Львівська обласна наукова медична бібліотека
| Львівська обласна наукова медична бібліотека | |
|---|---|
 | |
 | |
| 49°50′29″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.84163861° пн. ш. 24.03483667° сх. д.Координати: 49°50′29″ пн. ш. 24°02′05″ сх. д. / 49.84163861° пн. ш. 24.03483667° сх. д. | |
| Країна: |
 Україна |
| Тип: | наукова медична |
| Адреса | 79008, м. Львів, вул. Руська 20 |
| Заснована | 1944 |
| Фонди: | 250 тис. |
| Річний обіг: | 99540 |
| Читачів: | 5 000 |
| Бюджет: | ₴ 2 200 000 |
| Штат: | 20 |
| Площа приміщень: | 399,9 м² |
| Код ЄДРПОУ | 22335592 |
| Сайт: | lonmb13.ucoz.ua |
 | |
Львівська обласна наукова медична бібліотека (скорочено — КЗ ЛОР «ЛОНМБ») — спеціалізована медична бібліотека, розташована у місті Львові. Роком заснування вважається 1944. Фонди бібліотеки призначені для лікарів, пошукувачів матеріалу для дисертацій, посібників та для науковців у галузі медицини та суміжних спеціальностей, студентів ВНЗ, медичних навчальних закладів. У 2018 році припинила діяльність та була приєднана до Львівського медичного коледжу післядипломної освіти.
Історія[ред. | ред. код]
Передісторія[ред. | ред. код]
Передумови до створення бібліотеки сягають XVII століття[1]. Значимою подією стало створення 1608 року у Львові Єзуїтського колегіуму, при якому було засновано бібліотеку, як навчальну книгозбірню школи. Окрім головної книгозбірні у давньому Львівському Університеті XVII — XVIII ст., існували також «спеціалізовані» бібліотеки, орієнтовані на потреби певних груп викладачів чи студентів, серед яких була книгозбірня аптеки колегіуму. Бібліотека сприяла згуртуванню не тільки єзуїтських, але й інших міських медиків і аптекарів, забезпечувала потреби природознавчих навчальних курсів. Паралельно з розвитком друкарської справи ширилася мережа книжкових крамниць.
Згодом наприкінці XVIII австрійська влада із скасуванням монастирів й орденів розформовувала і великі бібліотеки. Щоб зберегти унікальні книжкові фонди, частину цих книжок звозили до приватної бібліотеки графа Оссолінського, яка була заснована 1817 року. Згодом ця бібліотека була подарована громаді міста Львова[1].
В цей час у Львові почали утворюватися фахові об'єднання у галузі медицини. Дослідники згадують перші з них: організацію «Медичні обговорення», засновану 1842 року, та Асоціацію практикуючих лікарів Львова 1845 року. З часом було ухвалене рішення створити цілком нове товариство, яким стало Товариство Галицьких Лікарів (Towarzystwo Lekarzy Galicyjskich), засноване 1867 року. Відповідно до змін у статуті, у 1877 році створились секції, найпотужнішою з яких була львівська.
1900 року було засновано Львівське лікарське товариство (Towarzystwo Lekarzkie Lwowskie) у складі Товариства Галицьких Лікарів, яке у 1920 році організувало читальню у приміщенні Загальної поліклініки на вулиці Лінде (нині — вулиця Ліста, 5). А у 1925 році - Першу випозичальню медичних книжок. 1936 року книжки перенесли до новозбудованого (на кошти Товариства галицьких лікарів) приміщення Лікарського дому на вул. Конопницької, 3 (зараз тут — департамент охорони здоров'я Львівської ОДА)[2] На початку 20 ст. паралельно були створені українські лікарські товариства. У Львові їх було щонайменше три: Товариство «Народна лічниця» – (1903), Українське лікарське товариство (1910) та Українське гігієнічне товариство (1929). Українські лікарські товариства користувались освітньою бібліотекою "Студіону". Книги бібліотеки Лікарського дому і частково Українського лікарського товариства лягли в основу фонду ЛОНМБ.
Створення[ред. | ред. код]
У 1944 році було створено Львівське обласне Управління охорони здоров'я (сьогодні Департамент ОЗ). Воно розмістилося в колишньому Лікарському домі. У спадок разом з приміщенням Управління отримало і збіднілий фонд медичної бібліотеки. У 1944 році утворено й ЛОНМБ. До фонду біблотеки були перенесені і книги з бібліотеки УЛТ, Університету, різноманітних лікарських та студентських товариств, конфісковані книги з приватних бібліотек українських, австрійських, німецьких, польських лікарів. У 1945 році фонд бібліотеки зріс з 147 до 1350 примірників. Незабаром книгозбірня переїздить на вул. Зелену, 12 — у приміщення НДІ епідеміології.
Бібліотека проіснувала у своїх рідних стінах аж до 1954 року. Її фонд на той час налічував понад 30 тис. примірників. Того ж року було проведено першу інвентаризацію та запроваджено облік фонду.
1963 року фонд бібліотеки перенесли у «вишитий» будинок на вул. Руській, 20 (збудований у 1905—1906 роках; до 1939 року тут містилося страхове товариство «Дністер») у приміщення колишнього іпотечного банку, на третьому поверсі. Туди ж перенесли і рідкісні книжки австрійського періоду. Зараз книжкові фонди ОНМБ розміщені на 4-х ярусах 2-го і 3-го поверхів будинку[2].
Фонд розміщений на металевих банківських стелажах, спеціально виготовлених у Відні на замовлення страхового товариства та колишнього банку «Дністер».[3]
Реорганізація[ред. | ред. код]
5 червня 2018 року на сесії Львівської облради, депутати проголосували за реорганізації Львівської обласної наукової медичної бібліотеки, шляхом приєднання до Львівського медичного коледжу післядипломної освіти[4][5]. Працівники та керівництво бібліотеки виступили проти цього рішення[6].
|
«Нас приєднали до коледжу, але ми ж методична установа не лише для бібліотечних закладів коледжів, а й для університетських та інших бібліотек. Маємо у структурі 32 бібліотеки, які є в лікувальних та освітніх медичних закладах. Ми забезпечуємо літературою лікарів-практиків, інтернів, науковців. Приєднати наукову бібліотеку до навчального закладу – це дивне рішення. Фінансами коледж із нами ділитися не буде, адже він забезпечує навчальною літературою свою бібліотеку, свій навчальний процес, а в нас спеціалізована література для лікарів та науковців, як я вже сказала»[3] | 
|
— Ярослава Лозинська, в.о. директора бібліотеки | ||
Проти ліквідації бібліотеки виступили Міністерство культури[3], ЛНУВМБ ім. С. З. Ґжинського[7], Національна наукова медична бібліотека України[8], лікарі та інші медичні працівники.
5 та 19 червня був організований мітинг під Львівською обласною радою, на якому керівництво виголосило вимоги: скасувати рішення про реорганізацію[5].
|
|
Нас дуже хвилює майбутнє нашої бібліотеки. Ми не знаємо, чого чекати, бо з нами не ведуть діалогу. Не говорять ні про питання статусу бібліотеки, ні про спеціалістів і їхні робочі місця. А документ про рішення виглядає зовсім невтішно[5] |
|
— Оксана Цимбала, голова профспілки медичної бібліотеки | ||
|
|
Закликаємо скасувати рішення про ліквідацію медичної бібліотеки. Єдину наукову бібліотеку для лікарів, культурне і наукове надбання, що охороняється законом, не можна так просто взяти і ліквідувати. Таке рішення дуже дискредитує чиновників і підірвало нашу довіру до них[5] |
|
— Ярослава Лозинська | ||
Книжкові фонди[ред. | ред. код]
У повоєнний час книгозбірня розросталася.
Бібліотека стала поповнюватися подарованими книгами, авторськими монографіями, книгами, які надсилали Київська, Харківська, Московська державні медичні бібліотеки та бібліотеки інших міст Радянського Союзу. Згодом комплектування здійснювалося централізовано. І у 1951 році завдяки першим бібліотекарам Опанасенко О. М. (директор бібліотеки), Горячих В. С., Кунько І. С. фонд бібліотеки зріс у 9 разів.
Сьогодні в бібліотеці налічується більше 250 тисяч примірників книг, кількатисячний журнальний фонд, фонд іноземної літератури, відділ депозитарної літератури, У сховищі зберігаються журнали з 1930-их років. Найстаріша книжка — «Загальна експериментальна хімія» 1800 року, написана німецькою мовою[3].
Знайомство читачів з фондами бібліотеки відбувається завдяки алфавітному, систематичному та предметному каталогам.
Структура[ред. | ред. код]
- Відділ наукової медичної інформації (завідувач — Фільчагова Ірина Олексіївна);
- Відділ бібліографії (завідувач — Новицька Ірина Миронівна);
- Відділ комплектування та наукової обробки літератури (завідувач — Скосаренко Регіна Володимирівна);
- Методичний сектор (завідувач — Кубацька Ірина Петрівна)[9];
Діяльність[ред. | ред. код]
ЛОНМБ є галузевою бібліотекою в системі охорони здоров'я, обслуговує медичні установи, практичних та наукових медичних працівників, фармацевтів, студентів V—VI курсів Львівського медичного інституту, учнів середніх медичних закладів, спеціалістів суміжних галузей, які мають потребу у медичній літературі, а саме біологи, біохіміки, ветеринарні лікарі та медсестри[10].
Львівська обласна наукова медична бібліотека з 1960 року є методичним центром для 34 медичних бібліотек, лікувальних установ Львова та області, а також бібліотек медичного університету, науково-дослідних інститутів, медичних коледжів та училищ, які є об'єднані у мережу медичних бібліотек Львівської області[10]. Загальний фонд бібліотечної мережі налічує близько 1 200 тисяч примірників.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Замок, Високий (4 червня 2018). Книжкові раритети під загрозою «дерибану»?. Високий Замок (uk-UA) . Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ а б Львівська обласна наукова медична бібліотека - Історія (історія бібліотеки). lonmb13.ucoz.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ а б в г Чому ліквідовують найстарішу в Україні спеціалізовану бібліотеку?. Leopolis.news (uk-UA) . 18 червня 2018. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Львівську обласну наукову медичну бібліотеку реорганізують. vgolos.com.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ а б в г Груба, Оксана. У Львові пікетували проти ліквідації психоневрологічного диспансеру і медичної бібліотеки. Архів оригіналу за 20 червня 2018.
- ↑ У Львові хочуть ліквідувати наукову медичну бібліотеку. Club-tourist (амер.). Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Звернення.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Львівська облрада реорганізувала обласну наукову медичну бібліотеку, - ФОТО. 032.ua - Сайт міста Львова (uk-UA) . Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Про нас. www.health-loda.gov.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ а б Львівська обласна наукова медична бібліотека - Структура бібліотеки, контакти. lonmb13.ucoz.ua. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
|
