Гостивар
Гостивар | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Основні дані | |||||
41°48′ пн. ш. 20°55′ сх. д. / 41.800° пн. ш. 20.917° сх. д. | |||||
Країна | Північна Македонія | ||||
Адмінодиниця | Гостивар (община) | ||||
Столиця для | Гостивар (община) (община Республіки Македонія) | ||||
Площа | 1,341 км² | ||||
Населення | 32 814 осіб (2021)[1] | ||||
Висота НРМ | 520 м | ||||
Міста-побратими | Акгісар | ||||
Телефонний код | 042 | ||||
Часовий пояс | CET і CEST | ||||
Номери автомобілів | GV | ||||
GeoNames | 790295 | ||||
OSM | ↑2615530 ·R (Гостивар (община)) | ||||
Поштові індекси | 1230 | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Arben Taravarid | ||||
Вебсайт | gostivari.gov.mk | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Гостивар у Вікісховищі |
Гостивар — місто в Північній Македонії в регіоні Полог. Розташоване біля підніжжя гірського масиву Шар-Планина. Адміністративний центр — общини Гостивар. Населення міста становить 35 847 осіб (2002). Від нього йдуть автомагістральні сполучення в Тетово, Скоп'є, Кичево та Охрид, є залізничне сполучення зі столицею Скоп'є. У стародавні часи називався Драу-Дак. Римський історик Тит Лівій стверджує, що в ході III Македонської війні місто здобув македонський цар Персей. В кінці дев'ятнадцятого століття населення Гостивару становило близько 4 тисяч і мало статус кизи в Османській імперії. В кінці дев'ятнадцятого століття місто почало рости і стало важливим центром торгівлі.
До визначних пам'яток міста належать вежа з годинником Сахат-Куля (1566) і мечеть (1688). У декількох милях на південь від села розташоване селище Врутек, в околицях якого бере початок річка Вардар. Місто є туристичною базою подорожуючих в горах Шар-Планина та національному парку Маврово.
У середині 1997 Гостивар разом з іншими населеними пунктами Тетово став ареною заворушень на тлі албанського іредентизму.
Населення Гостивару становить 35 847 осіб (2002). Етнічний склад:
Національність | Всього |
македонці | 11 885 (33,15 %) |
албанці | 16 890 (47,12 %) |
турки | 4 559 (12,72 %) |
цигани | 1 899 (5,3 %) |
арумин | 15 (0,04 %) |
серби | 146 (0,41 %) |
Боснійці | 34 (0,09 %) |
Решта | 419 (1,17%) [2] |
-
Гостивар у 1921
-
Гостивар у 1929
-
Гостивар у 1930
-
Гостивар у 1930
-
Гостивар у 1935
- ↑ https://www.citypopulation.de/de/northmacedonia/cities
- ↑ Министерство за Локална Самоуправа. База на општински урбанистички планови. Архів оригіналу за 15 вересня 2008. Процитовано 6 лютого 2013.
- Сайт общини Гостивар [Архівовано 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]