Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського
Кримська республіканська установа «Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського»
Медресе, Симферополь, 2017 (9).jpg
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Тип: колишня сутність[d][2]
Назва на честь: Ісмаїл Гаспринський
Розташування Сімферополь
Адреса 95011, м. Сімферополь, вул. Самокиша, 8.
Заснована 24 вересня 1990 (1995 — під сучасною назвою)
ліквідована російською окупаційною владою у вересні 2014[1]
Фонди: 32 тисячі книг, з них 9 тисяч — кримськотатарською
Директор: Еміров Айдер Решатович
Сайт: kitaphane.crimea.ua
Медіафайли у Вікісховищі?

Кримськотата́рська бібліоте́ка ім. Ісмаїла Гаспри́нського — республіканська бібліотека у Сімферополі.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Заснована 24 вересня 1990 р. як філія Централізованої бібліотечної системи для дорослих Сімферополя. У грудні 1995 перетворена в Республіканську кримськотатарську бібліотеку ім. І. Гаспринського.

1994 року Мехметом Тютюнджі у Гарлемі (Нідерланди) був розроблений проект «Відродження кримськотатарської бібліотеки». Проект підтримав уряд Королівства Нідерландів і Міжнародний фонд «Відродження» (з вересня 1998 р.). Реалізація проекту посприяла переходу бібліотечно-інформаційної діяльності РКБ ім. І. Гаспринського на якісно новий рівень. У травні 1999 завершено реставрацію будинку бібліотеки.

Фонди[ред. | ред. код]

В основу фонду покладена особиста бібліотека й архів ученого-мовознавця Басира Гафарова. Бібліотечний фонд літератури кримськотатарською мовою значною мірою поповнюється за рахунок книг, переданих в дарунок від кримських татар у Криму і за кордоном.

Обсяг фондів бібліотеки нараховує більш 32 тисяч томів, у тому числі кримськотатарською мовою 9 тисяч примірників. Рідкісні й особливо коштовні книги: прижиттєві видання Ісмаїла Гаспринського, Джафера Сейдамета, Амета Озенбашли, Османа Акчокракли, Бекіра Чобан-заде, Шевкі Бекторе, Ешрефа Шем'ї-заде, інших діячів кримськотатарської культури.

До особливо коштовної частини книжкового фонду бібліотеки також відносяться такі документи як: фотокопії 61 тому Кадіаскерських зошитів-дефтере, що містять протоколи судових процесів у Кримському ханстві з 1613 по 1780; 1800 книг довоєнного видання кримськотатарською мовою, що надійшли з Російської державної бібліотеки; повні колекції журналів «Emel» (19301998), «Kirim»(1918), (195761), видані кримськотатарською діаспорою в Румунії і Туреччині, газета «Ленин байрагъы» (195790) і журнал «Йылдыз» (1976—по сьогодні), а також колекції з особистих бібліотек письменників Е. Шем'ї-заде, Р. Мурата, І. Асаніна та ін.

До уваги читачів та користувачів пропонується:

Споруда[ред. | ред. код]

Будинок бібліотеки є пам'яткою архітектури XVIXIX століть. Найстаріша частина його, з південної сторони, побудована в XVI столітті, а основна будівля — у XIX. До 1910 у цьому будинку розташовувалася мектебе-рушдіє (світська школа).

Відділи[ред. | ред. код]

  • Відділ комплектування, обробки і каталогізації
  • Науково-методичний відділ
  • Відділ обслуговування
  • Сектор архівних і рукописних матеріалів
  • Інформаційно-бібліографічний відділ
  • Сектор автоматизації

При бібліотеці працює літературний клуб «Ільхам» («Натхнення») — творча майстерня для молодих та початківців письменників і поетів, 2 члени клуба виросли до членів Національної спілки письменників України, видані 9 поетичних збірників слухачів клубу.

Видавнича діяльність[ред. | ред. код]

Щорічно бібліотека видає «Календар знаменних і пам'ятних дат кримськотатарського народу».

У серії «Бильги чокъраги» («Джерело знань»), засновником якої є бібліотека імені Гаспринського, видано 16 найменувань книг, серед них: «Діячі кримськотатарської культури (1921—1944 р.)»: Біобібліографічний словник; «Мрії рожевого саду» (Антологія із середньовічної кримськотатарської класичної поезії); А. Н. Самойлович «Вибрані труди про Крим»; В. Ганкевич «На службі правді й освіті» (короткий біографічний нарис про Ісмаїла Гаспринського) тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]