Дивізія «Руссланд»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелена армія особливого призначення.
Russland wermaht.jpg
Один з варіантів нарукавного знаку Особливої дивізії Руссланд
На службі 12 лютого 1945 — 4 квітня 1945
Країна Flag of the NSDAP (1920–1945).svg
Вид Армія
Чисельність Дивізія
Війни/битви Друга світова війна
Командування
Поточний
командувач
Б.О. Смисловський
Naval ensign of Russia.svg Російський колабораціонізм Flag of Russia.svg
Друга світова війна
Основні поняття

Колабораціонізм у Другій світовій війні Російський визвольний рух

Ідеологія

Непримиримість Антикомунізм Пораженство

Історія

Громадянська війна в Росії Біла еміграція Колективізація в СРСР Червоний терор Сталінські репресії Друга світова війна Операція «Барбаросса» Смоленська декларація Празький маніфест Комітет визволення народів Росії «Квітневий вітер» Празьке повстання (Символіка антирадянських російських національних формувань Другої світової війни Репатріація (Видача козаків у Лієнці Операція «Кілгол»)

Персоналії

А.Власов В.Малишкін К.Воскобойник Б.Камінський П.Краснов А.Шкуро К.Кроміаді С.Буняченко Г.Звєрєв М.Шаповалов В. Мальцев Б.Штейфон А.Туркул Т.Доманов Ф.Трухін М.Меандров В.Штрик-Штрікфельдт С.Клич Ґерай В.Гіль С.Павлов В.Баєрський М. Козін

Збройні формування

РОА 29-та гренадерська дивізія СС «РОНА» (1-ша російська) Козачий Стан Окремий козачий корпус Російська допоміжна поліція ВПС КОНР 15-й козачий кавалерійський корпус СС 30-та гренадерська дивізія СС (2-га російська) 30-та гренадерська дивізія СС (1-ша білоруська) Дивізія «Руссланд» Російський корпус Гіві Бойовий союз російських націоналістів 1-ша російська національна бригада СС «Дружина» Російська національна народна армія Російський Добровольчий Полк «Варяг» Російський загін 9-ї армії вермахту Організація «Цепелін» Російські військові загони Маньчжурської імператорської армії Загін Миколи Козина Політичний Центр боротьби з більшовизмом

Колабораційні утворення

Локотська республіка Республіка Зуєва

Організації

Національно-трудовий союз Всеросійська національна партія Всеросійська фашистська організація Російська Трудова Народна Партія Російська фашистська партія Російська загально-військова спілка Народна соціалістична партія Росії Національна Організація Російської Молоді Народно-трудовий союз російських солідаристів Союз російської молоді Союз боротьби проти більшовизму Комітет визволення народів Росії


Диві́зія «Ру́ссланд» (з 12 лютого по 4 квітня 1945 року — «Зелена армія особливого призначення» — після 1-а Російська Національна Армія (нім. 1. Russische Nationalarmee der Deutschen Wehrmacht)) — військове формування спеціального призначення, що діяло у складі Вермахту в роки Другої світової війни під керівництвом Смисловського (зондефюрер абверу, Артур Хольмстон, що діяв під псевдонімом). Призначення: розвідувально-диверсійна діяльність за лінією фронту, боротьба з партизанами.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Була сформована в липні 1941 року (10 тис. чол.). В результаті розбіжностей Хольмстон-Смисловского з керівником створеної пізніше генералом Власовим РОА (Російська визвольна армія), не увійшла до складу РОА, як решта всіх російських формувань вермахту. 1-а РНА була укомплектована колишніми білогвардійцями, ходила в бій під старим російським прапором (біло-синьо-червоний) і везла з собою спадкоємця російського престолу великого князя Володимира Кириловича, що суперечило Власову, що будував свою ідеологію і кадрову політику на принципі «радянських громадян, обдурених більшовиками». Вже після надання РОА союзного статусу 4 квітня 1945 року отримала статус союзної вермахту армії і назву Перша Російська Національна Армія, а не підрозділу у складі вермахту.

Наказом Головного командування Вермахту від 4 квітня 1945 р., у зв'язку з загальною тенденцією виділення російських частин у «національну армію», дивізія була перейменована в 1-у Російську національну армію зі статусом союзної армії.

В останні дні війни 1-ша Російська національна армія відступила на захід, перейшла кордон князівства Ліхтенштейн, де була інтернована. Не зважаючи на вимоги радянської сторони про видачу інтернованих, уряд Ліхтенштейну відмовився це зробити й у 1948 р. дозволив усім, хто не бажав повертатися до СРСР, емігрувати в Аргентину.[2] Переїзд російських військових до Аргентини уряд Ліхтенштейну оплатив з державної казни, витративши на це 500 000 швейцарських франків.[3]

16 серпня 1945 року 200 інтернованих російських вояків погодились добровільно повернутися до СРСР.[3] Добровольців перевезли до зони радянської окупації Австрії. Подальша їхня доля невідома.

Командири[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Зноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]