Джованні Скіапареллі

Джованні Скіапареллі
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli
	Джованні Вірджиніо Скіапареллі
Народився	14 березня 1835[…]; Савільяно, Провінція Кунео, П'ємонт, Італія
Помер	4 липня 1910[…] (75 років); Мілан, Королівство Італія
Поховання	Монументальне кладовище (Мілан) :
Громадянство; (підданство)	Королівство Італія
Діяльність	астроном, політик
Alma mater	Туринський університет
Сфера інтересів	астрономія
Заклад	Пулковська обсерваторія і Brera Astronomical Observatoryd
Посада	сенатор Італії[d] і senator of the Kingdom of Italyd
Науковий керівник	Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович
Член	Лондонське королівське товариство, Академія делла Круска, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Академія наук Туринаd, Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd і Національна академія наук США
Брати, сестри	• Celestino Schiaparellid
Нагороди	; премія Лаланда (1890) медаль Котеніусаd (1876) медаль Кетрін Брюс (1902) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] премія Лаланда (1867)
	Джованні Скіапареллі у Вікісховищі

Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.

Скіапареллі спостерігав за подвійними зірками й об'єктами сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році — вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.

У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіянські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.

Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904).

Нагороди й відзнаки[ред. | ред. код]

1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
1902 — Медаль Кетрін Брюс

Див. також[ред. | ред. код]

4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого^[6].
Скіапареллі (спускний апарат) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117225967 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578
↑ ^а ^б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q54837 d:Track:Q19938912
↑ Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
d:Track:Q2985434
↑ ^а ^б Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 3. — 2-ге вид. — Київ, 1987.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284_citetype_Q340169"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Німеччини|Національна_бібліотека_Німеччини]],_[[:Державна_бібліотека_в_Берліні|Державна_бібліотека_в_Берліні]],_[[:Баварська_державна_бібліотека|Баварська_державна_бібліотека]]_та_ін.</i>_[http://d-nb.info/gnd/117225967/_Record_#117225967]_//_Німецька_нормативна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q304037]][[d:Track:Q256507]][[d:Track:Q170109]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117225967 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912">[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb134896311_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q19938912]]</div>-2] а ^б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q54837 d:Track:Q19938912

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q955824"_data-entity-id="Q2985434">Comité_des_travaux_historiques_et_scientifiques<span_class="wef_low_priority_links">_—_1834.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2985434]]</div>-3] Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
d:Track:Q2985434

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q17378135">Скиапарелли_Джованни_Вирджинио_//_[[:d:Q17378135|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] а ^б Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-5] SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[6] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[4]

[6]