Джон Ле Карре

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Ле Карре́
John le Carré
John le Carre.jpg
Ім'я при народженні Девід Джон Мур Корнвел
Псевдо Джон Ле Карре
Народився 19 жовтня 1931(1931-10-19) (87 років)
Пул, Дорсет, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англійці
Місце проживання
Діяльність письменник
Alma mater Оксфордський університет
Мова творів англійська
Роки активності З 1961 року донині
Напрямок детектив
Жанр Шпигунський трилер
Magnum opus The Spy Who Came in from the Cold[d], Tinker, Tailor, Soldier, Spy[d], The Honourable Schoolboy[d], Smiley's People[d], The Constant Gardener[d], Call for the Dead[d], A Small Town in Germany[d], The Little Drummer Girl[d], The Mission Song[d], A Most Wanted Man[d], Нічний адміністратор, Our Kind of Traitor[d], A Delicate Truth[d], The Tailor of Panama[d], Single & Single[d], Absolute Friends[d], The Looking Glass War[d] і Our Game[d]
Брати, сестри  • Charlotte Cornwell[d] і Rupert Cornwell[d]
Діти Nick Harkaway[d]
Автограф John le Carré signature.png
Нагороди
Премії «Золотий кинджал» — 1965, 1977 рр,
«премія Сомерсета Моема» — 1964 р.
«Едгар» — 1965 р.
Сайт: johnlecarre.com

CMNS: Джон Ле Карре́ на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Джон Ле Карре́ (англ. John le Carré); справжнє ім'я Де́від Джон Мур Ко́рнвел, David John Moore Cornwell; (нар. 19 жовтня 1931(19311019)) — англійський письменник, автор шпигунських трилерів. У минулому працівник британської розвідки.

Біографія[ред. | ред. код]

Джон Ле Карре навчався спочатку в Бернському університеті у Швейцарії з 1948 по 1949 рік, пізніше і в Оксфордському університеті. Після закінчення університету певний час викладав в Ітонському коледжі, пізніше поступив на роботу до міністерства закордонних справ Великої Британії. Там же йому запропонувала співпрацю британська розвідувальна служба МІ-6. Коли Ле Карре перевели на роботу до Гамбурга у Німеччині, у 1961 році він вже почав писати свій перший роман («Дзвінок небіжчикові»). Після втечі подвійного агента Кіма Філбі, який працював на КДБ, співпраця Ле Карре із розвідкою була розкрита і його відкликали до Великої Британії, де він продовжив займатися літературною діяльністю.

Джон ле Карре є автором численних шпигунських романів, більшість з яких пов’язана з періодом холодної війни. Шпигунські романи Ле Карре відрізняються від традиційних шпигунських романів набагато складнішим психологічним підґрунтям його героїв та сюжету.

У 2008 році Ле Карре був удостоєний почесного звання доктора в Бернському університеті. У 1954 році Ле Карре одружився із Алісон Анною Веронікою Шарп і у них народилося троє синів — Саймон, Стівен і Тімоті. Шлюб розпався у 1971 році, а роком пізніше Ле Карре одружився із своїм редактором Валері Юстас і у них народився син Ніколас, який згодом також став письменником. Ле Карре живе і пише на своєму маєтку у Корнуолі, на морському узбережжі.

Прототип Смайлі[ред. | ред. код]

Головним героєм найбільш відомих романів Ле Карре є офіцер розвідки Джордж Смайлі. Ле Карре створив Смайлі як антитип Джеймса Бонда, який, на його думку, надавав шпигунській роботі невиправданого лоску. Смайлі - літній чоловік, який за роботою не зміг налагодити подружнє життя і який знає справжню ціну роботи у контррозвідці. Хоча Смайлі чітко знає, де добро і де зло у Холодній війні, він часто не схвалює методи, які використовує Захід у цій війні. Смайлі часто розтерзують думки, що використання брутальних методів робить Захід і СРСР моральними еквівалентами.

За визнанням самого Ле Карре, одним із двох прототипів Смайлі був Джон Бінгем, з яким він працював разом у MI5. Бінгем був одним з тих, хто під час Другої світової війни створив і координував групу прихильників нацистів на території Великої Британії (операція "Подвійний Хрест"). Ідея цієї операції полягала в тому, щоб завчасто виявити усіх прихильників нацизму і знешкодити їх у разі вторгнення Німеччини у Велику Британію. Також уряд Британії контролював, яку саме "розвідувальну інформацію" нацисти отримували від своїх британських агентів. Достеменно наскільки Бінгем був задіяний у цій операції, офіційно не розголошено.

Попри те, що Бінгем був його наставником, Ле Карре зазначив, що їх погляди на роботу секретних органів були розбіжними.[2]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Дзвінок небіжчикові» (англ. Call for the Dead), 1961 рік
  • «Вбивство по-джентльменськи» (англ. A Murder of Quality), 1962 рік
  • «Шпигун, що прийшов з холоду» (англ. The Spy Who Came in from the Cold), 1965 рік
  • «Війна в Задзеркаллі» (англ. The Looking-Glass War), 1965 рік
  • «В одному німецькому містечку» (англ. A Small Town in Germany), 1968 рік
  • «Наївний і сентиментальний закоханий» (англ. The Naïve & Sentimental), 1971 рік
  • «Шпигун, вийди геть!» (англ. Tinker, Tailor, Soldier, Spy), 1974 рік
  • «Високоповажний Школяр» (англ. The Honourable Schoolboy), 1977 рік
  • «Команда Смайлі» (англ. Smiley’s People), 1979 рік
  • «Маленька барабанщиця» (англ. The Little Drummer Girl), 1983 рік
  • «Ідеальний шпигун» (англ. A Perfect Spy), 1986 рік
  • «Російський дім» (англ. The Russia House), 1989 рік
  • «Таємний мандрівець» (англ. The Secret Pilgrim), 1991 рік
  • «Нічний адміністратор» (англ. The Night Manager), 1993 рік
  • «Наша гра» (англ. Our Game), 1995 рік
  • «Кравець із Панами» (англ. The Tailor of Panama), 1996 рік
  • «Сингл і Сингл» (англ. Single & Single), 1999 рік
  • «Відданий садівник» (англ. The Constant Gardener), 2001 рік
  • «Абсолютні друзі» (англ. Absolute Friends), 2003 рік
  • «Пісня визнання» (англ. The Mission Song), 2006 рік
  • «Найбільш розшукуваний чоловік» (англ. А Most Wanted Man), 2008 рік
  • «Толковий зрадник» (англ. Our Kind of Traitor) 2010 рік
  • «Делікатна правда» (англ. A Delicate Truth) 2013 рік
  • «Спадщина шпигунів» (англ. A Legacy of Spies) 2017 рік

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]

  • Джон Ле Карре. Таємний мандрівець: Роман / З англ. пер. Юрій Лісняк // Журнал «Всесвіт» 1993. — №5/6.
  • Джон Ле Карре. Нічний адміністратор: Роман / З англ. пер. Тетяна Савчинська. — Львів: ВСЛ, 2017. — 680 с. ISBN 978-617-679-372-4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Copping, Jasper (2014-03-05). Spy who inspired George Smiley accused John le Carré of 'giving comfort' to Britain's enemies (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2018-07-17. 

Джерела[ред. | ред. код]