Борис Хольмстон-Смисловський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Хольмстон-Смисловський
Борис Хольмстон-Смисловський
Борис Хольмстон-Смисловський
Прізвисько Реґенау[1]
Народився 3 грудня 1897(1897-12-03)
Російська імперія Теріокі Фінляндія
Помер 5 вересня 1989(1989-09-05) (91 рік)
Ліхтенштейн Вадуц Ліхтенштейн
Країна Росія Росія
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність Wehrmacht Вермахт
Рід військ абвер, війська спеціального призначення
Звання Російська імперія капітан

Веймарська республіка капітан
Generalmajor (Wehrmacht).svg Генерал-майор

Командування Russland wermaht.jpg Дивізія «Руссланд»
Нагороди
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден німецького орла

Хольмстон-Смисловський Борис (3 грудня 1897 — 1989) — російський граф, білий емігрант, антикомуніст, співробітник Абверу. Перший росіянин, що став командиром російського антибільшовицького німецького військового з'єднання. Керівник 1-ї Російською Національною Армією, створеною на території Німеччини з російських емігрантів і радянських військовополонених. [2]

Походження[ред.ред. код]

Граф Борис Олексійович Смисловський народився 3 грудня 1897 року в Терріоках (нині Зеленогорськ), неподалік від Петербурга, у родині генерала гвардійської артилерії графа Олексія Смисловського. У 1908 році Борис Смисловський знадходиться у кадетський корпус «імператриці Катерини II», а потім у Михайлівському артилерійському училищі, звідки у 1915 році був переведений до 3-го гвардійського артилерійського дивізіону в званні поручника. У 18 років опинився на фронті. Він став свідком розкладання російської армії.[3]

Служба у війську[ред.ред. код]

У 1918 році вступив у Добровольчу армію генерала Денікіна. У березні 1920 року його військова частина була інтернована у Польщі. Згодом Хольмстон-Смисловський переїзджає до Берліну, де починає працювати У Абвері[3]. Початок війни Німеччини з СРСР застав Хольмстон-Смисловського на північному відтинку фронту у Польщі. В чині майора Вермахту він займався прифронтовою розвідкою під псевдо Регенау. Паралельно зі збором розвідданих Хольмстон-Смисловський служив у навчальному батальйоні для росіян, що виявили бажання воювати проти більшовиків.[4] На початку 1943 року німцями була створена дивізія особливого призначення «Руссланд» укомплектована росіянами[4][3]. Її командиром було призначено полковника фон Регенау. Він же Борис Хольмстон-Смисловський. Хольмстон-Смисловський від початку утворення дивізії намагався устійнити контакт з польською Армією Крайовою та Українською Повстанською Армією. У грудні 1943 року заарештований гестапо за співпрацю з ворогами Рейху: АК та УПА, дивізію росформовано. Головним звинуваченням була відмова видати гестапо одного з керівників УПА, що приїхав до штабу 1-ї Російською Національною Армією та відмова підписати відозву генерала Власова, в якій він закликав воювати як на західному, так і на східному фронтах[3]. Шість місяців тривало слідство під час якого Хольмстон-Смисловський знаходився під арештом, і лише втручання Канаріса вивело його на волю.

У березні 1945 року тікаючи з рештками свого війська на захід вийшов на телефонний контакт з генералом Власовим, пропонував йому шукати спільного притулку у Ліхтенштейні. Власов відмовився від цієї ідеї та наполягав на тому, щоб залишатися у Чехії. Борис Хольмстон-Смисловський нагадав Власову долю Колчака, котрого чехи видали більшовикам у 1920 році. На тому розмову і скінчили. У ранзі генерал-майора Хольмстон-Смисловський рушив до міста Фельдкірх, що на заході Австрії. Там він зустрів останнього нащадка двору Романових Володимира Кирилловича, з яких продовжив втечу від наступаючих військ Червоної Армії[4]. У 1945 році генрал-майор з рештками свого війська прибув до Ліхтенштейну. Прикордонні війська роззброїли російських нацистів та перевезли їх зброю у Вадуц, де її було знищено. У групі Смисловського було 494 людини: 462 чоловіки, 30 жінок і двоє дітей. Князівство відмовилось видати Хольмстон-Смисловського СРСР. Депортовано до Англії було лише нащадка двору Романових Володимира Кирилловича та його оточення.

Після війни працював радником Аргентинського уряду у справах боротьби з тероризмом.

Смерть[ред.ред. код]

Смисловський помер 5 вересня 1988 року на 91-му році життя у Ліхтенштейні.

Політичні погляди[ред.ред. код]

Вважав, що після «визволення Росії з-під гніту більшовиків» певний час має існувати військова диктатура, для того аби втримати порядок, аби все «не рухнуло». Згодом в Росії має бути встановлено монархічну форму правління[3].

Образ Бориса Смисловського в мистецтві[ред.ред. код]

Історії переходу групи Бориса Смисловського у Ліхтенштейн присвячено французько-швейцарский фільм «Вітер зі сходу» («Vent D'Est»), у ролі Смисловського був задіяний Малкольм Макдавелл.

Джерела[ред.ред. код]

  • Андрій Боляновський. Українці, росіяни й поляки у Збройних силах Німеччини у 1939–1945 роках: порівняльний аналіз.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Андрій БОЛЯНОВСЬКИЙ. УКРАЇНСЬКИЙ ПОВСТАНСЬКИЙ РУХ І НІМЕЦЬКІ ОКУПАЦІЙНІ ІНСТАНЦІЇ НА ВОЛИНІ НА ПОЧАТКУ.1944 РОКУ: МІЖ ПРОТИСТОЯННЯМ І НЕЙТРАЛІТЕТОМ
  2. ДИВЕРСАНТ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
  3. а б в г д Армія Бориса Смисловского. Особливий підрозділ у складі вермахту(рос.)
  4. а б в Перша Російська Національна Армія Хольмстон-Смисловського в князівстві Ліхтенштейн(рос.)

Посилання[ред.ред. код]