Перейти до вмісту

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка
Головний корпус бібліотеки на вул. Драгоманова, 5
49°50′06″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.83512497° пн. ш. 24.03177834° сх. д. / 49.83512497; 24.03177834G O
Країна: Україна,  Австрійська імперія і  Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Тип:університетська
РозташуванняЛьвів Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса79601, Львів, вул. Драгоманова, 5
Заснована1608 рік як книгозбірня Єзуїтського колегіуму
Фонди:3 млн томів
Читачів:близько 65 тис. читачів
Директор:Олександр Седляр (в.о.)
Сайт:lnulibrary.lviv.ua

Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Книгосховище бібліотеки
Велика читальна зала

Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка — головна наукова бібліотека університету, одна з найбільших і найдавніших наукових бібліотек України з фондом більше 3 млн томів. Заснована 1608 року як книгозбірня львівського Єзуїтського колегіуму. В. о. директора — Олександр Седляр.

Фонди

[ред. | ред. код]

Фонди бібліотеки на сьогодні становлять більше трьох мільйонів книг, 120 тисяч з яких — унікальні стародруки і рукописи, найстаріший з яких датований XIII століттям.

Фонди поділяються на шість структурних груп:

  • Фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних видань;
  • Фонд періодичних видань;
  • Фонд науково-бібліографічного відділу;
  • Фонд книгозберігання;
  • Фонд навчальної літератури;
  • Резервно-обмінний фонд.

У бібліотеці зберігаються численні унікальні видання й манускрипти. Зокрема у фондах бібліотеки є книжки з особистої бібліотеки французького кардинала Мазаріні, французького короля Людовіка XV, польського короля Сигізмунда II, гетьмана Івана Мазепи.

У кінці XVIII століття наукова бібліотека університету була єдиним державним депозитарієм документів Речі Посполитої, тож з ліквідацією державних і церковних установ документи і книги передавали саме сюди. У той час до книгозбірні потрапили стародруки із 147-ми ліквідованих монастирів, зокрема й з Манявського скиту.

Від 1807 року бібліотека отримувала обов'язковий примірник періодичних та наукових видань, які з'являлися на території держави. Це правило діяло до 1939 року. Тому фонд періодики в цій бібліотеці є найбільшим в Україні.

Протягом австрійського періоду в історії Львова бібліотека комплектувалася надходженнями із території всієї Австро-Угорщини.

Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг

[ред. | ред. код]

Відділ рукописних, стародрукованих та рідкісних книг імені Ф. П. Максименка було засновано 1905 року, сьогодні він налічує понад 120 тисяч одиниць зберігання: рукописи, документи на пергаменті та інкунабули, палеотипи, спеціальні колекції.

Рішенням Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2008 року (№ 1345-р) фонд рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка включено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання.

Скляна стеля та розписи у великій читальній залі

Станом на 2010 рік загальна кількість фонду відділу рідкісних книг становить 119933 одиниць зб.

Фонд відділу структурно поділяється на 10 колекцій:

  • Колекція рукописних книг та документів XI—XX ст.;
  • Колекція інкунабул (1454—1500 рр.);
  • Колекція палеотипів (1501—1550 рр.);
  • Колекція стародруків (1551—1825 рр.);
  • Колекція графічних та образотворчих видань (XVII—XX ст.);
  • Колекція картографії (1511—2001 рр.);
  • Колекція воєнних друків (1905—1945 рр.);
  • Колекція афіш (1816—1942 рр.);
  • Колекція періодики (XVIII—XX ст.);
  • Колекція рідкісних книг (XIX—XX ст.).

Інкунабули

[ред. | ред. код]

Сьогодні в бібліотеці Львівського університету зберігається 49 інкунабул. Це одне з найбільших зібрань інкунабул в Україні. Каталоги інкунабул у фондах бібліотеки склали Є. Барвінський (публ. 1912), К. Пекарський (публ. 1927), А. Єнджейовська і Р. Котуля (неопубл., 1939), Ф. П. Максименко (публ. 1958), Н. П. Швець (неопубл., 2002).

Книгосховище бібліотеки. 1904 рік

До 1941 року зібрання бібліотеки Університету було найбільшим у Львові. Формування започатковано 1784 року, коли разом з бібліотекою Ґареллі було передано колекцію з 136 інкунабул. Найстаршою з них була «Biblia, Germanica. [Straßburg: Henr. Eggestein, non post 1470]. 2o», а наймолодшою — «Regulae grammaticales antiquorum. Wien: Ioan. Winterburg, 1500. 4o». Після скасування багатьох релігійних орденів у 1784 році до колекції було долучено першодруки закритих 147 монастирських бібліотек, книги з яких надходили протягом 1785–1786 років. За станом на 1 березня 1786 року у бібліотеці Львівського університету з монастирських збірок було нараховано 620 інкунабул, з них видань 1465, 1469-75 — 24 , 1476-80 — 61, 1481-90 — 142, 1491–501 — 265, недатованих (прибл. 1480–1500) — 128.

При комплектуванні фондів бібліотек на той час Придворна Імператорська віденська бібліотека мала пріоритет у відборі. Тому найцінніші інкунабули, а разом з ними рукописи, стародруки відправляли до Відня. У травні 1785 року директор львівської бібліотеки Г. Ґ. фон Бретшнайдер пропонував список з 31 інкунабул 1465—1479 років, а 1786 року склав новий список для відправлення до Відня, в якому було 129 інкунабул.

За наступні 60 років фонд бібліотеки Львівського університету поповнювався завдяки купівлі та приватним дарам. У цьому була значна заслуга директора бібліотеки Ф. Стронського. З університетських хронік відомо, що бібліотека в серпні 1848 року зберігала 899 інкунабул, з яких після пожежі 2 жовтня 1848 року залишилося лише 205. До 1912 року додалося тільки 9 назв першодруків.

Значне збільшення колекції відбулося 1938 року, коли бібліотека Львівського університету здобула право на придбання дорогоцінного зібрання покійного графа Ю.-С. Козєбродського. У його приватній бібліотеці було 104 інкунабули, з них 11 не відомих у книгознавчій літературі, чимало видань, які збереглися у єдиних примірниках у світі: «Historia Alexandri Magni Germanica rerum enarratione Ioannis Hartlieb. Augsburg: Antonius Sorg, 8.VI.1478. 20»; «Ambrosius s. Epistolae. Libri 1-10 etc. Cum additione Georgii Cribelli. Milano: Leonardus Pachel, 18.XII.1490. 20»; «Breviarium Augustanum / Ed. iussu Frid. Hohenzollern. Ps. hiemalis. Augsburg: Erhardus Ratdolt, I.1493. 20» та інші. 1939 року разом бібліотекою теологічного факультету, у складі якої як депозит зберігалась бібліотека Львівського кафедрального костелу, надійшло 17 інкунабул. Зібрання інкунабул досягло 336 томів, але 1943 року під час нацистської окупації майже всі були вивезені до Кракова.

У бібліотеці залишилося 40 назв у 43 томах, у 1958 році 2 з цих інкунабул за обміном були передані бібліотеці Саратовського університету. Завдяки книгознавчим дослідженням фондів бібліотеки співробітниками відділу рукописних та рідкісних книг до збірки долучено ще 11 назв.

На 1 січня 2005 року збірка інкунабул нараховує 49 назв у 51 томах. Найстаріша інкунабула бібліотеки — «Nicolaus de Lyra. Postilla in universa Biblia cum expositionibus Guillemi Britonis et additionibus Pauli Burgensis… . Ps. 2: Psalterium. Straßburg: Johann Mentelin, 1472. 20». 1473 рік репрезентований у збірці виданнями учня та сподвижника Йоганна Ґутенберґа Петера Шеффера: «Augustinus Aurelius. De civitate Dei, cum commento Thomae Waleys et Nicolai Trivet. Mainz: Petrus Schöffer, 5. IX. 1473. 2o» та: «Vincentius Bellovacensis. Speculum historiale. Vol. 3-4. [Strassburg: R-typ. = Adolphus Rusch, ca 1473]. 20» з мистецькою оправою майстра Йоганна Ріхенбаха з Гейслінгена, виконаною близько 1481–1486 років для єпископа діоцезії Секкау в Штирії (Австрія) Маттіаса Шейта фон Вестерштеттена (1440—17 травня 1517).

Бібліотека має декілька інкунабул, які збереглися у дуже обмеженій кількості примірників у світі, а саме: «Defectus in missa. [Roma: Stephan Plannck, ca 1493/94. 8o»- відомо про примірник Національної бібліотеки Франції; видання «Breviarium Cracoviense. Nürnberg: Ioannes Stuchs, 1498. 8o», яке збереглося лише у 3 примірниках та 1 фрагменті; разом з ним оправлене видання краківського друкаря Яна Галлера «Officium in festo Immaculate Beatae Mariae Virginis. [Kraków: Jan Haller, 1509]. 8o», про існування якого було відомо тільки з архівних джерел.

Спеціальні фонди

[ред. | ред. код]

У відділі рідкісних книг зберігаються також цінні спеціальні фонди, а саме:

  • Фонд «Єзуїтика» — архів Малопольської провінції Товариства Ісуса. Опрацьований у 1896 році Євгеном Барвінським, польським бібліографом, використовувався як історичне джерело в праці польського історика Станіслава Заленського «Єзуїти в Польщі». Надійшов до бібліотеки після розформування єзуїтського товариства у 1773 році. Документи 1394—1780 років — листування, заповіти, описи майна, яке належало закладам єзуїтів у Білій Церкві, Фастові, Кременці, Ярославі, Луцьку, Львові, Острозі, Самборі та інших містах.
  • Фонд «Тінеціана» — документи Львівського Тінеціанського монастиря з 1516 по 1792 рр. — листування, юридичні та економічні документи монастиря і декілька рукописів, що йому належали. Надійшов у складі книг, які були одержані з анульованих австрійським урядом 147 монастирів Галичини та Буковини (1784).
  • Фонд «Економія Самборська» — інвентарі, записи про ведення судових справ на теренах Самбірської економії 1598–1805 років.
  • Фонд «Факти міста Снятина» — документи економічного та юридичного характеру 1655—1813 років.
  • Фонд Цісарсько-Кайзерської цензури — рукописні каталоги видань відомого львівського видавця Піллера, XIX ст.
  • Збірка церковнослов'янських рукописних книг (XV–XVIII ст.), придбана у Антона Петрушевича — 25 од. зб.
  • Збірка вірменських рукописів — 11 кодексів (XV–XIX ст.) і збірка східних рукописів — 22 кн. (XVII–XX ст.), що були придбані бібліотекою у професора університету Зігмунта Смогожевського 1926 року.
  • Збірка польського бібліофіла князя Йозефа Саби Козебродського, придбана бібліотекою 1936 року у вдови. Складається з 22 кодексів XII—XX ст.
  • Фонд Леона Олександра Деспот-Зеновича, польського аристократа, — родинні документи, листи (XV–XIX ст.).
  • Фонд професора Т. Піня — листування з відомими діячами польської культури: письменником Леопольдом Стаффом, поетом Ф. Новицьким, письменником Владиславом Орканом.
  • Фонд Станіслава Борковського — польського вченого-природознавця — наукові праці, родинне та майнове листування з 1815— 1850 років.

Видання бібліотеки

[ред. | ред. код]

У бібліотеці засновано низку періодичних видань, присвячених різним бібліотечним темам, виходять також видання поза серіями. Бібліотека публікує такі періодичні і серійні видання:

  • Вісник Львівського університету. Серія «Книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології».
  • Visnyk of the Lviv University. Series «Bibliology, Library Studies and Information Technologies».
  • Серія «Біобібліографія вчених університету»
  • Серія «Українська біобібліографія. Нова серія»
  • Серія «Doctor Honoris Causa»
  • Серія «Каталоги книгозбірні»
  • Серія «Дрібненька бібліотека»
  • Серія «Мемуари і документи»

Література

[ред. | ред. код]

Загальна література

[ред. | ред. код]
  • Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка: Матеріали до енцикл. / ред.: С. Макарчук; упоряд.: Н. Швець. — Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2005. — 196 c.
  • Наукова бібліотека Львівського державного університету ім. Івана Франка: Корот. довідн. — Л., 1959. — 41 с.
  • Архівні установи України: Довідник / Автори-укладачі О. І. Алтухова, С. І. Андросов, Л. С. Анохіна та ін.; ред. кол. О. С. Онищенко, Р. Я. Пиріг, Л. А. Дубровіна та ін.; упоряд. Г. В. Боряк, С. Г. Даневич, Л. А. Дубровіна та ін.; Державний комітет архівів України, Міністерство культури і мистецтв України; Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського НАН України. — К., 2000. — С. 194—196.
  • Archives and Manuscript Collections in the Microfiche / Ed. by P. Grimsted Kennedy. — Leiden, 1989. — Ser. 3: Soviet Ukraine and Moldavia.
  • Ghwalewik E. Zbiory polskie: Archiwa, biblioteki, gabinety, galerje, muzea i inne zbiory pamiatek przeszlosci w ojczyznie i na obczyznie. — Warzsawa, 1926. — Т. 1. — S. 390–393.
  • Les bibliothegues de Lwow: Apercu soimmaire / Direc. M. Eustache Gaberle. — Lwow, 1929. — P. 37—57.
  • Dudik A. Archive im Konigreiche Galizien und Lodomerien. — Wien, 1867. — S. 111—124.
  • Grimsted Kennedy P. Archives and Manuscript Repositories in the USSR. Ukraine and Moldavia. — Princeton, 1988. — B. 1. — P. 573—577.

Спеціальні колекції

[ред. | ред. код]
  • Романски С. Влахобългарски рукописи въ Львовската университетска библиотека // Периодическо списание на Българското книжевно дружество въ Софиа // 1910. — Т. 71, № 7/8. — С. 587—610. — [Окреме вид.: София, 1910. — 24 с.]
  • Савченко А. Коллекция ибадитских рукописей Научной библиотеки Львовского государственного университета им. И. Я. Франко: Науч. докл. / АН УССР. Ин-т философии. — Препр. — К., 1988. — 19 с.
  • Гаркавець О. Вірмено-кипчацькі рукописи в Україні, Вірменії, Росії: Кат.— К., 1993. — 328 с.
  • Інкін В. Ф. Архів Самбірської економії // ЗНТШ. — 1996. — Т. CCXXXI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — С. 107—146.
  • Люзняк М. Поширення української книги Товариством «Просвіта» на Лемківщині у 30-х роках XX ст. [Огляд фонду № 122, Товариство «Просвіта», ЛНБ НАН України] // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. іст. — 1999. — Вип. 34. — С. 487—493.
  • Люстрації королівщин українських земель XVI–XVIII ст.: Матеріали до реєстру рукоп. та друкованих текстів / Уклала Р. Майборода. — К., 1999. — 316 с.
  • Швець Н. Історія формування картографічної збірки Наукової бібліотеки ЛДУ ім. І. Франка // Картографія та історія України: Зб. наук. праць. — Львів, 2000. — С. 234—235.

Колекція інкунабул

[ред. | ред. код]
  • Denis M. Die Merkwürdigkeiten der k. k. garellischen öffentl. Bibliothek am Theresiano: In 2 Bd. Wien, 1780. Bd. 1. — S. 33—41;
  • Bretschneider und G. van Swieten: Ein Beitrag zur Geschichte der Universitäts-Bibliothek in Lemberg // Mitt. ÖVfB 1906. — S. 11—30;
  • Barwiński E. Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Lw., 1912. VIII, 25 s., 3 tabl.;
  • Piekarski K. Inkunabuły i Polonica XVI wieku w bibliotece Katedralnej we Lwowie // Silva rerum. — 1927. — T. 3, maj. — S. 69—72;
  • Mękarski S. Drogocenny księgozbiór // Pion. — 1938. — Nr. 47;
  • Jędrzejowska A., Kotula R. Katalog inkunabułów Biblioteki Uniwersyteckiej we Lwowie. Przybytki z lat 1923–1938. — Lwów, 1940;
  • Максименко Ф. П. Першодруки (інкунабули) Наукової бібліотеки Львівського університету. Каталог. — Львів, 1958. — 32 с.;
  • Triller E. O inkunabułach w zbiorach lwowskich // Rocz. bibl. — 1867. — Z. 1-2. — S. 183—185;
  • Швець Н. Зведений каталог інкунабул, що зберігаються у бібліотеках та музеях Львова. — 2002 (рукопис);
  • Kotula R. Ein bisher unbekannter Richenbach-Einband aus der Sammlung der Universitätsbibliothek in Lwów (Polen) // Archiv für Buchbinderei. 1939; № 39. — S. 79—81, 156—157;
  • Швець Н. Примірник Краківського бревіарію 1498 р. у НБ ЛУ // Зб. Праць РРК, С. 41-62; НБ ЛНУ рук. 255 IV; Архів бібліотеки ф. 31, оп. 4, 226, 400/1.

Посилання

[ред. | ред. код]