Грушка (Тлумацький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Грушка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Тлумацький район
Рада/громада Грушківська сільська рада
Код КОАТУУ 2625682501
Основні дані
Засноване 734
Населення 1318
Площа 18,709 км²
Поштовий індекс 78043
Телефонний код +380 3479
Географічні дані
Географічні координати 48°48′48″ пн. ш. 25°03′26″ сх. д. / 48.81333° пн. ш. 25.05722° сх. д. / 48.81333; 25.05722Координати: 48°48′48″ пн. ш. 25°03′26″ сх. д. / 48.81333° пн. ш. 25.05722° сх. д. / 48.81333; 25.05722
Водойми Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 78043, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Грушка
Карта
Грушка. Карта розташування: Україна
Грушка
Грушка
Грушка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Грушка
Грушка

Гру́шкасело Тлумацького району Івано-Франківської області.

Розташування[ред. | ред. код]

Грушка — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру та за 35 км від залізничної станції Івано-Франківськ. Поблизу села проходить автомобільний шлях. Населення — 2191 чоловік. Сільраді підпорядковане село Мельники.

Історія[ред. | ред. код]

На околицях села Грушки знайдено скарб ливарних виробів доби пізньої бронзи, що складався з 142 предметів. Перша письмова згадка про село 27 червня 1440 року в протоколах галицького суду [1].

Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 pp. у загонах С. Височана перебувало понад 50 селян з Грушки й Озерян. Восени 1648 року жителі села напали й розгромили маєток шляхтича в Живачеві, а в 1649 році — Палагицький замок.

У 30-х роках XX ст. в Озерянах діяв осередок КПЗУ, який поширював свій вплив і на село Грушку. В селі були організації КСМЗУ та «Сельроб».

У 1934-1939 рр. село входило до об’єднаної сільської ґміни Хоцімєж Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 2 940 мешканців, з них 2 860 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 євреїв[2]

Виходець з села І. М. Тимчук у роки Німецько-радянської війни командував партизанською бригадою на окупованій території братньої Білорусі, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, в той час як інші односельці боролися проти окупантів на рідній землі[3].

Сьогодення[ред. | ред. код]

Працюють середня школа, клуб, бібліотека; 2 медпункти, відділення зв'язку. Споруджено 475 житлових будинків.

Церква[ред. | ред. код]

Церква Перенесення мощей святителя Миколая. 1993 р. Належить до УАПЦ . Настоятель протоієрей Ігор Слободян.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]