Ігнатьєв Микола Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ігнатьєв.
Ігнатьєв Микола Павлович
рос. Николай Игнатьев
Народився17 (29) січня 1832[1] або 17 січня 1832(1832-01-17)[2]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер20 червня (3 липня) 1908[1] (76 років)
Круподеринці, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
ПохованняКруподеринці
Країна Російська імперія
Національністьросіяни
Діяльністьдипломат, політик
Alma materПажеський корпус
Знання мовросійська[1]
ЧленствоГрецьке філологічне товариство Константинополяd
Титулграф[d]
Посадапосол, Міністр внутрішніх справ Росіїd, голова, член Державної ради Російської імперії[d] і Representative of the Russian Empire to Chinad
Військове званнягенерал від інфантерії
Конфесіяправослав'я
РідIgnatyev familyd
БатькоПавло Миколайович Ігнатьєвd
МатиMariya Ignatyevad
Брати, сестриІгнатьєв Олексій Павлович
У шлюбі зYekaterina Ignatyevad
ДітиІгнатьєв Павло Миколайович (міністр освіти), Nikolai Ignatevd і Ігнатьєв Олексій Миколайович
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня Орден Святого Олександра Невського орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня з імператорською короною орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Нідерландського лева Орден Слави (Туніс) орден «Османіє» Орден Таковського хреста орден Зірки Румунії орден Спасителя великий офіцер ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Військовий орден «За заслуги» орден князя Данила I орден Меча орден Вежі й Меча орден Вюртемберзької корони Knight Grand Cross of the Order of Saints Maurice and Lazarus орден Лева і Сонця 1 ступеня Великий офіцер ордена Меджида Cross "Danube Crossing" орден «Благородної Бухари»

Ігнатьєв Микола Павлович (нар. 17 (29) січня 1832(18320129), Санкт-Петербург, Російська імперія — 20 червня (3 липня) 1908, c. Круподеренці, Київська губернія, Російська імперія) — граф, російський генерал від інфантерії (з 1878 року). Син П. М. Ігнатьєва.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Портрет Миколи Ігнатьєва роботи Бориса Кустодієва, 1902 рік

У 1864—1877 посол у Константинополі. Учасник підготовки Сан-Стефанського мирного договору 1878. В 1881—1882 міністр внутрішніх справ. Міністерством Ігнатьєва 3 травня 1882 року були видані тимчасові правила про євреїв, незабаром після того, як єврейські погроми, що розпочалися в Єлисаветграді 15 квітня 1881 року, охопили сім губерній. З 1884 року Ігнатьєв президент товариства для сприяння російській промисловості і торгівлі, з 1888 року — президент слов'янського благодійного товариства.

Син Миколая Ігнатьєва — Володимир загинув у 26 річному віці у Цусімському бою. Інші сини — Павло та Олексій були київськими губернаторами.

Павло служив як останній міністр освіти за правління Миколи II. Його онук Георгій Павлович (Джордж) Ігнатьєв став канадським дипломатом, і його правнук Майкл Ігнатьєв — канадський політик.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ The Fine Art Archive — 2003.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ігнатьєв_Микола_Павлович&oldid=42420265