Джозеф Маккарті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джозеф Мак-Карті
Джозеф Мак-Карті

Час на посаді:
3 січня 1947 — 2 травня 1957
Попередник Робер Ла Фоллетт, мл.
Наступник Вільям Проксмайр

Народився 14 листопада 1908(1908-11-14)
Гранд-Шут, Вісконсин
Помер 2 травня 1957(1957-05-02) (48 років)
Бетесда, Меріленд
Політична партія Демократична (1936-1944)
Республіканська (1944-1957)
Дружина Джин Керр Мак-Карті
Діти дочка Тірні Мері Мак-Карті
Звання капітан
Нагороди
Хрест льотних заслуг (США)

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джозеф Реймонд Мак-Карті (14 листопада 1908, Гранд-Шут, Вісконсин — 2 травня 1957, Бетесда, Меріленд) — американський сенатор-республіканець, впливовий політик часів «холодної війни», організатор Комісії з розслідування антиамериканської діяльності. Від прізвища сенатора походить термін «маккартизм» — обмеження демократичних прав, гоніння лівих сил (комуністів, антивоєнних сил і рухів, гомосексуалістів), необґрунтовані звинувачення в нелояльності, зраді, шпигунстві.

Біографія[ред.ред. код]

Батько Мак-Карті був наполовину ірландцем, наполовину німцем, а мати — ірландкою. У 14 років він закінчив середню школу, у 20 років здобув вищу юридичну освіту. У 1930-35 роках працював у коледжі.

1942 року під час Другої світової війни Мак-Карті було зараховано до Корпусу морської піхоти США.

1946 року він був висунутий кандидатом у сенат від штату Вісконсин. Отримавши статус сенатора, Мак-Карті встав на вкрай антикомуністичні позиції, виступаючи за посилення холодної війни та переслідуючи комуністів. 22 березня 1947 року президент США Гаррі Трумен видав указ 9835, який забороняв прийом на роботу у державні органи неблагонадійних елементів. Однак Комісія з розслідування антиамериканської діяльності обмежувалося державними службовцями, фактично проводячи позасудові розслідування над багатьма діячами культури та мистецтва.

9 лютого 1950 року, у день Лінкольна, виступаючи у Республіканському жіночому клубі в західновірджинському Вілінзі, Мак-Карті заявив: «У мене на руках список з 205 співробітників Держдепартаменту, які виявилися або мають членський квиток, або безумовно вірні комуністичної партії, але які, незважаючи ні на що, все ще допомагають формувати нашу зовнішню політику». Потім список було поповнено ще трьома тисячами американських чиновників. У списку крім осіб, з співчуттям ставилися до комунізму та СРСР, були також гомосексуалісти[1]. багато фігурантів списку були звільнені з роботи. Після перевірки книжкових фондів публічних бібліотек було вилучено близько 30 тисяч найменувань книг прокомуністичної спрямованості. 1953 року Маккарті очолив Постійний підкомітет з розслідувань Сенату США і організував серію публічних слухань.

Мак-Карті стверджував, що комуністи проникли в усі сфери влади у США, у тому числі до сенату та армії. Зокрема, жертвами розв'язаної ним кампанії проти комуністів стало подружжя Розенберг, звинувачене в шпигунстві на користь СРСР.

1954 року тележурналіст Ед Мероу піддав методи Мак-Карті принизливій критиці. У подальшій публічній дискусії Маккарті зазнав поразки, після чого його кар'єра пішла на спад. Поворотною точкою у падінні Мак-Карті стали публічні слухання проти армії США, які транслювалися в прямому телевізійному ефірі, і під час яких громадськості стали очевидні негідні методи, які використовував сенатор.

2 грудня 1954 року сенат виніс рішення, що осуджувало поведінку Мак-Карті.

Мак-Карті страждав алкоголізмом та більш ніж за півтора року до закінчення своїх повноважень 2 травня 1957 року помер від гепатиту в лікарні міста Бетесда у віці 48 років. Похований у місті Епплтон, що в штаті Вісконсин.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ДАТСКИЙ УГОЛОК. Архів оригіналу за 2013-04-17. Процитовано 2013-04-15. 

Посилання[ред.ред. код]