Перейти до вмісту

Джованні Скіапареллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джованні Скіапареллі
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli
Джованні Вірджиніо Скіапареллі
Народився14 березня 1835(1835-03-14)[1][2][…]
Савільяно, Кунео, П'ємонт, Італія[4][5]
Помер4 липня 1910(1910-07-04)[1][2][…] (75 років)
Мілан, Королівство Італія[4][5]
ПохованняМонументальне кладовище[6]
Країна Королівство Італія
Діяльністьастроном, політик, відкривач астероїдів, математик
Alma materТуринський університет
Галузьастрономія, математика[7], Біблійне богослов'я[7] і Критика Біблії[7]
ЗакладПулковська обсерваторія
Brera Astronomical Observatoryd
Посадасенатор Королівства Італіяd
Науковий керівникЙоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Академія делла Круска
Баварська академія наук
Петербурзька академія наук
Шведська королівська академія наук
Національна академія дей-Лінчей
Прусська академія наук
Леопольдина
Національна академія наук Італіїd
Національна академія наук США
Туринська академія наук[5]
Брати, сестриCelestino Schiaparellid
Нагороди
Орден Pour le Mérite в галузі мистецтв і науки
золота медаль Королівського астрономічного товариства

премія Лаланда (1890)

Медаль Котеніуса (1876)

медаль Кетрін Брюс (1902)

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 листопада 1896)

премія Лаланда (1867)

Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.

Скіапареллі спостерігав за подвійними зорями й об'єктами Сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році він вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.

У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіанські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

Скіапареллі також помітив, що деякі об'єкти на поверхні Марса залишаються чіткими навіть протягом потужних пилових бур, на основі чого він виніс вірне припущення про їх значну висоту. Сьогодні один з цих об'єктів — гора Олімп (21,9 км) — відомий як найвища гора Сонячної системи[8].

У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.

Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904 року).

Нагороди й відзнаки

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117225967 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Скиапарелли Джованни Вирджинио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. а б в www.accademiadellescienze.it
  6. Find a Grave — 1996.
  7. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  8. Moore 1977, Guide to Mars, p. 120
  9. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

[ред. | ред. код]