Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс
| Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс | |
|---|---|
нім. Heinrich Wilhelm Matthias Olbers  | |
 | |
| Народився | 11 жовтня 1758[1][2][…] Hemelingend, Священна Римська імперія[2][3] |
| Помер | 2 березня 1840[1][2][…] (81 рік) Бремен[4][2] |
| Поховання | Riensberger Friedhofd[5] |
| Країна |  Бремен |
| Діяльність | фізик, астроном, лікар, політик |
| Alma mater | Athenaeumd Геттінгенський університет |
| Галузь | астрономія |
| Посада | депутат Національної асамблеї Франції |
| Членство | Академія корисних наук в Ерфуртіd Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Баварська академія наук Американська академія мистецтв і наук[6] Французька академія наук Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук Леопольдина Національна академія наук Італії Паризька медична академія Геттінгенська академія наук |
| Відомий завдяки: | Відкриття 2 Паллада, 4 Веста Фотометричний парадокс |
| Батько | Johann Georg Olbersd |
| Брати, сестри | Theodor Olbersd |
| Діти | Dorothea Focked Georg Heinrich Olbersd |
| Нагороди | |
 Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс у Вікісховищі | |
Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс (нім. Heinrich Wilhelm Matthäus Olbers) — німецький астроном. Народився в м. Арберген (поблизу Бремена). Вивчав медицину в Геттінгенському університеті. Був практикуючим лікарем у Берліні. Побудував у Берліні власну обсерваторію.
| 2 Паллада | 28 березня 1802 |
| 4 Веста | 29 березня 1807 |
Основні наукові праці присвячені спостереженням комет і обчисленню кометних орбіт. Відкрив сім комет, одну з яких, виявлену ним у 1815 році, названо його ім'ям. У 1797 році розробив спосіб визначення параболічної орбіти комети за трьома спостереженнями.
У 1802 році на підставі обчислень Карла Гаусса виявив першу малу планету Цереру, втрачену незабаром після того, як у 1801 році її відкрив Джузеппе Піацці. У 1802 році відкрив другу малу планету (Палладу), а в 1807-му — четверту (Веста).
Запропонував гіпотезу про походження астероїдів унаслідок руйнування гіпотетичної планети Фаетон, яка оберталася між орбітами Марса та Юпітера. У 1811 році висловив припущення про відштовхувальну силу Сонця як причину появи хвостів у комет. У 1837 році встановив періодичність метеорного потоку Леонід.
У 1826 році сформулював фотометричний парадокс, який отримав назву парадокса Шезо — Ольберса (Жан Філіп де Шезо — швейцарський астроном, який висловив аналогічну ідею ще в 1744 році). Цей парадокс полягає в тому, що якщо вважати Всесвіт нескінченним, то погляд в будь-якому напрямку має «впиратися» в яку-небудь зорю, — а отже, уся поверхня неба має бути сліпуче-яскравою, як зоря, подібно до поверхні Сонця. Для пояснення цього парадоксу припустив, що світло, випромінюване зорями, поглинається в міжзоряному просторі. Фотометричний парадокс знайшов своє вирішення в теорії архічної будови Всесвіту, розробленій Карлом Шарльє.
Член Лондонського королівського товариства (1804), Паризької АН (1810),
Об'єкти, названі на його Генріха Ольберса:
- періодична комета 13P/Olbers;
- астероїд 1002 Ольберсія;
- місячний кратер Ольберс[en];
- темна ділянка Ольберс діаметром 200 км на поверхні Вести.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ольберс Генрих Вильгельм. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
- Cunningham, C. J. (2006). The Origin of the Asteroids: Olbers versus Regner. Star Lab Press. ISBN 0-9708162-5-1.
- Bessel, F. W. (1845). Über Olbers. Von Herrn Geh. - Rath Bessel. Astronomische Nachrichten. 22: 265. doi:10.1002/asna.18450221802.
- William Herschel (1800 – 1814). Observations on the Nature of the New Celestial Body Discovered by Dr. Olbers, and of the Comet Which Was Expected to Appear Last January in Its Return from the Sun. Abstracts of the Papers Printed in the Philosophical Transactions of the Royal Society of London. 1: 271—272. doi:10.1098/rspl.1800.0148.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання) - Lynn, W. T. (1907). The Discovery of Vesta. The Observatory. 30: 103—105. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 9 листопада 2010.
- 1 2 Deutsche Nationalbibliothek Record #11858975X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- 1 2 3 4 verschiedene Autoren Allgemeine Deutsche Biographie / Hrsg.: Historische Commission bei der königl. Akademie der Wissenschaften — L: Duncker & Humblot, 1875.
- ↑ Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
- ↑ Ольберс Генрих Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Friedhof Riensberg
- ↑ Members of the American Academy of Arts & Sciences: 1780-2012
- Народились 11 жовтня
- Народились 1758
- Померли 2 березня
- Померли 1840
- Випускники Геттінгенського університету
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Баварської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Французької академії наук
- Члени Прусської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Леопольдини
- Члени Національної медичної академії Франції
- Члени Геттінгенської академії наук
- Кавалери ордена Червоного орла
- Лауреати премії Лаланда з астрономії
- Німецькі астрономи
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Відкривачі астероїдів
- Науковці, на честь яких названо астероїд
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці
- Поховані в Бремені
- Відкривачі комет
- Німецькі медики
- Депутати парламенту Франції
- 4 Веста