. 539—543
- Уніят Г. Ма́ркова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 460. — ISBN 966-528-199-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Markowa 3.) M., wś w pow. podhajeckim // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 126. (пол.)
- Сайт села
| ||||||||