Джованні Скіапареллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джованні Скіапареллі
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli

Schiaparelli Giovanni.jpg

Джованні Вірджиніо Скіапареллі
Народився 14 березня 1835(1835-03-14)[1][2][…]
Савільяно, Провінція Кунео, П'ємонт, Італія[4]
Помер 4 липня 1910(1910-07-04)[1][2][…] (75 років)
Мілан, Королівство Італія[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Діяльність астроном, політик
Alma mater Туринський університет
Сфера інтересів астрономія
Заклад Пулковська обсерваторія і Brera Astronomical Observatoryd
Посада сенатор Італії[d] і senator of the Kingdom of Italyd
Науковий керівник Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович
Член Лондонське королівське товариство, Академія делла Круска, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Академія наук Туринаd, Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd і Національна академія наук США
Брати, сестри  • Celestino Schiaparellid
Нагороди
Орден за заслуги в галузі мистецтв і науки
золота медаль Королівського астрономічного товариства

премія Лаланда (1890)

медаль Котеніусаd (1876)

медаль Кетрін Брюс (1902)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d]

премія Лаланда (1867)


CMNS: Джованні Скіапареллі у Вікісховищі

Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.

Скіапареллі спостерігав за подвійними зірками й об'єктами сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році — вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.

У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіянські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.

Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН1904).

Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117225967 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
  4. а б Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. SNAC — 2010.
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]