Джованні Скіапареллі

Джованні Скіапареллі
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli
Джованні Вірджиніо Скіапареллі
Народився	14 березня 1835(1835-03-14) Савільяно, сучасна  Італія
Помер	4 липня 1910(1910-07-04) (75 років) Мілан, сучасна  Італія
Громадянство	Італія
Alma mater	Туринський університет
Галузь наукових інтересів	Астрономія
Нагороди	Золота медаль Королівського астрономічного товариства
Медіафайли у Вікісховищі

Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli), *14 березня 1835 — †4 липня 1910 — італійський астроном.

Біографія

У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859-1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.

Скіапареллі спостерігав за подвійними зірками й об'єктами сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році — вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.

У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіянські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві у кінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці і Марсі.

Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.

Науковий доробок

Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904).

Нагороди й відзнаки

• 1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
• 1902 — Медаль Кетрін Брюс

Див. також

• 4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого.
• Скіапареллі (спускний апарат) — спускний аппарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».

Джерела

• И.Г. Колчинский, А.А. Корсунь, М.Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
• Український радянський енциклопедичний словник. У 3-х т. Т. 3. — 2-ге вид. — Київ, 1987.

Це незавершена стаття про вченого-астронома. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.