Гідравлічна система у Шуштарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історична гідравлічна система Шуштара
Shushtar Historical Hydraulic System *
* Назва в офіційному англомовному списку

World Heritage Logo global.svg    Світова спадщина    Прапор ЮНЕСКО
Shushtar Historical Hydraulic System Darafsh (6).jpg

Чехель Сотун
32°03′13″ пн. ш. 48°50′55″ сх. д. / 32.0537000° пн. ш. 48.8487000° сх. д. / 32.0537000; 48.8487000
Країна Іран
Тип Культурний
Критерії i, ii, v
Об'єкт № 1315
Регіон ЮНЕСКО Азія і Океанія
Історія реєстрації
Зареєстровано: 2009 (33 сесія)
Гідравлічна система у Шуштарі (Іран)
Гідравлічна система у Шуштарі

CMNS: Гідравлічна система у Шуштарі на Вікісховищі

Історична гідравлічна система у Шуштарі (перс. سازه‌های آبی شوشتر‎) — острівне місто Сасанідської епохи зі складною системою зрошення. Знаходиться в Ірані у остані Хузестан.[1][2] Він був включений ЮНЕСКО в список Світової спадщини в 2009 році і став 10-м об'єктом культурної спадщини Ірану, внесеним у цей список Організації Об'єднаних Націй.[1][3]

Інфраструктура Шуштара включала водяні млини, греблі, тунелі і канали. Водозлив ГарГар був побудований на водяних млинах і водоспадах. Канал Болайті розташований на східній стороні водяних млинів і водоспадів і виконує функцію постачання води від позаду моста ГарГар на східну сторону водяних млинів і спрямування води з річки, щоб не допустити пошкодження водяних млинів. Тунель Даханеє шахр є одним з трьох основних тунелів, який доставляли воду зі сховища вище водозливу Гаргар на водяні млини. Канал Сех корех направляє воду зі сховища вище водозливу Гаргар на західну сторону. Водяні млини й водоспади формують ідеальну модель приборкання води для роботи млинів.[1][3]

Банд-є-Кайсар («Дамба цезаря»), давньоримський водозлив довжиною 500 м через Карун, була ключовою спорудою комплексу, яка разом з Банд-і-Мізан, утримувала і перерозподіляла річкову воду в зрошувальні канали територіії.[4] Побудована римлянами в 3-му столітті нашої ери за наказом Сасанідів,[5] дамба була найбільш східним давньоримським мостом і римською греблею[6] і першою спорудою в Ірані, яка поєднала міст з греблею.[7]

Частини зрошувальної системи, як кажуть, мають витоки за часів Дарія Великого, Ахменідського царя Ірану. Частково вона складається з пари основних обхідних до річки Карун, один з яких все ще знаходиться у використанні сьогодні. Він постачає воду у місто Шуштар через тунелі.[1] Територія включає фортецю Селастель, яка є віссю для роботи гідравлічної системи. Вона також складається з вежі для вимірювання рівня води, мостів, гребель, млинів, басейнів та фонтанів.[1][3]

Система виходить на рівнину на південь від міста, де її вплив включає в себе надання сприяння у землеробстві на території під назвою Міанаб (Mianâb) і посадці садів.[3] Власне вся територія між двох обхідних (Шутают і Гаргар) на річці Карун називається Міанаб (Mianâb) та є островом з містом Шуштар на його північній частині.[8]

Гідравлічна система була названа ЮНЕСКО «шедевром творчого генія».[9]

ShushtarMAP

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д UNESCO registers Iran's Shushtar water system, PressTV, Retrieved on May 1, 2010.
  2. Shushtar, world heritage sites, retrieved on May 1, 2010.
  3. а б в г Shushtar Historical Hydraulic System, ЮНЕСКО, Retrieved on May 1, 2010.
  4. Length: Hodge, 1992, с. 85; Hodge, 2000, с. 337f.; extensive irrigation system: O'Connor, 1993, с. 130
  5. Smith, 1971, с. 56–61; Schnitter, 1978, с. 32; Kleiss, 1983, с. 106; Vogel, 1987, с. 50; Hartung та Kuros, 1987, с. 232; Hodge, 1992, с. 85; O'Connor, 1993, с. 130; Huff, 2010; Kramers, 2010
  6. Schnitter, 1978, с. 28, fig. 7
  7. Vogel, 1987, с. 50
  8. C. J. Edmonds, East and West of Zagros, BRILL, 2009, ISBN 9004173447; Page 157.
  9. Check out 13 emerging wonders of the world, msn news, Retrieved on May 1, 2010.

Джерела[ред.ред. код]

  • Hartung, Fritz; Kuros, Gh. R. (1987). Historische Talsperren im Iran. У Garbrecht, Günther. Historische Talsperren 1. Stuttgart: Verlag Konrad Wittwer. с. 221–274. ISBN 3-87919-145-X. 
  • Hodge, A. Trevor (1992). Roman Aqueducts & Water Supply. London: Duckworth. с. 85. ISBN 0-7156-2194-7. 
  • Huff, Dietrich (2010). Bridges. Pre-Islamic Bridges. У Yarshater, Ehsan. Encyclopædia Iranica Online. 
  • Kleiss, Wolfram (1983). Brückenkonstruktionen in Iran. Architectura 13: 105–112 (106). 
  • Kramers, J. H. (2010). Shushtar. У Bearman, P. Encyclopaedia of Islam (вид. 2nd). Brill Online. 
  • O'Connor, Colin (1993). Roman Bridges. Cambridge University Press. с. 130 (No. E42). ISBN 0-521-39326-4. 
  • Schnitter, Niklaus (1978). Römische Talsperren. Antike Welt 8 (2): 25–32 (32). 
  • Smith, Norman (1971). A History of Dams. London: Peter Davies. с. 56–61. ISBN 0-432-15090-0. 
  • Vogel, Alexius (1987). Die historische Entwicklung der Gewichtsmauer. У Garbrecht, Günther. Historische Talsperren 1. Stuttgart: Verlag Konrad Wittwer. с. 47–56 (50). ISBN 3-87919-145-X. 

Посилання[ред.ред. код]