Дворіччя (Теребовлянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Дворіччя
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Теребовлянський район
Рада Дворічанська сільська рада
Код КОАТУУ 6125082401
Основні дані
Засноване 1785
Населення 520
Площа 2,058 км²
Густота населення 272.11 осіб/км²
Поштовий індекс 48124
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°23′12″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.38667° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.38667; 25.52639Координати: 49°23′12″ пн. ш. 25°31′35″ сх. д. / 49.38667° пн. ш. 25.52639° сх. д. / 49.38667; 25.52639
Водойми річки Кнур i Свинюха
Місцева влада
Адреса ради с. Дворіччя, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл., 48123
Сільський голова Шалапай Ганна Чеславівна
Карта
Дворіччя. Карта розташування: Україна
Дворіччя
Дворіччя
Дворіччя. Карта розташування: Тернопільська область
Дворіччя
Дворіччя

CMNS: Дворіччя у Вікісховищі

Дворі́ччя — село Теребовлянського району Тернопільської області. До 1946 року називалося Людвиківка.

Було центром сільської сільради, до якої входило також село Веселівка, виключене з облікових даних у зв'язку з переселенням жителів на хутір Коло Тхорика — приєднаний до села Йосипівка (Тернопільського району). Від вересня 2015 року ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва походить від розташування села між двома річками — Свинюхи і Кнура.

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка — 1785.

Місцеве населення евакуйовувалося двічі — під час 1-ї та 2-ї світових воєн.

Розпорядженням Ради міністрів з вилучених частин сільських гмін (самоврядних громад) Багатківці Підгаєцького повіту і Ладичин Тернопільського повіту Тернопільського воєводства 1 липня 1926 р. утворено самоврядну адміністративну гміну Веселівка та включено її до Тернопільського повіту[1].

1 квітня 1931 р. вилучено частину гміни Людвиківка та приєднано її до гміни Веселівка.[2]

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Людвиківка і Веселівка включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Микулинці[3].

На 1 січня 1939-го в селі Людвиківка з 900 жителів було 590 українців-грекокатоликів, 300 українців-латинників і 10 поляків, а в селі Веселівка з 420 жителів було 80 українців-грекокатоликів і 340 польських колоністів міжвоєнного періоду[4].

Релігія[ред. | ред. код]

Є церква Матері Божої Неустанної Помочі (1905; кам'яна, реставрована 1988), «фігура».

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1985), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. Поштове відділення — Ладиченське.

Населення[ред. | ред. код]

У 2014 році в селі проживало 520 осіб.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]