Очікує на перевірку

Григор'єва Олена Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григор'єва Олена Вікторівна
рос. Елена Григорьева
Народилася1978[4] або 1979[5][6]
Новогород, РРФСР, СРСР
Померла21 липня 2019(2019-07-21)[1][2][3]
Санкт-Петербург, Росія[1]
·холодна зброя[4]
Країна Росія
 СРСР
Діяльністьправозахисниця, ЛГБТ-активістка, репортерка, активістка
Знання мовросійська

Олена Вікторівна Григор'єва (21 червня 1978 — Санкт-Петербург, 21 липня 2019) — російська антивоєнна активістка, колишня ультраправа націоналістка. Захищала права людини і права ЛГБТ в Росії. Була вбита 21 липня 2019 незабаром після того, як її особисті дані були опубліковані на сайті «Пила проти ЛГБТ».

Біографія

[ред. | ред. код]

Олена Григор'єва народилася 21 червня 1978 року у Великому Новгороді. Після закінчення школи вивчала техніку реставрації в Новгородському коледжі мистецтва ім. С. В. Рахманінова, отримала диплом про середньоспеціальну освіту 2001 року. Була одружена та народила доньку. Григор'єва мала постійні труднощі з працевлаштуванням через активну політичну діяльність, наприклад, відомий випадок, коли служба безпеки потенційного роботодавця з цієї причини відмовила Олені в влаштуванні на роботу з торгівлі сувенірною продукцією[7][8] .

Початково була прихильницею ультраправих, нацистських поглядів, захоплювалася слов'янською і скандинавською міфологією, в новгородському середовищі націоналістів була відома як «Олена-Валькірія», набила татуювання матрьошки з автоматом і та руною Одал, яку використовували у Третьому Рейху, ходила на російські марші, очолювала 2016—2017 рр. осередки «Партії націоналістів» і «Артпідготовки» у рідному місті[9] . Своє захоплення ідеями націоналізму пояснювала тим, що в юності багато читала літературу.

У моїх батьків [була] велика бібліотека, батько свого часу книгами займався, у нас вдома ще в 90-ті роки були на полицях Ніцше, Ільїн… Я на початку почала читати, замислюватися, а потім вже шукати людей, подібних до мене[10] .

За даними інформаційного-аналітичного центру «Сова», Григор'єва брала участь в діяльності руху неонацистського спрямування «Слов'янська Сила — Північний Захід», представляла його в «Координаційній раді національних сил». Вона також залучалася до адміністративної відповідальності за демонстрацію нацистської символіки у мережі «ВКонтакті» і поширення музики, визнаної у РФ екстремістською, зокрема, в 2018 році провела три доби в спецприймальнику через публікацію в 2008 році у ВКонтакте пісні «Герої РВА» рок-гурту «Коловрат».[11][12][13] У 2017 році була затримана після антикорупційного мітингу у Великому Новгороді[14] .

Після того як Євромайдан, анексія Криму Росією і війна на Донбасі розкололи націоналістичну середу в Росії, Григор'єва, протестуючи проти проросійських ополченців на сході України, перейнялася антивоєнними поглядами і не знайшовши розуміння в ультраправому середовищі, почала відстоювати права і свободи людини, зайнялася ЛГБТ-активізмом і захистом прав меншин[15][7] . Виступала проти військових дій Росії в Україні, проти підвищення пенсійного віку, проти податку на далекобійників «Платон», на підтримку сестер Хачатурян, брала участь у Групі допомоги затриманим, в акціях Стратегії-6 і Стратегії-18, в кампанії за звільнення Олега Сенцова, Марші матерів, ЛГБТ-акціях (День мовчання, Першотравень, Райдужний флешмоб), приєдналась до «Альянсу гетеросексуалів і ЛГБТ за рівноправність», демократичного руху «Солідарність» та інших протестних рухів[16][17]. Олені надходили погрози від гомофобного діяча Тимура Булатова[18] . На початку 2019 року зробила камінг-аут як бісексуалка і як людина, що живе з вірусом гепатиту С[19] . 21 липня 2019 року був виявлено тіло Олени зі слідами удушення та 8 колотих поранень в спину.

Особиста інформація про неї з'явилася в липні 2019 року на сайті гомофобної групи під назвою «Пила проти ЛГБТ», оформленої за мотивами американського фільму жахів. Група закликає відстежувати і вбивати людей ЛГБТІК+ з опублікованого списку. Сайт заблокований в Росії, але в соціальних мережах циркулює новий список активістів ЛГБТІК+[20] .

Григор'єва неодноразово зверталася в поліцію у зв'язку з погрозами[21] . Незадовго до смерті Григор'єва отримувала погрози і попросила одного друга подбати про її кішку, якщо з нею щось трапиться, згідно з відомостями адвоката Дінара Ідрисова[22][23] .

Вбивство

[ред. | ред. код]

Олена Григор'єва була убита в ніч на 21 липня 2019 року[24][25][26] . Її тіло знайшли біля будинку 11 корпус 2 по Пулковській вулиці у Санкт-Петербурзі. На думку криміналістів, Григор'євій завдали не менш восьми ножових поранень в спину і обличчя, після чого задушили. 25 липня слідство затримало підозрюваного — уродженця Киргизії Даврона Мухамедова, який спочатку пояснив свої нібито дії конфліктом на побутовому ґрунті, а потім дав свідчення проти іншої людини, 29-річного жителя Санкт-Петербурга, раніше судимого за зберігання наркотиків Олексія Волнянко. Надалі Мухамедова відпустили, Волнянко затримали; він потім підписав щиросерде зізнання. За даними слідства в ту ніч Волнянко, будучи в стані алкогольного сп'яніння зустрів на вулиці Григор'єву, так само нетверезу, і запропонував їй піти до нього випити. Провівши разом час в квартирі, вона «боляче зачепила» Волнянко, після чого він виставив її, а через якийсь час, побачивши у вікні як вона йде по вулиці, наздогнав її і продовжив з нею спілкування на лавці поруч зі згаданим будинком. Надалі почалася суперечка, в ході якої він зарізав Григор'єву[27][28][29].

Реакція на вбивство

[ред. | ред. код]

Подія знайшла певний розголос у російській пресі та телебаченні. Російська газета Lenta.ru включила активістку Олену Григор'єву в свій список головних втрат 2019 року.[30]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в https://www.20min.ch/ro/news/monde/story/Une-militante-LGBT-tuee-a-l-arme-blanche-21868870
  2. ↑ а б https://varlamov.ru/3527012.html
  3. ↑ а б https://www.awid.org/whrd/yelena-grigoriyeva
  4. ↑ а б https://www.theguardian.com/world/2019/jul/22/lgbt-activist-murdered-in-saint-petersburg?CMP=twt_gu#Echobox=1563834778
  5. ↑ CNN.com — 1995.
  6. ↑ https://www.newsstandhub.com/en-us/cnn/amp/an-lgbt-activist-murdered-in-russia-had-previously-received-death-threats-friends-and-campaigners-say
  7. ↑ а б Россия: версии убийства активистки Елены Григорьевой. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 12 червня 2022.
  8. ↑ Русская история X – бывшая национал-социалистка Елена Григорьева убита мигрантом из Киргизии.
  9. ↑ Смерть в июле... (ru-RU) . C.H.A.O.S.S.S. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  10. ↑ Русская история X. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 10 березня 2021.
  11. ↑ Решение № 7 -19/2018 7-19/2018 от 26 февраля 2018 г. по делу № 7 -19/2018 :: СудАкт.ру. sudact.ru. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 14 квітня 2020.
  12. ↑ Русская история X.
  13. ↑ В Петербурге задержали подозреваемого в убийстве активистки Григорьевой. BBC News Русская служба. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 13 квітня 2020.
  14. ↑ «Григорьева, привет!»: Новгородка в суде рассказала, как её задержали после антикоррупционного митинга (рос.). Новгород.ру. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 квітня 2020.
  15. ↑ Политическая и бытовая версии убийства Елены Григорьевой в Санкт-Петербурге (рос.). ГОЛОС АМЕРИКИ. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.
  16. ↑ ЛГБТ-активистка Елена Григорьева была убита возле своего дома. EG.RU (рос.). Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
  17. ↑ «Система не готова защитить». Активистка Елена Григорьева убита. Радио Свобода (рос.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
  18. ↑ «Хотят запугать нас всех!» Подробности жестокой расправы над проукраинской противницей Путина. OBOZREVATEL (рос.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
  19. ↑ Елена Григорьева и ее жизнь: Что известно про убитую в Петербурге активистку. The Village. 23 липня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
  20. ↑ ЛГБТ-активистку в Петербурге могли убивать несколько человек. Она состояла в «июльском списке» гомофобов-карателей. www.fontanka.ru (рос.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
  21. ↑ В Петербурге убита ЛГБТ-активистка Елена Григорьева. Wonderzine (рос.). 22 липня 2019. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
  22. ↑ Беда. В Питере снова убили гражданского активиста. Upd.+++. Facebook. Dinar Idrisov. 22 липня 2019. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
  23. ↑ В Петербурге убита гражданская активистка Елена Григорьева. meduza.io (рос.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 10 вересня 2020.
  24. ↑ TV Rain Inc (22 липня 2019). В Санкт-Петербурге убили активистку Елену Григорьеву. tvrain.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2020.
  25. ↑ В Петербурге убили активистку и правозащитницу Елену Григорьеву (рос.). РБК. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  26. ↑ В Петербурге убита гражданская активистка Елена Григорьева. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  27. ↑ СК показал видео из квартиры, где жила убитая ЛГБТ-активистка Григорьева (ru-RU) . Новости Мойка78. 25 липня 2019. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 14 квітня 2020.
  28. ↑ Петр КИБЕР | Сайт «Комсомольской правды» (2 серпня 2019). «Сказала, что я лох»: 29-летний кладовщик признался в убийстве ЛГБТ-активистки Григорьевой (рос.). KP.RU — сайт «Комсомольской правды». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 14 квітня 2020.
  29. ↑ Возможного убийцу ЛГБТ-активистки поймали со второй попытки. Что известно о мотивах? (рос.). Телеканал 360°. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 14 квітня 2020.
  30. ↑ Те, кто ушли. lenta.ru. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Григор%27єва_Олена_Вікторівна&oldid=40261003