Городок (археологічна пам'ятка)
Городок — археологічна пам'ятка, слов'янське поселення середини 6 — початку 8 століття.
| Городок | |
|---|---|
| Країна |
 Україна |
| Регіон | Хмельницька область, Городоцький район |
| Населений пункт | місто Городок |
| Тип | Городище, святилище |
| Історія | |
| Датування | середина 6 — початок 8 століття |
| Дослідження | |
| Дата дослідження | 1966–1968 |
| Дослідники |
Винокур Іон Срульович Приходнюк Олег Михайлович |
| Державна приналежність | Східні слов'яни |
| Артефакти | 27 напівземлянок, з печами-кам'янками, господарські споруди, ями, вогнища та культовий майданчик |
  Городок | |
 | |
Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване на правому березі річки Смотрич (притока Дністра), в урочищі Гнилий Кут у Городоцькому районі Хмельницької області на окраїні міста Городок.
Історія дослідження та загальний опис[ред. | ред. код]
1966–1968 археологи Іон Винокур та Олег Приходнюк розкопали 27 чотирикутних напівземлянок (площею близько 16 м² кожна), з печами-кам'янками, а також господарські споруди, ями, вогнища та культовий майданчик. Посуд представлено ліпними горщиками струнких пропорцій з відігнутими назовні вінцями та глиняними сковородами. Знайдено також залізний наральник, косу, вістря дротика, ножі, шила тощо.
Східнослов'янське святилище було розташоване на окраїні родового поселення й обслуговувало релігійні потреби однієї родової громади. Святилище складалося з кам'яної вимостки прямокутної форми (2,3 х 1,5 м), обпаленої зверху, обкладеної невеликим плоским камінням, поряд з ямою (діаметр 1,5 м, глибина 20 см) з обпаленим дном, заповненою вугіллям, попелом, перепаленими кістками тварин, уламками посуду. Це дало змогу віднести городище до сакральних[1][2].
Жертовний майданчик городища є повним аналогом жертовника, знайденого Вікентієм Хвойкою на Старокняжій горі в Києві[3].
Основними заняттями мешканців поселення були землеробство та скотарство.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
- ↑ Михайло Козлов. Язичницький світогляд східних слов'ян: структура, еволюція, трансформація. Монографія / М. М. Козлов. — Севастополь: Видавець Кручинін Л. Ю., 2009. — 288 с. — С. 41-46, 58-63, 128–138 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 квітня 2014. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Городок Подільський — «Маленька Варшава». Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 23 квітня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Ратич О. О. Давньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. К., 1957.;
- Винокур И. С., Приходнюк О. М. Раннеславянское поселение на р. Смотрич. В кн.: Раннесредневековые восточнославянские древности. Л., 1974;
- Приходнюк О. М. Слов'яни на Поділлі (VI–VII ст. н. е.). К., 1975;
- Седов В. В., «Восточные славяне XI–XIII вв.», в сборнике «Археология СССР», под ред. Рыбакова Б. А., изд-во «Наука», 1982 г.
Джерела[ред. | ред. код]
- О. М. Приходнюк. Городок [Архівовано 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- О. М. Приходнюк. Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. [Архівовано 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]