Горбаренко Петро Спиридонович
Горбаренко Петро Спиридонович | |
---|---|
Народився | 1 травня 1935 Кам'янече, Підвисоцький районd, Київська область, Українська СРР, СРСР |
Помер | 4 листопада 1987 (52 роки) Вінниця, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Центральний цвинтар (Алея Слави) |
Громадянство | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | журналіст, публіцист, літератор, краєзнавець |
Alma mater | Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1970) |
Членство | Національна спілка журналістів України |
Нагороди | |
Горбаре́нко Петро́ Спиридо́нович (*1 травня 1935, с. Кам'янече, Новоархангельського району, Одеської області — †4 листопада 1987, м. Вінниця) — український журналіст, публіцист, літератор, краєзнавець. Заслужений журналіст України (1987).
Член НСЖУ з 1961 року. Делегат V з'їзду Спілки журналістів України (1982).
Журналістський псевдонім — Петро Герасименко.
Трудове життя розпочав 1954 року гірничим робітником очисного вибою у вугільній шахті на Донбасі, паралельно навчаючись у Криворізькому гірничорудному інституті.
У журналістиці дебютував наприкінці 1955 як літпрацівник шахтарської багатотиражки. Після переїзду в 1956 році до Західної України очолив відділ сільського господарства районної газети «Ленінське слово» (смт. Обертин Станіславської області). Згодом обіймав посади відповідального секретаря, заступника редактора, редактора низки газет у Кіровоградській та Вінницькій областях.
1964 року поступив на гуманітарне відділення (спеціальність: українська мова і література) загальнонаукового факультету Вінницького державного педагогічного інституту імені М.Островського.
У 1966 перевівся на заочне відділення філологічного факультету (відділ української мови та літератури) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив з відзнакою у 1970 році. Петру Горбаренку як кращому студентові курсу було запропоновано поступити до аспірантури. Його науковим керівником став учений зі світовим ім'ям Кононенко П. П., за чийого сприяння Петро Горбаренко ще в студентські роки підготував і опублікував дві монографічні праці з краєзнавчої тематики. Однак через сімейні обставини змушений був відмовитися від цієї перспективи й повернутися на Вінниччину до буденної газетярської роботи.[1]
Понад тридцять років ім'я його з'являлось на сторінках районних (Бершадь, Липовець, Михайлов[ru], Новоархангельськ, Обертин, Тиврів, Тростянець, Тульчин), обласних (Вінниця, Кіровоград, Станіслав), республіканських (Київ) та всесоюзних (Москва) видань.
Майже два десятиліття віддав він роботі у «Вінницькій правді»:[2]
- 1968 — 1974 — власний кореспондент,
- 1974 — і до самої смерті (1987) — завідувач відділів партійного життя, промисловості, сільського господарства.
Похований на Алеї Слави Центрального міського кладовища Вінниці.[3]
Петро Горбаренко[4] — автор історичної повісті, кількох збірок поезій і оповідань, однієї художньо-документальної, двох художньо-публицістичних книг, двох монографій та багатьох публікацій у періодиці з краєзнавчої тематики, а також численних журнальних («Советская потребительская кооперация», «Соціалістична культура», «Хлібороб України», «Україна») та газетних («Вінницька правда», «Комсомольське плем'я», «Правда», «Прикарпатська правда», «Радянська Україна», «Сільські вісті» тощо) есе, нарисів, інтерв'ю, репортажів і статей.
- Лірика: збірка поезій (1969).
- О. Х. Новаківський: худ.—документальна книга (1972).
- Оповідки діда Спиридона: збірка оповідань (1973).
- Нестерварка: історична повість (1975).
- Хліборобській ініціативі — партійну підтримку: худ.—публицістична книга (1984).
- Причетність: худ.—публицістична книга (1985).
- Ветеран: поема (1987).
- Почесне звання «Заслужений журналіст України» (1987) — за вагомий особистий внесок у розвиток української журналістики, високу професійну майстерність.
- медаль «Ветеран праці» (1985).
- Лауреат журналістської премії імені Костянтина Гришина (1981 — перша премія).
- Переможець літературного конкурсу «Рівняння — на Прапор Перемоги» газети «Комсомольське плем'я» та Вінницького обласного комітету ДТСААФ (1975 — друга премія).
- низка нагород, дипломів, почесних грамот, подяк тощо (близько 30).
- Національна спілка журналістів України [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- «Вінниччина»
- ↑ Вінницькі газети сьогодні і вчора. Покоління XXI. 15 грудня 2017.
- ↑ Газета обласної ради "Вінниччина". Про нас. web.archive.org. 1 травня 2011. Архів оригіналу за 1 травня 2011.
- ↑ Горбаренко Петро Спиридонович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010.
- ↑ Горбаренко П.С. Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва. Процитовано 10 лютого 2020.
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 03.11.1987 року. // «Вінницька правда»: № 253 (17677) — 1987. — 4 листопада, С. 1.
- В. Бовкун. «Пам'яті товариша». (некролог) // «Вінницька правда»: № 254 (17678) — 1987. — 5 листопада, С. 4.
- Матеріали V з'їзду Спілки журналістів УРСР // Київ: «Радянська Україна» — 1982.
- Горбаренко Петро Спиридонович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. С. 63.
- Фонд ОУНДБ ім. К.А. Тімірязєва (22 червня 2017). Вінницькі газети. Процитовано 8 лютого 2020.
- Вінницька правда. ito.vspu.net. Процитовано 10 лютого 2020.
- З історії газети «Вінницька правда». leksika.com.ua. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 10 лютого 2020.
- Топоніміка села Кам'янечого: монографія / П. С. Горбаренко. // Вінниця: ВДПІ, 1966.
- Молоді прозаїки Вінниччини: монографія / П. С. Горбаренко. // Київ: КДУ, 1969.
- Лірика: поезії / П. С. Горбаренко. // «Донбас» — 1969. — № 2. — С. 24–29.
- Добридень, земляче! — дорож. нотатки: по некрасівських місцях / П. С. Горбаренко // «Вінницька правда»: 1971. — 10 грудня, С. 1-2.
- О. Х. Новаківський: до 100-річчя з дня народження художника Олекси Новаківського / П. С. Горбаренко // «Соціалістична культура». — 1972. — № 3. — С. 22-45.
- Оповідки діда Спиридона: оповідання / П. С. Горбаренко. // «Жовтень» — 1973. — № 5. — С. 76-97.
- Золотий ювілей колгоспної родини: репортаж із святкування 50-річчя з дня організації к-пу ім. О. Суворова / П. С. Горбаренко. // «Вінницька правда»: 1974. — 10 грудня, С. 2-3.
- Переможці конкурсу «Рівняння — на Прапор Перемоги». // «Комсомольське плем'я» — 1975. — 9 травня, С. 3.
- Нестерварка: історична повість / П. С. Горбаренко. — Київ: Видав. ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1975. — 120 С.
- Премії імені Костянтина Гришина. // «Вінницька правда» — 1981. — 5 травня, С. 2.
- Хліборобській ініціативі — партійну підтримку: публіцистика / П. С. Горбаренко. — Одеса: «Маяк», 1984 — 119 С.
- Причетність: публіцистика / П. С. Горбаренко. — Одеса: «Маяк», 1985 — 123 С.
- Ветеран: поема / П. С. Горбаренко. // «Ранок» — 1987. — № 10. — С.52-60.
- Народились 1 травня
- Народились 1935
- Уродженці Кам'янечого
- Померли 4 листопада
- Померли 1987
- Померли у Вінниці
- Поховані на Центральному цвинтарі (Вінниця)
- Випускники Інституту філології Київського університету
- Члени НСЖУ
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Заслужені журналісти УРСР
- Українські публіцисти
- Українські краєзнавці
- Українські журналісти
- Журналісти Вінниці