Грушка (Івано-Франківський район)

село Грушка
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Код КАТОТТГ	UA26040350130021576
Основні дані
Засноване	734
Населення	1318
Площа	18,709 км²
Поштовий індекс	78043
Телефонний код	+380 3479
Географічні дані
Географічні координати	48°48′48″ пн. ш. 25°03′26″ сх. д.
Водойми	Млинівка
Місцева влада
Адреса ради	78043, Івано-Франківська обл., Тлумацький р-н, с. Грушка
Карта
Грушка
Грушка
Мапа
Грушка у Вікісховищі

Гру́шка — село Тлумацької міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Тлумацької міської громади.

Розташування

Грушка — село, колишній центр сільської ради, розташоване за 7 км від центру громади та за 35 км від залізничної станції Івано-Франківськ.

Поблизу села проходить автомобільний шлях. Населення — 2191 чоловік.

Сільраді підпорядковалось село Мельники.

З 2020 року село Грушка входить до Тлумацької міської громади, Івано-Франківського району.

Історія

• Давній період. На околицях села Грушки знайдено скарб ливарних виробів доби пізньої бронзи, що складався з 142 предметів.

Виявлено 4 різночасові поселення :Поселення Грушка І пізнього палеоліту, мезоліту, південно-східна окраїна села, урочище Замети.

Поселення Грушка ІІ пізнього палеоліту, мезоліту, північно-східна окраїна села, урочище Могилка.

Поселення Грушка ІІІ пізнього палеоліту, один кілометр на південний схід від села, урочище Від Озерян.

Поселення Грушка ІV голіградської культури фракійського гальштату.

• Перша письмова згадка про село 27 червня 1440 року в протоколах галицького суду.
• Козацько-татарська навала в Галичину 1648 р. Під час походу козаків в Галичину у загонах С. Височана перебувало понад 50 селян з Грушки й Озерян. Восени 1648 року жителі села напали й розгромили маєток шляхтича в Живачеві, а в 1649 році — Палагицький замок. Мала чисельність зацікавлених жителів с.Грушка у війську Височана говорить про загальні тинденції не бажання воювати жителів Західної України за ідеї Хмельницького, а пізніше Дорошенка відображені у монографії Смолія та Степанкова "Українська національна революція 1648-1676 рр."
• Грушка в часи Речі Посполитої. Вірогідно в часи Речі Посполитої в с.Грушка було споруджено "Грушецький замок" дослідження, якого потребують детального вивчення території центру села. Нині інформативний матеріал про існування в селі замку залишилось тільки в топоніміці зокрема у назві вулиці Підзамчище.
• Грушка в часи Австрійської монархії. В 1772 р. село Грушка після поділів Речі Посполитої були включені в склад Австрійської імперії в складі коронного краю Галичина і Лодомерія. У 19-му ст. починається активний розвиток Фільварків: Мангайм — знаходився в центрі села, власниця Ханіна Мангайм, в кінці 19 ст, перенесено в Теодорівку. Букоємський — на вулиці Кашуби, Білуники, шкромиди та присілок Мельники. Еремброди з Букачів вулиця Руда (поблизу Тлумача) 500 моргів поля. Трояни власниця дружина адвоката Трибальського в 1810 році одразу після ліквідації Королівства обох Галіції та реставрації Королівста Галичини та Лодомерії згідно указу Франца ІІ село Грушка потрапило до складу Тлумацької староства, до якого також входили села Надорожна, Долина Озеряни, Бортники та інші. Упрявляли до 1850-х староством графи Дідушинські. в 90-х рр 19 ст засновано «Просвіту» її засновниками були о. А.Кадайський та п'ять селян Іван Лялюк, Микола Лазарів, Микола Лазарів, Іван Шевчук, і Теодор Меринда, при читальні існував хор, оркестр, танцювальний гурток і товариство «Відродження». Дирегентом хору був Богдан Юрій.
• Весна народів в Грушці. В 1848 року після здобутків Весни Народів селяни отримали свободу. В центрі села було споруджено пам'ятний хрест і освячений місцевим ксьондзом з УГКЦ.
• Велика війна 1914-1918 рр. У час першої світової війни велика кількість грушецької молоді вступила в склад Легіону Галицького стрілецтва. Після проголошення ЗУНР відбулась мобілізація в Галицьку армію. Після підписання Симоном Петлюрою договору з Юзефом Пілсудським, що денонсувало Акт Злуки. Та розкривом Акту Злуки Євгеном Петрушевичем, солдати Галицької армії вихідці з Грушки опинились у фільтраційних таборах, до кінця 1920-го року більшість з них повернулись у рідний край.
• Грушка в Польській Республіці. У 30-х роках XX ст. в Озерянах діяв осередок КПЗУ, який поширював свій вплив і на село Грушку. В селі були організації КСМЗУ та «Сельроб».

У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Хоцімєж Тлумацького повіту.

У 1939 році в селі проживало 2 940 мешканців, з них 2 860 українців-грекокатоликів, 60 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 євреїв

• Друга світова війна. Грушку спіткало воєнне лихоліття, в 1944 році під час другої радянської окупації радянський танкіст спалив стару дерев'яну церкву 19-го ст. В урочищі Видниця внаслідок удару радянської "Катюші" загинула група людей. Поблизу того ж місця затонув радянський танк "Тигр". В час з 1939 по 1945 рр. сільським війтом був Михайло Тимчук репресований разом із сім'єю в 1946 р. органами державної безпеки окупаційної радянської влади.
• Післявоєнне життя характеризувалося боротьбою радянських окупантів з УГКЦ та Повстанською армією. в 1940-ві роки в с.Грушка повстанцями було розбито базу НКВД. Жителі селе Грушка взяли активну участь у бою в олеському лісі в лютому 1944 р. Совітами була закрита резиденція о.Дмитра Лисого в якій служили Богослужіння, вона була перетворена на склад з міндобривом. Зруйновано декілька капликом зокрема в с.Мельники, які підпорядковувались Грушецькій сільській адміністрації.
• Виходець з села І. М. Тимчук у роки Німецько-радянської війни командував партизанською бригадою на окупованій території братньої Білорусі, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, у той час як інші односельці боролися проти окупантів на рідній землі.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Отинійському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Грушка і Торговиця.

• В радянський час в с.Грушка був збудований колгос, селяни пережили фактичне друге закріпачення, насильно заведені в колгоспну систему, якої вдалось уникнутив 1939 р. завдяки успішним діям війта Михайла Тимчука.
• З 1945 по 1991 р.село Грушка розвивалось за стандартними для всього радянського союзу партійними методичками.

29 грудня 2022 року під час масованого російського обстрілу України в будинок у селі влучила російська ракета. Жертв і постраждалих не було.

Освіта

В першій половині 19-го ст. в Грушці діяла однокласова школа, в якій учителював сільський дяк.

В другій половині 19-го ст. в Грушці почала діяти двокласова школа.

Після Першої світової війни на державне замовлення Польської держави, побудована двоповерхова 6-ти класова школа директором школи до 1944 року був Атанас Шевчук.

Під час радянської окупації, діяла 8-ми класова пізніше 10-ти та 11-ти річні школи.

В період з 1991 по нинішній час назва школи змінилась декілька разів:

з 1991 по 2016 рр офіційна назва Грушківська ЗОШ І-ІІІ ст;

з 2016 по 2021 рр офіційна назва Грушківський НВК.

Зараз діє Грушківський ліцей (директор Безверхів Марія)

• Дошкільний Навчальний Заклад
• ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Пам'ятки

• Пам'ятник січовим стрільцям 1990 року (побудований на місці колишнього спорудженого 1931 року ОУНівцями та знесений 1958 р)
• Пам'ятна скульптура Скасування кріпацтва (в центрі села статуя Богородиці, встановлена на місці Хреста Свободи 1848 р.)
• Меморіальний хрест на місці криївки Повстанської армії в урочищі Кадоба.
• Церква УГКЦ відкрита в 2012 р.
• Церква ПЦУ відкрита 1993 р.

Сільські війти

Теодор Меринда ?-? — сільський війт, один із організаторів виборів 1897 р.

Іван Гуменюк 1923—1939 Іван Шкромида 1939 Михайло Тимчук 1939—1944

Богдан Семків 2006-2012 Ігор Худицький 2012-2019 Оксана Душинська з 2019

Відомі люди

Народились

• Дузінкевич Мирослав Михайлович (* 1976) — український художник
• Іван Тимчук - Герой Радянського Союзу
• Лялюк Дмитро - кандидат фізико-технічних наук, доцент ІФТНУНГ

Працювали та відвудували

• Василь Семенюк - єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ, проводив в часи радянської окупації релігійну діяльність в селі.

Сьогодення

Працюють ліцей , клуб, бібліотека; медпункти, відділення зв'язку. Споруджено 475 житлових будинків.

Внаслідок спалаху коронавірусної хвороби 2019 декілька жителів померло. Під час російсько-української війни 2022 року с.Грушка прихистило тимчасово переміщених осіб.

25 лютого 2022 року поблизу вулиці Кучерівка в селі Грушка впав літак внаслідок аварійної поломки. Судно належало ВПС України.

Церква

Церква Перенесення мощей святого Миколая УГКЦ настоятель о. Тарас Гушулей з 2019 року.

В шематизі 1841 року церква св. Миколая:.

• патрон: Генрик Дзіедушинскі
• парох: Іван де Любич Могилянський (Нар. 1803 .. Рукопокладання 1830 р.)

Уніатське населення: 1139 Існувала парохіальна школа.

Після 1884 року

• патрон: Теодор Бредь
• парох: Александер Кадайський

(Духівник до 1 Світової війни) Народився 1836 р. Рукопокладання 1860 р. Інст. 1871 р.

Шематизм 1899 року Населення: Уніатське — 1811 Латинники — 350 Іудеїв — 50

1944 року церкву Перенесення мощей Св. Миколая було спалено радянським танкістом.

З 1914 по 1944 рік настоятелем храму був о. Дмитро Лисий, після 1947 року УГКЦ знаходилась у підпіллі, активну релігійну діяльність в селі проводив дяк Михайло Олексійович Шкромида (1914—1998)

В радянські часи реставрована після пожежі церква використовувалась як склад мінеральних добрив, такою ж була доля резиденції настоятеля храму.

з 1944 до 1989 в селі діяли тільки підпільні священники серед нині відомих єпископ Тернопільсько-Зборівський Василь Семенюк, який відправляв богослужіння в будинку місцевого дяка Михайла Шкромиди.

У 1989 році в приміщенні колишньої газової контори, була облаштована церква УГКЦ, в 2012 році поруч збудована нова церква громади уніатів, названа на честь Св. Миколая Настоятелі:

• о. Ігор Плетенчук 1989—2017
• о. Михайло Халабарчук 2017—2019
• о. Тарас Гушулей з 2019

Церква Перенесення мощей святителя Миколая. 1993 р. Належить до ПЦУ. Настоятель протоієрей Ігор Слободян.

У 1993 році збудована нова церква названа, як попередні Перенесення мощей Святителя Миколая, з 1993 храм належав громаді УАПЦ, після Об'єднавчого собору 2018 року громада стала частиною Помісної Української Церкви ПЦУ Настоятелями були

• о. Дмитро Недільчак 1993—2013
• о. Ігор Слободян з 2013 р.

Посилання

• Історія села Грушка Тлумацького району [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]