Їжатцевиді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гістрікоморфи)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Їжатцевиді
Період існування: еоцен — наш час
Hystrix cristata — типовий вид центрального роду їжатцевидих
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Підряд: Їжатцевиді (Hystricomorpha)
Brandt, 1855
Вікісховище: Hystricomorpha

Їжатцевиді[1][2] (Hystricomorpha) — підряд ссавців ряду мишоподібні (Muriformes) надряду Гризуни (Rodentia). Ця велика група гризунів включає дуже гетерогенні форми, серед яких тварини, пристосовані до підземного (Bathyergoidea)[3], напівводного (нутрія), деревного (щетинцеві) способу життя чи бігу (мара). Розміри їжатцевидих також сильно варіюється, від видів вагою ≈ 35 г (голий землекоп) до ≈ 66 кг у капібари, найбільшого живого гризуна. Морфологічні критерії підряду значною мірою засновані на будові нижньої щелепи та черепа, особливо виличної кістки. Подальша диференціація була проведена шляхом молекулярно-генетичних досліджень[4]. Їжатцевиді гризуни з'явилися в Південній Америці в еоцені (≈ 40 Ma)[5], на континенті, де були нижчі звірі (Metatheria), неповнозубі (Xenarthra) й меридіунгуляти (Meridiungulata). Вони, очевидно, прибули на сплавах через Атлантику з Африки. Такий же тип міграції міг відбутися з приматами[6]. На противагу існує також припущення про неарктичне походження їжатцевидих гризунів і їхнє подальше поширення в Південній Америці, а потім — Африці[7].

Класифікація до рівня родин

[ред. | ред. код]

Із часу останнього видання «Види ссавців світу»[8] родинний склад підряду зазнав деяких змін. а. Вид Laonastes aenigmamus віднесено до родини Diatomyidae, яку до цього вважали вимерлою. б. рід Heterocephalus поміщено в родину Heterocephalidae. в. визнана в MSW3 родина Myocastoridae була знижена в ранзі, й трибу Myocastorini віднесено до родини Echimyidae[2]. г. визнана в MSW3 родина Capromyidae була знижена в ранзі, й підродину Capromyinae віднесено до родини Echimyidae[9].

Підряд Їжатцевиді (Hystricomorpha) поділяють на 2 інфраряди, 17 родин, 304 сучасні види.

Інфраряд Ctenodactylomorphi
родина гундієві (Ctenodactylidae), 4 роди, 5 видів — північно-західна та північно-східна Африки
родина діатомісові (Diatomyidae), 1 рід, 1 вид — Лаос
Інфраряд Hystricognathi
парворяд Phiomorpha
родина їжатцеві (Hystricidae), 3 роди 11 видів — Африка, південь Європи, південь і південний захід Азії
надродина Bathyergoidea
родина землекопові (Bathyergidae), 5 родів, 25 видів — субсахарська Африка
родина голоземлекопові (Heterocephalidae), 1 рід, 1 вид — північно-східна Африка
надродина Thryonomyoidea
родина нокієві (Petromuridae), 1 рід, 1 вид — південний захід Африки
родина очеретникові (Thryonomyidae), 1 рід, 2 види — субсахарська Африка
парворяд кавієвиді (Caviomorpha)
надродина голкошерстуваті (Erethizontoidea)
родина голкошерстові (Erethizontidae), 3 роди, 18 видів — Південна, Центральна й Північна Америка
надродина шиншилуваті (Chinchilloidea)
родина шиншилові (Chinchillidae), 3 роди, 6 видів — Південна Америка
родина пакаранові (Dinomyidae), 1 рід, 1 вид — Південна Америка
надродина кавіюваті (Cavioidea)
родина кавієві (Caviidae), 7 родів, 23 види — Південна Америка
родина агутієві (Dasyproctidae), 2 роди, 15 видів — Південна Америка
родина пакові (Cuniculidae), 1 рід, 2 види — Південна й Центральна Америка
надродина Octodontoidea
родина аброкомові (Abrocomidae), 2 роди, 10 видів — Південна Америка
родина тукотукові (Ctenomyidae), 1 рід, 66 видів — Південна Америка
родина щетинцеві (Echimyidae), 35 родів, 102 види — Південна й Центральна Америка
родина дегові (Octodontidae), 7 родів, 15 видів — Південна Америка

Окрім сучасних, до їжатцевидих належать такі вимерлі родини: †Tammquammyidae, †Yuomyidae, †Chapattimyidae, †Tsaganomyidae, †Myophiomyidae, †Diamantomyidae, †Phiomyidae, †Kenyamyidae, †Bathyergoididae, †Cephalomyidae, †Eocardiidae, †Neoepiblemidae, †Heptaxodontidae

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Загороднюк, І. В. & Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
  2. а б Харчук, С.; Загороднюк, І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // GEO&BIO. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  3. Patterson, B. D.; Upham, N. S. A newly recognized family from the Horn of Africa, the Heterocephalidae (Rodentia: Ctenohystrica) // Zoological Journal of the Linnean Society. — 2014. — Вип. 172. — № 4. — С. 942–963. — DOI:10.1111/zoj.12201. (англ.)
  4. Adkins, R. M.; Gelke, E. L.; Rowe, D.; Honeycutt, R. L. Molecular phylogeny and divergence time estimates for major rodent groups: evidence from multiple genes // Molecular Biology and Evolution. — 2001. — Вип. 18. — № 5. — С. 777–791. — DOI:10.1093/oxfordjournals.molbev.a003860. (англ.)
  5. Antoine, P. O.; Marivaux, L.; Croft, D. A.; Billet, G.; Ganerød, M.; Jaramillo, C.; ... & Gismondi, R. S. Middle Eocene rodents from Peruvian Amazonia reveal the pattern and timing of caviomorph origins and biogeography // Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences. — 2012. — Вип. 279. — № 1732. — С. 1319–1326. — DOI:10.1098/rspb.2011.1732. (англ.)
  6. Bond, M.; Tejedor, M. F.; Campbell, K. E.; Chornogubsky, L.; Novo, N.; Goin, F. Eocene primates of South America and the African origins of New World monkeys // Nature. — 2015. — Вип. 520. — № 7548. — С. 538–541. — DOI:10.1038/nature14120. (англ.)
  7. Tuttle, R. H. Primate Functional Morphology and Evolution. — Mouton publishers, 2011. — С. 14, 15. (англ.)
  8. підряд Їжатцевиді в: Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
  9. Fabre, P. H.; Vilstrup, J. T.; Raghavan, M.; Der Sarkissian, C.; Willerslev, E.; Douzery, E. J.; Orlando, L. Rodents of the Caribbean: origin and diversification of hutias unravelled by next-generation museomics // Biology letters. — 2014. — Вип. 10. — № 7. — С. 20140266. — DOI:10.1098/rsbl.2014.0266. (англ.)