Артюшенко Ігор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артюшенко Ігор Андрійович
Народився 21 жовтня 1984(1984-10-21) (38 років)
Запоріжжя
Громадянство громадянин України
Національність Українець
Діяльність політик
Alma mater Запорізьке музичне училище імені Платона Майбороди (2003)[1], Запорізький державний медичний університет (2009)[1] і Запорізький національний університет (2013)[1]
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Членство Верховна Рада України VIII скликання
Посада народний депутат України
Військове звання Молодший лейтенант медичної служби ЗСУ
Партія Європейська Солідарність
Нагороди

Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», Орден Архистратига Михаїла, Орден 55-тої окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ»,

Орден "За заслуги перед Запорізьким краєм" ІІІ ступеня,
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
8-го скликання
Європейська_Солідарність 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

І́гор Андрі́йович Артюше́нко (нар. 21 вересня 1984(19840921), м. Запоріжжя, Україна) — український політик і громадський діяч, кандидат історичних наук, офіцер ЗСУ.

Народний депутат України VIII скликання (2014-2019), депутат Запорізької Обласної Ради Vlll скликання (з 2020 року). Голова Запорізької територіальної організації партії "Європейська Солідарність", Голова організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка в Запорізькій області, один з організаторів і лідер Запорізького Євромайдану.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в українській сім'ї інженерів-авіаційників.

Мама, Артюшенко Ірина Гусманівна, родом з Вінничини, закінчила Вінницьку філію КПІ та переїхала в Запоріжжя працювати в Конструкторському Бюро "Прогрес".

Батько, Артюшенко Андрій Миколайович, родом з Черкащини, закінчив з відзнакою Харківський Авіаційний Інститут та також був направлений працювати в КБ "Прогрес", де батьки і познайомись.

Освіта[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

У 2016 році розпочав наукову діяльність у відділі новітньої історії і політики Інституту історії України НАН України під науковим керівництвом доктора історичних наук, професора Падалки Сергія Семеновича, де навесні 2022 року успішно пройшов передзахист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

У 2022 році захистив дисертацію на засіданні спеціалізованої вченої ради у Запорізькому національному університеті, здобувши науковий ступінь кандидата історичних наук.

Тема дисертації "УМОВИ ТА НАСЛІДКИ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ (1994–2018 рр.)"

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 2006–2009 — одночасно з навчанням у медичному університеті працював медбратом в відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії, у відділенні політравми в 5 Міській лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги (Запоріжжя).
  • 2010–2013 — працював на різних посадах в приватних кампаніях (торгівельним представником, медичним представником, керівником медичних представників). Був звільнений за власним бажанням у зв'язку з силовим розгоном Євромайдану в Запоріжжі 26 січня 2014, подальшим затриманням та арештом.
  • З лютого 2014 року, під час перебуванням під цілодобовим домашнім арештом, — головний редактор газети «Українська справа. Запоріжжя».
  • 2014-2019 - Народний депутат України, член фракції Блок Петра Порошенка.
  • З 2016 року - Голова Запорізької територіальної організації партії "Європейська солідарність" (до 2019 року - "Блок Петра Порошенка")
  • З грудня 2020 року - депутат Запорізької обласної ради, голова фракції Європейська Солідарність.
  • З лютого 2022 року - добровільно вступив до лав ЗСУ. Молодший лейтенант медичної служби 206 окремого батальйону ТрО, який брав участь у Боях за Київ.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

  • У 2006 році — заступник голови Студентської ради Запорізького державного медичного університету.
  • З 2006 по 2009 рік — член ВО «Свобода», заступник голови обласної організації зі зв'язків з громадськістю.
  • З 2009 по 2012 рік — голова Запорізької обласної молодіжної організації «Небо».
  • З 2011 року — уповноважений представник Міжнародної благодійної організації «Центр національного відродження» (м. Київ) у Запорізькій області.
  • У 2012 році — координатор громадського руху «Чесно» у Запорізькій області.
  • З 2012 року — глава суспільно-політичної організації «Українська справа», яка стала одним з основних організаторів Євромайдану в Запоріжжі.
  • З 2012 по 2013 — один з лідерів антикорупційного руху «Стоп-відкат», що займався розслідуваннями корупційних схем у сфері бюджетних закупівель.
  • З квітня 2014 року є головою Комітету громадського контролю за діями влади при Запорізькій обласній державній адміністрації.
  • В 2014 році висунутий від Блоку Петра Порошенка по мажоритарному округу № 75 (Ленінський і Заводський райони Запоріжжя) до Верховної Ради України. Переміг, набравши 30 % голосів[2]
  • 21 вересня 2015 прибув з підтримкою блокади окупованої Автономної Республіки Крим.
  • 20 серпня 2015 очолив Запорізьку міську організацію Партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність».
  • 23 липня 2016 очолив Запорізьку територіальну організацію Партії "Блок Петра Порошенка «Солідарність».
  • 30 травня 2019 виставив свою кандидатуру на праймеріз ГО Справа Громад / Європейська Солідарність[3]
  • 13 червня 2019 висунуто партією Європейська Солідарність кандидатом до Верховної Ради України за списком, порядковий номер у списку - 41[4]
  • 2020 висунуто партією Європейська Солідарність кандидатом до Запорізької обласної ради, порядковий номер у списку - 1.[5]
  • 2020...2022 член Запорізької обласної та районної рад від партії Європейська Солідарність, голова Запорізької обласної теріторіальної організації партії
  • 2022 у звязку зі службою в Збройних Силах України призупинив активну партійну діяльність

Голова Запорізького обласного об'єднання Просвіта (Запоріжжя).

Діяльність у Верховній Раді України[ред. | ред. код]

Є членом комітету Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, міжфракційних депутатських об'єднань «Запорізька Січ» і «Самооборона Майдану». 13 січня 2015 року обраний головою новоствореного міжфракційного депутатського об'єднання «За національне патріотичне виховання».[6],є одним з депутатів-лідерів за відвідуваністю пленарних засідань[7][8] та за кількістю голосувань[9].

21 вересня 2018 року, за версією аналітичної платформи VoxUkraine, за Індексом підтримки реформ, Ігор Артюшенко увійшов в десятку найефективніших народних депутатів восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, які підтримували реформаторські закони[10].

Згідно з переліком, у Ігоря Артюшенка найбільша кількість виконаних обіцянок у порівнянні з іншими нардепами[11].

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

В перші дні Російське вторгнення в Україну (2022) прийняв участь у лавах Територіальна оборона в м. Києві у якості військового медика, згодом разом з батальйоном 206 ТрО передислоковано до Миколаєвського напрямку.

Родина[ред. | ред. код]

Одружений. Виховує двох доньок: Соломію (2014 р.н.) та Марію (2017 р.н.).

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

У 2017 нагороджений Орденом Святого Архистратига Михаїла УПЦ КП (Православна церква України) «за заслуги з відродження духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної Церкви[12]

Також у 2017 році за всебічну волотерську підтримку був нагороджений орденом 55-тої окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» .[13]

У 2018 році нагороджений відзнакою Президента України – медаллю «За гуманітарну участь в Антитерористичній операції»[14]

У 2022 році нагороджений Запорізькою обласною радою орденом "За заслуги перед Запорізьким краєм" ІІІ-го ступеню.

Переслідування[ред. | ред. код]

2013-12-17 невідомим особами його особисте авто було облито кислотою[15]. Спочатку МВС порушило справу за ч1 ст.194 УПК, але потім закрило бо сума завданих збитків менше за 10 000 грн[16] (за квитанцією від СТО — 9000 грн.).

2014-01-15 Вночі у Запоріжжі зловмисниками спотворено лайливими написами, вульгарними малюнками та свастикою його авто[17][18].

Брав участь[19] у протестi в Запорiжжі 2014-01-26, котрий закінчився масовим побиттям тітушками[20][21] і запрошеннями на «співбесіди до МВС»[22]. Наступного дня, відразу після прийнятого рішення про непроведення мітингу, його було обстріляно і вивезено невідомими особами. Згодом виявилось, що його затримано Запорізьким УБОЗ 2014-01-27[23][24] за cт. 208 УПК (тобто без суду).

2014-01-28 02:26 адвокат звернувся до небайдужих з проханням надати копії наявних відеоматеріалів подій 2014-01-26.

Суд з розгляду запобіжного заходу був призначений на 2014-01-28, але станом на 09-20 був перенесений через «несприятливі погодні умови» (за даними weather.com погода за останні дві доби залишалась сталою: −9, без опадів), але згодом було поширено через соціальну мережу Facebook повiдомлення про те, що суд ще раз переноситься (до того ж до iншого району мicта) i розгляд може розпочатись чи не о 22-00, але о 18-30 стало вiдомо, що розгляд перенесено на 2014-01-29 14:00[25]. Місцеві активісти вважають, що причиною цих перенесень могло бути бажання недопущення мiтингiв або очiкування на рiшення Верховної Ради щодо питання про амністiю учасникам Європейської революції в Україні.

2014-01-29 Ленінський районний суд м. Запоріжжя обрав запобіжний захід — 2 місяці цілодобового домашнього арешту[26][27], фактично заборонивши виходити з квартири та зобов'язавши у будь-який момент надати приміщення для обшуку.

2014-02-06 Апеляційний суд Запорізької області залишив запобіжний захід без змін. Згідно з повідомленнями Ігоря Артюшенка в соціальній мережі Facebook, мало не щодня до нього з візитом приходили дільничні.

2014-02-19 Міністерство внутрішніх справ України провело обшук у його квартирі[28], вилучивши в нього всі засоби зв'язку[29]

2018-11-01 Уряд Російської Федерації ввів персональні економічні санкції у відношенні до народного депутата Артюшенко І.А. [30]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в http://files.lb.ua/person/1778_artyushenko_igor_andreevich.html
  2. [1] [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі 75
  3. Громадські праймеріз
  4. Партія "Європейська солідарність" оприлюднила 50-ку кандидатів у нардепи – хто у списку. 5 канал. 13 червня 2019. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  5. admin_zp (20 вересня 2020). Ігор Артюшенко очолив список кандидатів у депутати до Запорізької обласної ради. Європейська Солідарність – Запорізька територіальна організація (укр.). Процитовано 24 вересня 2020. 
  6. [2] [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] — Депутаты создали еще два межфракционных объединения
  7. [3] [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] — Нинішня Рада працювала інтенсивніше, ніж попередня (ІНФОГРАФІКА))
  8. [4] [Архівовано 18 березня 2017 у Wayback Machine.] — Несподівані підсумки двох сесій Ради 8-го скликання: ТОП прогульників, трудяг і «середнячкові» коаліціанти
  9. [5] [Архівовано 25 вересня 2018 у Wayback Machine.] -Прийшов, натиснув, переміг. Які депутати найкраще голосували за реформи під час восьмої сесії ВР
  10. Прийшов, натиснув, переміг. Які депутати найкраще голосували за реформи під час восьмої сесії ВР. voxukraine.org. 21 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 3 травня 2017. 
  12. iadm. Офіційний сайт Ігоря Артюшенка | Ігор Артюшенко був нагороджений Орденом Святого Архістратига Михаїла (укр.). Процитовано 19 червня 2022. 
  13. iadm. Офіційний сайт Ігоря Артюшенка | Ігор Артюшенко привітав запорізьких артилеристів (укр.). Процитовано 19 червня 2022. 
  14. Новини / Костянтин Бриль: «Століттями ми йшли до здобуття нашої державності, і прагнення до Незалежності завжди лишалось в генах українців». Запорізька обласна державна адміністрація (ua-UA). 24 серпня 2018. Процитовано 19 червня 2022. 
  15. [6] [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]Активисту Евромайдана облили машину кислотой
  16. [7] [Архівовано 27 лютого 2014 у Wayback Machine.]Облитая кислотой машина активиста не потянула на уголовное дело
  17. [8] [Архівовано 5 лютого 2014 у Wayback Machine.]В Запорожье опять испортили машину лидера Евромайдана
  18. [9] [Архівовано 23 квітня 2014 у Wayback Machine.]В Запорожье активисту местного Майдана Игорю Артюшенко второй раз повредили машину (ФОТО)
  19. [10] [Архівовано 27 червня 2014 у Wayback Machine.]Youtube розмова зі співробітниками МВС
  20. [11][недоступне посилання з травня 2019]В Запоріжжі щонайменше 90 людей в лікарні з травмами відео
  21. [12] [Архівовано 29 січня 2014 у Wayback Machine.]Трое участников штурма ОДА в Запорожье получили осколочные ранения
  22. [13] [Архівовано 30 січня 2014 у Wayback Machine.]Участников Евромайдана приглашают в милицию
  23. [14] [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] В Запоріжжі затримано лідера місцевого Євромайдану
  24. [15] [Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine.]В Запорожье на 72 часа задержали лидера Евромайдана Артюшенко
  25. [16] [Архівовано 30 січня 2014 у Wayback Machine.]В Запорожье состоится суд над организатором Майдана Игорем Артюшенко
  26. [17] [Архівовано 02.02.2014, у Wayback Machine.]Суд избрал меру пресечения запорожцу Игорю Артюшенко
  27. [18] [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]Задержанным в Запорожье активистам присудили домашний арест
  28. [19] [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] В Запорожье милиция прибыла с обыском к активисту Игорю Артюшенко
  29. [20] [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] Милиция лишила Игоря Артюшенко средств связи
  30. [21] [Архівовано 1 листопада 2018 у Wayback Machine.] -Постановление Правительства Российской Федерации от 1 ноября 2018 года № 1300 "О мерах по реализации Указа Президента Российской Федерации от 22 октября 2018 г. № 592"

Посилання[ред. | ред. код]