Джордже Вуядинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джордже Вуядинович
Yugoslavia nationalteam 1930.jpg
Збірна Югославії під час ЧС-1930 в Уругваї
Стоять: Михайлович, Стефанович, Джокич, Вуядинович, Арсеньєвич,
Секулич, Івкович, Якшич. Сидять: Тирнанич, Мар'янович, Бек
Особові дані
Народження 29 листопада 1909(1909-11-29)
  Смедереве, Югославія
Смерть 5 жовтня 1990(1990-10-05) (80 років)
  Белград
Зріст 173 см
Громадянство Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Югославія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1923-1928 Югославія БСК
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1928–1940 Югославія БСК 129[1] (90)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1929–1940 Югославія Югославія 44 (18)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
? Югославія «Партизан» (мол.)
? Югославія ОФК (Белград) (мол.)
1960–1961 Югославія ОФК (Белград)
? Югославія СФРЮ (мол.)
1967 Туреччина «Алтай»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 21 листопада 2016.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 листопада 2016.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Джордже Вуядинович (сербохорв. Đorđe Vujadinović, нар. 29 листопада 1909, Смедеревепом. 5 жовтня 1990, Белград) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуб БСК «Белград», а також національну збірну Югославії.

П'ятиразовий чемпіон Югославії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1909 року в місті Смедереве. Вихованець футбольної школи клубу БСК (Белград). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1928 року в основній команді того ж клубу, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала тринадцять років. У складі «Белграда» був одним з лідерів і бомбардирів.

У перші роки в команді у 1929 і 1930 роках ставав з командою переможцем чемпіоном Белграда, завойовував бронзу чемпіонату в 1928 і срібло в 1929 роках. У 1928 році брав участь у складі своєї команди в матчах Кубку Мітропи, престижного турніру для провідних команд Центральної Європи. Белградський клуб вибув на першій стадії змагань, поступившись угорському «Ференцварошу» (0:7, 1:6).

Свою першу перемогу у національному чемпіонаті БСК здобув у першості 1931 року. Перемога вийшла дуже впевненою, адже столичний клуб виграв усі 10 матчів турніру, випередивши найближчого переслідувача загребську «Конкордію» на 9 очок. Вуядинович до того ж став найкращим бомбардиром чемпіонату з 12-ма забитими м'ячами. Лідерами тієї команди поряд з Джордже були Благоє Мар'янович, Милорад Арсеньєвич, Александар Тирнанич, Любиша Джорджевич, провідні гравці національної збірної.

Загалом у 30-х роках БСК домінував у югославському футболі. Вуядинович був у команді одним з головних бомбардирів, здобував титули чемпіона Югославії у 1933, 1935, 1936 і 1939 роках. Зіграв у складі клубу більше 400 матчів з врахуванням товариських.

Наприкінці 30-х років знову виступав з командою у кубку Мітропи. Зокрема, долучився до історичної перемоги у 1939 році над празькою «Славією», діючим чемпіоном змагань. В домашньому матчі БСК переміг з рахунком 3:0, а один з голів забив капітан команди Вуядинович. У матчі відповіді югославський клуб програв мінімально і вийшов до півфіналу. В 1/2 белградська команда також була близькою до створення чергової сенсації, адже у першому матчі вдома перемогла майбутнього чемпіона змагань угорський «Уйпешт» 4:2 (Джордже забив один з голів), а у виїзному матчі після першого тайму нічийний результат 1:1. Але в другому таймі прославлений угорський нападник Дьюла Женгеллер забив п'ять м'ячів, чим визначив перемогу господарів з рахунком 7:1. Загалом у кубку Мітропи на рахунку Вуядиновича 12 матчів (10 у ролі капітана) і 2 голи у 1928, 1938—1940 роках.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1929 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 44 матчі, забивши 18 голів.

У 1930 році став учасником першого розіграшу чемпіонату світу. Югославія стала однією з небагатьох європейських збірних, що погодились поїхати до далекого Уругваю, до того ж команда відправилась у не найсильнішому складі, адже через конфлікт у федерації збірну представляли лише сербські футболісти. Незважаючи на це, югославська команда виступила найвдаліше з європейців, створивши найбільшу сенсацію змагань: на груповій стадії перемогла збірну Бразилії (2:1). Здолавши у другому матчі Болівію (4:0, один з м'ячів забив Вуядинович), югослави потрапили до півфіналу. В 1/2 Джордже знову відзначився голом, але його команда поступились майбутньому чемпіонові збірній Уругваю з рахунком 1:6.

Також у складі збірної двічі ставав переможцем Балканського кубку. Під час турніру в Афінах 1934-35 югослави в першому матчі змагань програли Греції (1:2), але завдяки перемогам над Болгарією (4:3) і Румунією (4:0) зуміли вийти на перше місце у підсумковій таблиці. Другу поспіль перемогу у змаганнях югославська збірна здобула 1935 році у Софії. У перших матчах команда впевнено здолала Румунію (2:0) і Грецію (6:1, один з голів на рахунку Джордже). У останній вирішальній грі проти господарів болгарів Югославія завдяки двом голам Вуядиновича зіграла внічию 3:3 і випередила суперника у підсумковій таблиці завдяки кращій різниці м'ячів.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру як тренер молодіжної команди клубу «Партизан».

У подальшому очолював команди клубу ОФК (Белград) та молодіжну збірну Югославії.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Алтай», головним тренером команди якого Джордже Вуядинович був 1967 року.

Помер 5 жовтня 1990 року на 81-му році життя у місті Белград.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тільки у фінальній частині чемпіонату Югославії

Посилання[ред. | ред. код]