Толстой Дмитро Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Толстой Дмитро Андрійович
Народився13 березня 1823(1823-03-13)[1] або 1 (13) березня 1823[1]
Москва, Російська імперія[2]
Помер7 травня 1889(1889-05-07)[1] (66 років) або 25 квітня (7 травня) 1889[1] (66 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[2]
ПохованняРязанська область
Країна Російська імперія
Діяльністьполітик, державний діяч, історик
Галузьісторія[3] і політика[3]
Alma materІмператорський Царськосільський ліцей
Знання мовросійська[3] і французька
ЧленствоРосійська академія наук і Петербурзька академія наук
Титулграф[d]
ПосадаHigh Procuratord і член Державної ради Російської імперії[d]
РідТолстіd
У шлюбі зSofia Dmitrievna Bibikovad
ДітиSofia Dmitrievna Tolstayad
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія) орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Володимира III ступеня кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Демидовська премія

Дмитро́ Андрі́йович Толсто́й (1 (13) березня 1823(18230313), Москва, Російська імперія — 25 квітня (7 травня) 1889, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський державний діяч, з 1865 року Обер-прокурор Святійшого Синоду, у 1866—1880 роках — міністр народної освіти, згодом — внутрішніх справ, президент Академії Наук; один з найреакційніших міністрів.

Діяльність

[ред. | ред. код]

3 червня 1865 року був призначений обер-прокурором Святійшого синоду, з 14 квітня 1866 року (через 10 днів після замаху Каракозова на царя) — міністром народної освіти. Дмитро Толстой обіймав обидві ці посади до квітня 1880 року, коли був призначений членом Державної ради. Толстой на посаді міністра сприяв відкриттю закладів вищої освіти, зокрема: Петербурзький історико-філологічний інститут (1867), Варшавський університет, Сільськогосподарський інститут в Новій Александрії (1869), Московські вищі жіночі курси (1872), Глухівський учительський інститут (1874), Російську філологічну семінарію в Лейпцигу для підготовки вчителів давніх мов (1875); Томський університет (1878). Ніжинський ліцей перетворений на Історико-філологічний інститут, а Ярославський ліцей — в ліцей юридичний. В 1872 році було видано положення про міські училища, в 1874 — положення про початкові училища, для нагляду за якими були ще в 1869 році засновані посади інспекторів народних училищ. У духовному відомстві за графа Толстого відбувалося реформування духовно-навчальних закладів (1867—1869).

Толстой відзначився реакційністю, особливо, стосовно заборони української мови. Він брав участь у підготовці Емського указу (1876 рік). 1884 року видав додаткове розпорядження про нагляд над українськими театральними трупами й українофілами.

Почесний громадянин міста Сарапула, Удмуртія та почесний громадянин Сум.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Педагоги и психологи мира — 2012.
  2. а б Толстой Дмитрий Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. а б в Czech National Authority Database

Література та джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]