Джованні Скіапареллі

Джованні Скіапареллі
італ. Giovanni Virginio Schiaparelli
Джованні Вірджиніо Скіапареллі
Народився	14 березня 1835(1835-03-14)[…] Савільяно, Провінція Кунео, П'ємонт, Італія
Помер	4 липня 1910(1910-07-04)[…] (75 років) Мілан
Поховання	Монументальне кладовище :
Країна	Королівство Італія
Діяльність	астроном, політик
Alma mater	Туринський університет
Галузь	астрономія
Заклад	Пулковська обсерваторія і Brera Astronomical Observatoryd
Посада	сенатор Королівства Італіїd
Науковий керівник	Йоганн Франц Енке і Струве Отто Васильович
Членство	Лондонське королівське товариство, Академія делла Круска, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Національна академія деї Лінчеї, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd, Національна академія наук США і Туринська академія наук
Брати, сестри	Celestino Schiaparellid
Нагороди	премія Лаланда (1890) Медаль Котеніуса (1876) медаль Кетрін Брюс (1902) іноземний член Лондонського королівського товариства (26 листопада 1896) премія Лаланда (1867)
Джованні Скіапареллі у Вікісховищі

Джова́нні Вірджи́ніо Скіапаре́ллі (італ. Giovanni Virginio Schiaparelli; 14 березня 1835 — 4 липня 1910 — італійський астроном.

Біографія

У 1854 році Скіапареллі закінчив Туринський університет, після чого почав працювати в Берліні. У 1859—1860 роках працював у Пулківській обсерваторії, у 1862 році став директором обсерваторії Брера, яка розташована в Мілані.

Скіапареллі спостерігав за подвійними зірками й об'єктами сонячної системи, зокрема планетою Марс. 26 квітня 1861 року Скіапареллі вдалося знайти астероїд 69 Гесперія. У 1866 році — вперше показав, що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов'язані з кометами.

У 1877 році Скіапареллі вдалося віднайти марсіянські канали (він назвав їх прямими лініями на поверхні планети). Завдяки такій назві наприкінці XIX — на початку XX століття стала поширеною точка зору про штучне виникнення «каналів» та існування цивілізації на Марсі. Дещо пізніше було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

Скіапареллі також помітив, що деякі об'єкти на поверхні Марсу залишаються чіткими навіть протягом потужних пилових бур, на основі чого він виніс вірне припущення про їх значну висоту. Сьогодні один з цих об'єктів — гора Олімп (21.9 км) — відомий як найвища гора Сонячної системи.

У 1872 році Скіапареллі був нагороджений золотою медаллю Королівського астрономічного товариства. На його честь названі кратери на Місяці та Марсі.

Скіапареллі — дядько відомого модельєра Ельзи Скіапареллі.

Науковий доробок

Відомий своєю теорією метеорів і відкриттям «каналів» на Марсі. Почесний член Петербурзької АН (з 1904).

Нагороди й відзнаки

• 1872 — Золота медаль Королівського астрономічного товариства (англ. Gold Medal of the Royal Astronomical Society)
• 1902 — Медаль Кетрін Брюс

Див. також

• 4062 Скіапареллі — астероїд, названий на честь вченого.
• Скіапареллі (спускний апарат) — спускний апарат, призначений для посадки на поверхню Марса у рамках космічної програми «Екзомарс».
• Теорія гомоцентричних сфер

Джерела

• И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Г. Родригес, «Астрономы», Биографический справочник, — Київ, «Наукова думка», 1977
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с.