Задарів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Задарів
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Монастириська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060310140041521
Облікова картка Задарів 
Основні дані
Перша згадка 1392 р.
Населення 1154
Територія 3,449 км²
Густота населення 334,59 осіб/км²
Поштовий індекс 48340
Телефонний код +380 3555
Географічні дані
Географічні координати 49°03′36″ пн. ш. 25°02′34″ сх. д. / 49.06000° пн. ш. 25.04278° сх. д. / 49.06000; 25.04278Координати: 49°03′36″ пн. ш. 25°02′34″ сх. д. / 49.06000° пн. ш. 25.04278° сх. д. / 49.06000; 25.04278
Середня висота
над рівнем моря
219 м[1]
Водойми р.Золота Липа
Відстань до
районного центру
14 км
Найближча залізнична станція Бучач
Відстань до
залізничної станції
32 км
Місцева влада
Адреса ради 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19
Вебсторінка http://zadariv.at.ua/
Карта
Задарів. Карта розташування: Україна
Задарів
Задарів
Задарів. Карта розташування: Тернопільська область
Задарів
Задарів
Мапа
Мапа

CMNS: Задарів у Вікісховищі

Зада́рів — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в долині на річці Золота Липа. До 2020 року адміністративний центр Задарівської сільської ради, якій також було підпорядковано село Сеньків.

До Задарова приєднано хутір Підмонастир (Монастирок).

Населення — 1154 особи (2003)[2].

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Перша згадка про село — до 1392 року (цей рік тривалий час вважався датою смерті власника чи посідача Задарова — польського шляхтича Міхала Абданка з Бучача.[4]).

Перша писемна згадка про село — 1437 р.[5]

Поблизу Задарова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тшинецької, голіградської та черняхівської культур, римські монети перших століть нашої ери.

У XVI ст. було засновано монастир отців Василіян. До наших днів не зберігся.

У селі свого часу діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Луг», «Рідна школа», Народний дім, кооперативи, аматорський театральний гурток, хор.

На хуторі Підмонастир — читальня імені Маркіяна Шашкевича.

Впродовж 1942–1945 рр. у Задарові було знищено 13 осіб; це зокрема:

  • Микола Батіг (1906–1944), Ганна (1904–1944) та Степан (1926–1943) Жилаві, Іван (1913–1943) і Петро (1890–1944) Кришталі, Василь Кашуба (1927–1945), Микола Магухняк (1928–1944), Ганна (1915–1942) і Михайло (1906–1945) Пулики, Іван Рожаловський (1929–1945), Михайло Сенюк (1902–1944), Степан Штикований (1922–1944), Степан Шмирко (1915–1945).

В УПА вступило 35 осіб, загинуло 19. У Марківському лісі під час бою сотні “Тура” у вересні 1944 р. загинуло 4 уродженці с. Задарів

Під час повені 1957 р. частина села була затоплена.

Протягом 19621966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[6].

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятники[ред. | ред. код]

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990)
  • насипано символічну могилу Борцям за волю України (1992).
  • пам'ятник односельцям, полеглим у Другій світовій війні (1967)

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 5 закладів торгівлі, цегельний завод.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз погоди в с. Задарів (Тернопільська область). Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 18 червня 2022.
  2. Грицина Д., Уніят В. Задарів… — С. 598.
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  4. Jerzy Sperka. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 297. (пол.)
  5. Akta grodzkie i ziemskie… — T. 12. — S. 27. — № 233 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.].
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]