Джеймс Баррі (хірург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Міранда Стюарт Баррі
James Miranda Steuart Barry
James Barry.jpg
Портрет Баррі, близько 1820-х
Ім'я при народженні Маргарет-Енн Балклі
Народилася близько 1789
Корк, Ірландія
Померла 25 липня 1865(1865-07-25)
Лондон
·дизентерія
Поховання Кенсал-Грінd
Країна Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність військовий лікар, хірург
Alma mater Единбурзький університет
Знання мов англійська

Джеймс Міранда Стюарт Баррі (англ. James Miranda Steuart Barry), при народженні Маргарет-Енн Балклі (англ. Margaret Ann Bulkle, нар. близько 1789, Корк — пом. 25 липня 1865, Лондон) — англійська лікарка і військовий хірург, працювала в Південній Африці, наприкінці кар'єри займала посаду генерального інспектора. Займалася лікуванням поранених та хворих солдат британської армії, а також покращенням життя корінного населення. Одним із досягнень є перша в Африці операція кесаревого розтину, при якій вижили одночасно і мати, і дитина. Майже все своє життя Маргарет-Енн видавала себе за чоловіка, представляючись ім'ям Джеймс Баррі і берегла цю таємницю до самої смерті.

Життєпис[ред. | ред. код]

Юність[ред. | ред. код]

Портрет Джеймса Баррі, намальований приблизно в 1813—1816 роках

Існує мало джерел інформації про особисте життя Баррі, деяку інформацію можна дізнатись хіба що з її листувань. Це сприяло поширенню різного роду міфів та припущень на цю тему. У своєму детальному дослідженні юності Баррі[1] Майкл дю Пріз стверджує, що вона народилась в місті Корк у 1789 році — дата народження вирахувана на основі згадки пані Балклі про свою п'ятнадцятирічну дитину у листі від 14 січня 1805 року[2]. Інші джерела наводять як дати народження 1792,[3][4] 1795[5] та 1799 роки[6], але ці дати, швидше за все, засновані на неправдивих даних, які заповнювала Баррі в офіційних документах, представляючись чоловіком[1].

Баррі була другою дитиною у сім'ї Джеремі та Мері-Енн Балклі і при народженні отримала ім'я Маргарет-Енн [2]. Мати — Мері-Енн Балклі — була сестрою відомого ірландського художника та професора образотворчого мистецтва Королівської академії мистецтв Джеймса Баррі. Батько — Джеремі Балклі — керував важнею (споруда з великими вагами) на Торговій набережній (англ. Merchant's Quay) в місті Корк. Однак, внаслідок поширення антикатолицьких настроїв серед населення його було звільнено з цієї посади. Ця подія викликала значну фінансову кризу в сім'ї. Мері-Енн та Баррі залишились без підтримки батька (зрештою, Джеремі через невиплачені борги опинився в одній з в'язниць Дубліна). В сім'ї народилась третя дитина — Джуліанна. Хоча офіційно представлена як сестра Баррі, ймовірно вона насправді була її дочкою. Підозрюється, що вагітність стала наслідком сексуальних домагань до неповнолітньої Баррі. Багато років потому це засвідчила хатня робітниця, яка опікуючись підготовкою тіла Баррі до поховання, виявила її справжню стать, а також післяпологові розтяжки[7].

Баррі отримала освіту з перспективою стати гувернанткою, але, враховуючи відсутність інформації про будь-яку історію працевлаштування, схоже, подружжя Балклі, не змогли знайти для Баррі підхожої вакансії викладача[8]. Ймовірно, між Баррі, Мері-Енн Балклі та деякими впливовими, ліберально налаштованими друзями її покійного брата — Джеймса Баррі (а саме генералом Франсіско де Міранда, доктором Едвардом Фрайером, який став особистим вчителем Баррі, та Деніелом Рірдоном, адвокатом сім'ї) виникла таємна змова з метою дозволити неповнолітній Баррі вступити до медичного училища[9]. Закладом для навчання було обрано Единбурзький університет. Мері-Енн та Баррі відчалили на кораблі з портового шотландського міста Літ 30 листопада 1809 року[10]. Відтак, Маргарет-Енн Балклі стала Джеймсом Баррі — племінником покійного ірландського художника-романтика Джеймса Баррі і перебувала в цій ролі протягом наступних 56 років[11]. У листі до Деніела Рірдона, надісланому 14 грудня, Баррі прохала будь-які листи, адресовані Маргарет Балклі пересилати до Мері-Енн Балклі (яку Баррі називала «своєю тіткою»), і, крім іншого, писала, що '… було б дуже корисно для місіс Балклі (моєї тітки) мати джентльмена, який піклувався б про неї на борту корабля і в чужій країні …'. Хоча лист був підписаний іменем «Джеймс Баррі», адвокат нерозбірливо написав на звороті конверта «Міс Балклі, 14 грудня»; цей доказ був вирішальним підтвердженням, що Маргарет Балклі та Джеймс Баррі — одна і та ж людина[12].

Прибувши до Единбурга в листопаді 1809 року, Баррі розпочала навчання в медичній школі Единбурзького університету як «студент медицини та літератури». Невисокий ріст Баррі, голос без ознак підліткової ломки, тонкі риси обличчя та гладка шкіра змусили багатьох підозрювати, що Баррі була занадто молодим хлопчиком, що ще не досяг статевої зрілості. Тому сенат університету спочатку намагався не допустити Баррі до випускних іспитів[13]. Однак Девід Ерскін, 11-й граф Б'юкена та друг доктора Едварда Фрайера, переконав сенат піти на поступки і у 1812 році Баррі завершила університет кваліфікованим доктором медицини (англ. Medicinae Doctor (MD))[14] [a]. Потім Баррі переїхала до Лондона, записавшись на Осінній курс 1812/1813 рр. як учень Об'єднаних лікарень Гайя та Св. Томаса, де викладачами були Генрі Клайн і знаменитий хірург Естлі Купер[15]. 2 липня 1813 року Баррі успішно склала іспит Королівської колегії хірургів Англії[16].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Потрапивши до армії 6 липня 1813 року Баррі отримала посаду лікарняного помічника (англ. Hospital Assistant). Спочатку вона служила в Челсі, а потім на воєнно-морській базі Королівського флоту Британії Девонпорт, де 7 грудня 1815 року отримала підвищення до помічника хірурга, що рівнозначно отриманню звання лейтенанта[17][18][19].

Після навчання на базі у 1819 році Баррі було відправлено до Кейптауна, у Південну Африку[20][21]. Через графа Б'юкена Баррі передала вітального листа губернатору міста лорду Чарльзу Генрі Сомерсету[22]. Завдяки успішному, навіть вражаючому, лікуванню хворої дочки лорда Чарльза, Баррі стала близьким другом родини[23], підтримувала тісні дружні стосунки з губернатором і стала його особистим лікарем. А в 1822 році Сомерсет призначив Баррі колоніальним медичним інспектором (англ. Colonial Medical Inspector)[24]. Це було надзвичайне підвищення у посаді для Баррі, яка до того мала невисоке військове звання. За 10 років роботи на посаді Баррі здійснила багато значних змін, серед яких: поліпшення систем санітарії та водопостачання, покращення умов утримання рабів, в'язнів та психічно хворих та забезпечення притулку для населення, ураженого проказою. Баррі також провела одну з перших відомих успішних операцій кесаревого розтину, в якій вижила і мати, і дитина[25]. Новонародженого охрестили Джеймсом Баррі на честь Баррі, ім'я передавалось в родині наступним поколінням, призвівши до того, що пізніше ім'я Баррі носив прем'єр-міністр Південної Африки герцог Джеймс Баррі. У Баррі також з'явились вороги через її критику місцевих чиновників та їхніх рішень щодо медичних питань, але дружба з губернатором сприяла тому, що ніхто відкрито не виступав проти неї.

22 листопада 1827 року Баррі отримала звання військового хірурга.[26] В 1828 році її було відправлено служити в Маврикій. У 1829 році Баррі ризикувала отримати великі неприємності: вона покинула службу не у час відпустки, щоб повернутись до Англії, де вона зайнялась лікуванням хворого лорда Сомерсета і залишалась там до його смерті в 1831 році[27]. Пізніше Баррі відрядили служити на Ямайку, а в 1836 році на острів Святої Єлени. На острові сутичка з військовим хірургом-колегою призвела до того, що Баррі було заарештовано воєнно-польовим судом за звинуваченням у «поведінці, неприйнятній для офіцера та джентльмена». Однак, її було визнано невинною і почесно виправдано[28].

У 1840 році Баррі було відправлено продовжувати службу на Підвітряні та Навітряні острови в Вест-Індії, де вона зосередила свою увагу на сферах медицини та управління, а також покращення умов військовослужбовців. На островах Баррі отримала підвищення до головного медичного працівника (англ. Principal Medical Officer) медичного корпусу Королівської армії. У 1845 році Баррі захворіла жовтою гарячкою і в жовтні відбула до Англії на лікарняний. Після одужання в 1846 році Баррі відрядили на службу в Мальту. Тут Баррі отримала декілька доган за те, що з незрозумілих причин займала в церкві місця, призначені для духовенства. В Мальті Баррі довелось боротись з загрозою холери, яка в 1850 році вилилась в третю холерну пандемію.[29]

В 1851 році Баррі було відправлено продовжувати службу на острів Керкіра, де 16 травня вона отримала підвищення до заступника генерального інспектора лікарень (англ. Deputy Inspector-General of Hospitals), що еквівалентно здобуттю звання підполковника (англ. lieutenant colonel).[30][29][31] Звідси Баррі тимчасово відвідувала Крим під час відпустки — запит на офіційне відрядження було відхилено — де вона вв'язалась в суперечку з Флоренс Найтінгейл в казармах Селіміє. Зрештою, в 1857 році Баррі було відправлено до Канади та 25 вересня присвоєно місцеве звання генерального інспектора лікарень (еквівалентно званню бригадного генерала).[32] На цій посаді Баррі займалася покращення харчування, санітарії та медичного обслуговування для в'язнів, хворих проказою, а також для солдатів та їхніх сімей.[29] Статус місцевого в званні Баррі було замінено постійним 7 грудня 1858.[33]

Баррі (зліва) з слугою Джоном та своїм псом Сайкі (англ. Psyche), 1862 рік, Ямайка

Незалежно від місця, всюди де в Британської імперії служила Баррі, завдяки їй відбувались поліпшення санітарних умов, харчування солдат та інших недостатньо захищених груп населення. Баррі була обурена безпричинними стражданнями і обирала прямі та іноді безтактні способи вимагання покращення життя бідних та малозабезпечених людей, чим часто викликала роздратування з боку чиновників та військових; кілька разів Баррі була заарештована і засуджена за крайні прояви такої поведінки. Баррі дотримувалась суворих і незвичних на той час поглядів на харчування, будучи повністю вегетаріанкою та повністю відмовившись від алкоголю. Утримуючись від близьких стосунків з людьми, Баррі дуже любила домашніх тварин, особливо свого пуделя Сайкі (англ. Psyche).[29] В радіопостановці драматурга Жана Бінні «Лікар Баррі» (англ. Doctor Barry), (BBC, 1982) згадується Джон Джозеф Денсон (англ. John Joseph Danson) — чорношкірий слуга Баррі, який був найнятий нею в Південній Африці і залишався поряд з лікарем до її смерті.[34]

Смерть[ред. | ред. код]

Надгробна плита Джеймса Баррі (номер 19301/67/6). Кладовище Кенсал-Грін.

Незважаючи на протести самої Баррі, 19 липня 1859 року її було звільнено з лав збройних сил через погане здоров'я та поважний вік. Посаду генерального інспектора лікарень зайняв Девід Дамбрек.[35][36] Після відставки Баррі померла у Лондоні від дизентерії 25 липня 1865 року.[37] Не відомо точно, яка саме жінка виявила справжню стать Баррі, але, швидше за все, це була хатня робітниця, що мала опікуватись підготовкою тіла до поховання.[38] Не отримавши платні за свою роботу жінка вирішила отримати компенсацію іншим способом — вона відвідала особистого лікаря Баррі — майора Д. Р. Мак-Кіннона, який видав свідоцтво про смерть, згідно з яким Баррі вважалась чоловіком. Робітниця стверджувала, що тіло Баррі насправді жіночої статі і містить сліди післяпологових розтяжок, що дозволяє припустити, що Баррі народжувала.[39] Коли Мак-Кіннон відмовився платити їй, вона звернулась до преси і ситуація отримала розголос.

Історія обговорювалась в листуванні між працівником Генерального реєстру Джорждем Грехемом та доктором Мак-Кінноном.[40]

« Сер,

Мені було заявлено, що генеральний інспектор доктор Джеймс Баррі, який помер в будинку номер 14 на Маргарет-стріт 25 липня 1865 року після смерті був опізнаний як жінка.
Так як ви надавали свідоцтво про причину його смерті, я маю сміливість запитати вас, чи правда те, що я чув, і чи ви самі особисто переконалися, що він був жінкою та, швидше за все, матір'ю?
Можливо, ви відмовитесь відповідати на ці питання; але я запитую їх не для публікації, а для власної інформації.
Ваш вірний слуга,
Джордж Грехем

Оригінальний текст (англ.)
Sir,

It has been stated to me that Inspector-General Dr James Barry, who died at 14 Margaret Street on 25 July 1865, was after his death found to be female..
As you furnished the Certificate as to the cause of his death, I take the liberty of asking you whether what I have heard is true, and whether you yourself ascertained that he was a woman and apparently had been a mother?
Perhaps you may decline answering these questions; but I ask them not for publication but for my own information..
Your faithful servant,

George Graham
«

⁣⁣⁣⁣⁣⁣

Мак-Кіннон відповів наступним чином:

«

Сер,
Я був тісно знайомий з лікарем протягом багатьох років, як у Лондоні, так і в Вест-Індії, і ніколи не підозрював, що доктор Баррі — жінка. Я відвідував його під час його останньої хвороби (бронхіт та схильність до діареї). Незабаром після смерті доктора Баррі в офіс сера Чарльза Мак-Грегора прийшла жінка, яка виконувала останні процедури для доктора Баррі, і чекала на розмову зі мною. Вона хотіла отримати певні чайові, які власниця будинку, в якому помер доктор Баррі, відмовилася їй дати. Крім усього іншого, вона сказала, що доктор Баррі був жінкою і що я прекрасний лікар, якщо цього не знав, і, що вона не хотіла б, щоб її відвідував лікар як я. Я поінформував її, що це не моя справа був доктор Баррі чоловіком чи жінкою і, що я вважав, що вона може бути ні тим, ні іншим, а недорозвиненим чоловіком. Потім вона сказала, що обстежила тіло, і виявила, що лікар був повністю розвиненою жінкою і, більше того, на ньому були сліди пологів, що відбулись у зовсім юному віці. Після цього я поцікавився, як вона дійшла до цього висновку. Жінка, показуючи на нижню частину свого живота, сказала «зі слідів тут, я одружена жінка і мати дев'ятьох дітей, і я не можу не знати.»
Ця жінка, здається, вирішила, що відкрила велику таємницю і хотіла, щоб за її мовчання заплатили. Я повідомив їй, що всі родичі доктора Баррі померли, я не був в курсі його таємниці, і що в мене склалось власне враження, що доктор Баррі був гермафродитом. Але чи був доктор Баррі чоловіком, чи жінкою, чи гермафродитом — я не знаю і не мав жодної мети це перевіряти, оскільки я міг присягнути, що тіло належить саме тій особі, яку я знав як генерального інспектора лікарень протягом багатьох років.
Щиро Ваш,
Д.Р. Мак-Кіннон

Оригінальний текст (англ.)

Sir,
I had been intimately acquainted with the doctor for good many years, both in London and the West Indies and I never had any suspicion that Dr Barry was a woman. I attended him during his last illness, (previously for bronchitis, and the affection for diarrhoea). On one occasion after Dr Barry’s death at the office of Sir Charles McGregor, there was the woman who performed the last offices for Dr Barry was waiting to speak to me. She wished to obtain some prerequisites [sic in source, but has to be a slip for perquisites, "perks"] of his employment, which the Lady who kept the lodging house in which Dr Barry died had refused to give her. Amongst other things she said that Dr Barry was a female and that I was a pretty doctor not to know this and she would not like to be attended by me. I informed her that it was none of my business whether Dr Barry was a male or a female, and that I thought that she might be neither, viz. an imperfectly developed man. She then said that she had examined the body, and was a perfect female and farther that there were marks of him having had a child when very young. I then enquired how have you formed that conclusion. The woman, pointing to the lower part of her stomach, said ‘from marks here. I am a maried [sic] woman and the mother of nine children and I ought to know.’
The woman seems to think that she had become acquainted with a great secret and wished to be paid for keeping it. I informed her that all Dr Barry's relatives were dead, and that it was no secret of mine, and that my own impression was that Dr Barry was a Hermaphrodite. But whether Dr Barry was a male, female, or hermaphrodite I do not know, nor had I any purpose in making the discovery as I could positively swear to the identity of the body as being that of a person whom I had been acquainted with as Inspector-General of Hospitals for a period of years.
Yours faithfully,

D.R. McKinnon
«

⁣⁣⁣⁣⁣⁣

Після того як справа набула розголосу, багато людей стверджували, що вони «так і знали це весь цей час». Британська армія, прагнучи приглушити історію, запечатала всі записи про Баррі на наступні 100 років.[41] Історик Ізобель Рей (англ. Isobel Rae) отримав доступ до записів армії у 1950-х роках і дійшов висновку, що художник Джеймс Баррі був справді дядьком Баррі.[42] Баррі було поховано на кладовищі Кенсал-Грін на плиті з написом Джеймс Баррі і його повним військовим званням. Деякі джерела стверджували, що слуга, який завжди відвідував Баррі, повернувся на Ямайку, але його фактична доля невідома.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У своєму листі до старшого брата Джона Балклі, 19-річна Баррі докоряла Джону через його відмову від занять з правознавства, необхідні для військового напряму. Баррі писала: «Якби я не була дівчиною, я була б солдатом!».[43]

Інтерес Баррі до медицини, ймовірно, прокинувся завдяки друзями її ліберально настроєного дядька — покійного Джеймса Баррі. Баррі прикинулась чоловіком безпосередньо перед поїздкою до Единбурга для вступу в медичне училище в 1809 році.[44] Вона зуміла зберегти таємницю про свою справжню стать під час навчання на хірурга та переходу на службу в британську армію, яка на той час не вимагала медичного обстеження для офіцерів.[45]

Під час першого відрядження Баррі до Кейптауна, що у Південній Африці, вона подружилась з місцевим губернатором лордом Чарльзом Сомерсетом. Припускають, що лорд Чарльз здогадався про секрет Баррі і що стосунки між ними були більшими ніж просто дружба.[46] Їхня близькість спричинила поширення чуток, а згодом привела до того, що 1 липня 1824 року на мостовому пості в Кейптауні на короткий час з'явилось обвинувачення їх в гомосексуальності. Автор повідомлення написав, що він «бачив, як лорд Чарльз анально проникав в доктора Баррі».[47] Дане звинувачення призвело до судового розгляду та розслідування, оскільки гомосексуальність була у той час суворо незаконною. Незважаючи на ці звинувачення, якщо Сомерсет і знав про справжню стать Баррі, він не розкрив цієї таємниці.

Незважаючи на спроби Баррі виглядати чоловіком, сучасники відмічали її жіночі риси[48] і дещо сумнівну репутацію — Баррі описують як нетактовну, нетерплячу, самовпевнену та уперту людину, що любить посперечатись,[29] однак відмічають гарні манери у спілкуванні з пацієнтами та професійну майстерність.[6] Запальний характер та нахабність Баррі призвели до відомої дуелі на пістолетах з капітаном Жозіасом Клоте (англ. Josias Cloete). Баррі прицілилась краще, куля поцілила в чако Клоте та збила верхню частину убору, яка і демонструвала авторитет власника.[49]

Під час Кримської війни (1854—1856) Баррі вступила у суперечку з Флоренс Найтінгейл.[6] Після смерті Баррі Найтінгейл написала:

«

Я ніколи не чула такої непристойної лайки в свою адресу за все своє життя — я, яка почула її більше за будь-яку іншу жінку — ніж від цього Баррі, що сидів на своєму коні, поки я переходила лікарняну площу під сонцем з одним лише чепчиком на голові. «Він» затримав мене серед натовпу солдатів, комісарів, службовців, цивільних працівників табору та ін., кожен з яких поводив себе як джентельмен поки мене обсипали лайкою, «він» же поводився як скотина … Після того як «він» помер, мені сказали що (Баррі) був жінкою … Маю сказати, що (Баррі) був найзашкарублішим створінням, яке я коли-небудь зустрічала.[50]

Оригінальний текст (англ.)

I never had such a blackguard rating in all my life – I who have had more than any woman – than from this Barry sitting on his horse, while I was crossing the Hospital Square with only my cap on in the sun. "He" kept me standing in the midst of quite a crowd of soldiers, Commissariat, servants, camp followers, etc., etc., every one of whom behaved like a gentleman during the scolding I received while "he" behaved like a brute ... After "he" was dead, I was told that (Barry) was a woman . . . I should say that (Barry) was the most hardened creature I ever met.

«

⁣⁣⁣⁣⁣⁣

Баррі ніколи не дозволяла заходити до кімнати поки вона переодягалась і повторювала незмінну інструкцію, що «у разі смерті повинні бути прийняті суворі заходи безпеки для запобігання будь-яким спробам обстеженню особи»[29] і що тіло повинно бути «поховане у простирадлах без подальшого огляду»,[51] що свідчить про бажання приховати свою фізичну стать як під час життя, так і після смерті. «Ми — сім'я» (англ. We Are Family) — ЛГБТ журнал — стверджує, що це є вагомим свідченням того, що Баррі була трансгендерним чоловіком, який «бажав, щоб після смерті його пам'ятали чоловіком».[52]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дисертація Баррі стосувалась грижі стегнової кістки, яка набагато частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків
  1. а б дю Пріз (du Preez), 2008.
  2. а б дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 5.
  3. Kubba та Young, 2001, с. 352–356.
  4. Leitch, Robert (1 July 2001). The Barry Room: The Tale Of A Pioneering Military Surgeon. usmedicine.com. Архів оригіналу за 28 September 2007. Процитовано 14 December 2007. 
  5. James Barry Biography. Dictionary of Canadian Biography. Процитовано 23 December 2007. 
  6. а б в «Barry, James (c.1799–1865)». Oxford Dictionary of National Biography (online вид.). Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/1563.  (Необхідна підписка або членство у публічній бібліотеці Сполученого Королівства .)
  7. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 7,8.
  8. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 43–45.
  9. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 56.
  10. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, pp. 62–63 згідно з листом від 14 грудня 1809 року від Мері-Енн до Деніеля Рірдона.
  11. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 58–60.
  12. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 407.
  13. дю Пріз та Дронфілд, 2016, с. 75–77.
  14. Баррі, 1812.
  15. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 82–93.
  16. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 97–100.
  17. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 101–105.
  18. London Gazette №17096б с. 4, 2 січня 1816 року
  19. London Gazette №17106, c. 205, 3 лютого 1816 року
  20. Kubba та Young, 2001, с. 352.
  21. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 115–118.
  22. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 119.
  23. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 123.
  24. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 167.
  25. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 215, 216.
  26. London Gazette №18424, с. 2582, 18 грудня 1827 року
  27. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 228,231.
  28. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 268–271.
  29. а б в г д е дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, pp. 251, 252 citing Bradford, Edward, 'The Reputed Female Army Surgeon', The Medical Times and Gazette vol. II for 1865, p. 293..
  30. Report of commissioners for inquiring into naval and military promotion and retirement. THE SESSIONAL PAPERS OF THE HOUSE OF LORDS: SESSION 1840 (en). Vol XL (London: Her Majesty's Stationery Office). 1840. с. 199. 
  31. London Gazette №21210, с. 1296, 16 травня 1851 року
  32. London Gazette №6740, с. 873, 29 вересня 1857 року, Единбург
  33. London Gazette, №22214, с. 5589, 31 грудня 1858 року
  34. Binnie, Jean (1982). Dr Barry. BBC Radio 4 Extra. Процитовано 2018-04-13. 
  35. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 364–365.
  36. London Gazette, №22289, с. 2803, 19 липня 1859року
  37. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 371–374.
  38. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 390-391.
  39. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 378–379.
  40. Kubba та Young, 2001, с. 354–355.
  41. Pain, Stephanie (6 March 2008). The 'male' military surgeon who wasn't. NewScientist.com. Процитовано 16 March 2008. 
  42. Maguire, Stephen (28 September 2008). She's a beauty... and just perfect to play the role of the most amazing MALE doc ever; EXCLUSIVE HEARTACHE BEHIND NATASCHA'S SMILE.. Sunday Mirror. Процитовано 28 April 2013. 
  43. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 50.
  44. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 51, 59.
  45. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 101.
  46. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 154.
  47. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 182.
  48. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 125.
  49. дю Пріз (du Preez) та Дронфілд (Dronfield), 2016, с. 155–159.
  50. Letter from Florence Nightingale to Parthenope, Lady Verney. Wellcome Institute for the History of Medicine. n.d. 
  51. Loudon, 2002.
  52. Rota, Jess (2014). James Barry, unsung hero. We Are Family Magazine (6). Процитовано 2017-12-03. 

Джерела[ред. | ред. код]