Едмунд Гілларі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гілларі Едмунд)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гілларі.
Едмунд Гілларі
англ. Edmund Percival Hillary[1][2]
Народився20 липня 1919(1919-07-20)[6][5][…]
Окленд, домініон Нова Зеландіяd, Британська імперія[6][8][9]
Помер11 січня 2008(2008-01-11)[3][4][…] (88 років)
Окленд, Нова Зеландія[10][11]
·інфаркт міокарда
ПохованняХауракі
Країна Нова Зеландія[12][13][14]
Діяльністьмандрівник-дослідник, філантроп, бджоляр, дипломат, автобіограф, альпініст
Alma materОклендська початкова школа і Університет Оклендуd
Знання мованглійська[5]
УчасникДруга світова війна
Посадапосол Нової Зеландії в Непаліd
БатькоPercival Augustus Hillaryd[15]
МатиGertrude Clarkd[15]
У шлюбі зДжун Малгруd і Луїза Марі Розd
ДітиПітер Гілларіd і Sarah Hillaryd
Автограф
Нагороди
IMDbID 0384804

Е́дмунд Персіва́ль Гі́лларі (англ. Sir Edmund Percival Hillary; 20 липня 1919 — 11 січня 2008) — альпініст із Нової Зеландії. У 1953 році разом із непальським шерпою Тенцингом Норгеєм уперше досяг вершини найвищої гори світу, Евересту[16]. Їхній подвиг був присвячений коронації Єлизавети II. Пізніше англійська королева провела героя в лицарі.

Відтоді на найвищій точці світу станом на 2019 рік побувало понад 5200 осіб із понад 64 країн світу[17].

У 1957—1958 роках Гілларі спільно з британським дослідником В. Фуксом керував першою санно-гусеничною Трансантарктичною експедицією Співдружності, що перетнула Антарктиду, і 3 січня 1958 року став першою людиною після Роберта Скотта, що досягли Південного полюса по суходолу. Він також був керівником низки інших знаменитих експедицій до Гімалаїв і на льодовому континенті.

У 1975 році в житті Гілларі відбулася трагедія — в авіаційній катастрофі загинули його дружина і 15-річна дочка. Невеличкий літак летів із Катманду, столиці Непалу, прямуючи в район, де Гілларі мав намір відкрити школу альпіністів. Переживши біду, Гілларі не зневірився, знайшов у собі сили та повністю присвятився роботі з підготовки нових альпіністів. Попри похилий вік, навіть в останні роки життя проводив приблизно по шість місяців у роз'їздах, щоб особисто проконтролювати в різних країнах виконання задуманих ним проєктів і поповнити фонд, який сам заснував. У цьому йому допомагав син Пітер, що також захопився альпінізмом.

Гілларі кавалер Ордена Підв'язки, лицар-командор ордена Британської імперії.

На його честь названо астероїд 3130 Гілларі[18], також його портрет зображений на банкноті номіналом 5 новозеландських доларів.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Едмунд Персіваль Гілларі, 2004
    Едмунд Персіваль Гілларі, 2004
  • Едмунд Гілларі і шерп Тенцинг Норгей
    Едмунд Гілларі і шерп Тенцинг Норгей
  • Едмунд Гілларі і Тенцинг Норгей. 1953 р.
    Едмунд Гілларі і Тенцинг Норгей. 1953 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Oliver W. H., Orange C. Dictionary of New Zealand Biography — Auckland University Press, 1990.
  2. ↑ Tiaki — Alexander Turnbull Library.
  3. ↑ а б http://www.nytimes.com/2008/01/11/world/asia/11hillary.html
  4. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118551086 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ а б Хиллари Эдмунд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  7. ↑ SNAC — 2010.
  8. ↑ http://www.independent.ie/opinion/analysis/man-who-conquered-everest-yet-remained-a-modest-hero-1264460.html
  9. ↑ http://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/00291950903368581
  10. ↑ http://articles.latimes.com/2008/jan/11/local/me-hillary11
  11. ↑ http://www.pressherald.com/archive/sir-edmund-hillary-the-first-to-conquer-everest-dies-at-88_2008-01-11.html
  12. ↑ http://www.nytimes.com/2008/01/11/world/asia/11hillary.html?pagewanted=all
  13. ↑ http://www.nytimes.com/2008/01/10/world/asia/11cnd-hillary.html?pagewanted=print
  14. ↑ http://www.nytimes.com/2008/01/10/world/asia/11cnd-hillary.html?em&ex=1200200400&en=af60615e75631d83&ei=5087
  15. ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.
  16. ↑ Кравчук П. А. Книга рекордів природи. — Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. — 336 с. — ISBN 978-966-361-642-1.  — Підкорення Джомолунгми с. 269.
  17. ↑ How Many People Have Climbed Mount Everest? 1950-2020 Data. Trekking to Everest Base Camp - A Complete Guide (амер.). 3 грудня 2021. Процитовано 29 травня 2022.
  18. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едмунд_Гілларі&oldid=43664093