Наукова бібліотека Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Наукова бібліотека НаУКМА
Mazepa building.JPG
Староакадемічний корпус НаУКМА, де розташована бібліотека університету
Тип університетська, універсальна
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адреса Київ, вул. Григорія Сковороди, 2
Телефон +38 (044) 425-60-55
Засновано 1615 (повторне заснування - 1991)
Кількість філій 10
Зібрання
Обсяг фондів бл. 1 млн одиниць зберігання
Доступ і користування
Річний обіг 1,7 млн книговидач
Інші відомості
Директор з 1995 по квітень 2015 Ярошенко Тетяна Олександрівна, з травня 2015 Назаровець Сергій Андрійович
Штат 64
Веб-сайт library.ukma.kiev.ua

Наукова бібліотека НаУКМА — навчально-допоміжний, інформаційний, науковий, культурно-освітній структурний підрозділ Національного університету «Києво-Могилянська академія»[1]. Загальний фонд бібліотеки складає понад мільйон томів, включно з 330 тис. назв електронних ресурсів: (електронних журналів та книг, баз даних тощо). Щодня до бібліотеки звертаються понад 2500 користувачів. Бібліотечна колекція повністю представлена в електронному каталозі[2]. У фондах бібліотеки зберігаються 67 приватних колекції відомих учених, культурних та громадських діячів, серед яких Омелян Пріцак, Олег Зуєвський, Петро Одарченко, Курт Зонтгаймер[de], В'ячеслав Брюховецький, Володимир Панченко, Михайло Брик, Сергій Квіт, Дмитро Павличко, Віра Вовк, Сергій Іванюк та інші[3].

Бібліотека підтримує проект відкритого електронного архіву публікацій учених університету — інституційного репозитарію EKMAIR[4]. Бібліотека — член Української Бібліотечної Асоціації та Асоціації Дослідницьких бібліотек Європи LIBER, ініціатор багатьох проектів в царині новітніх інформаційних технологій в Україні.

Структура[ред.ред. код]

Бібліотека об'єднує 9 підбібліотек: Бакалаврську бібліотеку ім. Антоновичів, Дослідницьку, Філологічну, Мистецьку, Американську бібліотеку[5], а також бібліотеки Польського Центру, Центру довузівської підготовки, Бібліотеку-архів-музей Омеляна Пріцака, Меморіальну Бібліотеку Джеймса Мейса

До складу бібліотеки входять також фонд рідкісної книги та науковий архів.

Історія[ред.ред. код]

Бібліотека Києво-Могилянської академії[6]була заснована майже одночасно з Київською братською школою. На думку істориків, бібліотека почала функціонувати приблизно з 1615 року. У XVII столітті це була одна з найбільших наукових бібліотек Східної Європи. Протягом кількох століть вона відігравала визначну роль у системі поширення знань та навчання на теренах теперішньої України.

Великих зусиль до розбудови бібліотеки доклав Петро Могила, який посприяв значному зростанню бібліотечного фонду. Незадовго до своєї смерті він заповів Академії власну книгозбірню, що складалась із 2 130 унікальних видань. Могила започаткував традицію дарування приватних книг видатними діячами України. Але Могилянська книгозбірня зазнала великих збитків внаслідок пожежі 1658 року, а зруйнування колегіуму польськими завойовниками 1665 році майже повністю знищили бібліотеку. Частина книжок згоріла, частину було розкрадено загарбниками й міщанами.

До XVIII століття фонд бібліотеки становив близько 3 500 книжок різними мовами, передусім латиною. У бібліотеці крім друкованих видань, зберігалась велика кількість рукописів, хронік, літописів, лекцій професорів, конспекти студентів та їхні наукові праці. Бібліотека мала також рідкісні видання XVI–XVII століть.  Для придбання книг за кордоном Академія підтримувала постійні зв'язки з окремими книговидавцями з Шльонська, Варшави, Братислави, Бреславля та інших міст Західної Європи. Велику допомогу в розбудови фондів надавали українські меценати.

1768 року з ініціативи колишнього вихованця академії М. Бантиш-Каменського була заснована окрема бурсацька бібліотека для незаможних студентів, що не мали змоги купувати книжки. Як перший внесок бібліотеці бурси М. Бантиш-Каменський подарував 145 книжок, передусім по декілька примірників особливо важливих підручників.

На початку XVIII століття бібліотека поповнювалась тільки за рахунок подарованих книг, але вже в другій половині століття почали проводитися систематичні закупівлі книжок. Невдовзі фонд зріс майже до 7 000 примірників.

Пожежі 1775 і 1780 років на київському Подолі знову завдали величезної шкоди бібліотеці. Зокрема, 1780 року згоріло близько 9 000 книжок з академічної бібліотеки, пощастило зберегти лише 1670 томів. Пізніше бібліотеку бурси об'єднали із навчальною академічною, де разом нараховувалось близько 12 000 книжок: словників, цінних вітчизняних і зарубіжних видань з літератури, богослов'я, історії, географії, філософії, граматики, медицини, математики, астрономії, публіцистики тощо. 

В останнє десятиліття XVIII століття було здійснено спробу укласти повний каталог книжок бібліотеки Академії. Разом із богословськими, церковнослов'янськими та іноземними книгами тут були різноманітні лексикони-довідники, літописи, хроніки та історичні твори, а також навчальна література. Перший каталог книжок бібліотеки займав 150 сторінок друку. 

На кінець XIX століття бібліотека Києво-Могилянської академії, що перейшла до Духовної академії, нараховувала 150 000 томів.   За роки радянської влади більшість книжок було або втрачено, або передано до інших інституцій.  Колекція вцілілих видань Могилянської книгозбірні зараз знаходиться в Національній бібліотеці України ім. Вернадського.

Нова наукова бібліотека була повторно заснована одночасно з самим відродженим університетом у 1991 році. З лютого 1992 року почалося наповнення фондів практично з нуля, передусім за рахунок дарів та пожертв[7].

Бібліотека в цифрах[ред.ред. код]

Короткі відомості станом на 1 січня 2017 р.

  • Штат — 63 працівників
  • Площа — 5 475 м²
  • Загальний фонд — 972 397 прим.
  • Загальний електронний фонд — 341 332 назв ресурсів (198 баз даних)
  • Загальний друкований фонд — 631 075 прим.
  • Основний книжковий фонд — 563 743 прим.
  • Основний фонд періодичних видань — 82 434 прим. / 2 879 (з них газет 348 комплекти / 58 назв; журналів: 82 086 прим. / 2 821 назв)
  • Науковий архів — 19 фондів архівних документів особового походження; 1 фонди установ; 1 фонд конкурсів науково-творчих робіт 13 484 справ
  • Електронна колекція — е-журнали — 59 872, е-книги — 168 570; е-документи — 33 162; мультимедійні матеріали — 4 614
  • Загальна кількість відвідувань  — 1 000 420, в середньому за день — 2 740
  • Загальна кількість книговидач за рік  — 2 340 172
  • Електронний каталог ~ 355 345 записів

Колекції[ред.ред. код]

Загальний бібліотечний фонд (станом на 1 січня 2017) становив 972 397 прим., включно з 341 332 назв ресурсів (198 баз даних).

Бібліотечна колекція повністю представлена в Електронному каталозі, електронна колекція через мультипошук у всіх ресурсах одночасно. Фонд Наукової бібліотеки НаУКМА почав формуватися практично від нуля з лютого 1992 року. 70% фонду складають книжки та періодичні видання, подаровані понад 5 тисячами фізичних осіб, установ та організацій з різних країн світу. Лише половину Колекції складають видання українською мовою (51%), англійською — 23%, решта — іншими мовами світу (99 мов). Щорічне поповнення фонду становить 25-30 тис. примірників.

Велику історичну й наукову цінність бібліотеки НаУКМА становить Фонд колекцій — 66 (станом на 1.01.2017 р.): приватні книгозбірні українських вчених та діячів української діаспори зі США, Канади, Бразилії, Німеччини, Польщі та ін. Дві колекції склали основу для самостійних підрозділів Бібліотеки: Кабінет Омеляна Пріцака та Бібліотека-Архів Джеймса Мейса.  Фонд рідкісних та цінних видань нараховує понад 10 000 томів. Науковий архів бібліотеки містить матеріали викладачів та науковців НаУКМА, діячів культури, освіти та науки України та діаспори.

Науковий архів[ред.ред. код]

Науковий архів було створено 2001 року з метою впорядкування та зберігання колекцій документів приватних осіб, що виявили бажання передати разом з книжковими колекціями творчі, наукові, особисті та інші документи на постійне зберігання до Наукової бібліотеки НаУКМА. Разом з тим метою архіву стало створення документального комплексу, що відображатиме історію університету та української науки в цілому.

Електронний архів eKMAIR[ред.ред. код]

eKMAIR — (Electronic Kyiv-Mohyla Academy Institutional Repository) — Електронний архів Національного університету «Києво-Могилянська академія» що накопичує, зберігає, розповсюджує та забезпечує довготривалий, постійний та надійний доступ до наукових досліджень професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів Університету.

Завдання eKMAIR
  • Створення організаційної, технічної, інформаційної інфраструктури інституційного репозитарію (електронного архіву) Національного Університету «Києво-Могилянська академія» для розвитку та поширення наукових публікацій у відкритому доступі, збільшення впливу наукових досліджень Університету шляхом забезпечення вільного доступу та розширення аудиторії їх користувачів (науковців, студентів, викладачів, інформаційних працівників України та світу);
  • Накопичення, збереження, розповсюдження та забезпечення довготривалого, постійного та надійного доступу до наукових досліджень професорсько-викладацького складу, співробітників і студентів, аспірантів та докторантів Університету;
  • Забезпечення середовища, що дозволяє науковим підрозділам НаУКМА, аспірантам, докторантам, співробітникам та студентам легко розміщувати наукові дослідження в електронній формі у надійний та добре організований архів і стимулювати та забезпечувати відкритий доступ до їх наукових праць.

Фонд рідкісної книги[ред.ред. код]

У бібліотеці зберігається понад 10 000 назв рідкісних і особливо цінних видань. Більшість цих видань знаходиться у персональних колекціях видатних українських вчених та діячів української діаспори США, Канади, Бразилії, Німеччини, Польщі тощо, зокрема таких як Вячеслав Брюховецький, Володимир Старицький, Омелян Пріцак, Олег Зуєвський та ін. 80 відсотків фонду складають видання кінця XIX-початку XX століття. Фонд був започаткований з виданнями про історію Києво-Могилянської академії В. Аскоченського, Хведора Вовка, Степана Голубєва, а також «Систематичний каталог книг бібліотеки Київської Духовної Академії. 1890–1905» А. С. Криловського. Серед особливо цінних видань початку XX ст. — прижиттєві видання видатних діячів політичного та наукового життя України Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Дмитра Чижевського, Сергія Єфремова, Михайла Туган-Барановського, В'ячеслава Липинського, Степана Сірополка та інших.

Велику кількість видань фонду становлять малотиражні публікації української діаспори до 1947 року, а також рідкісні видання, що вирізняються за зовнішнім виглядом: (формат, папір, ілюстрації, оправа, розміщення тексту та ілюстрації тощо).  Важливим внеском до загального Фонду рідкісних та цінних видань був дар доктора Юрія Мулика-Луцика (1913–1991), який Києво-Могилянській Академії передала його дружина, пані Валентина Мулик-Луцик (Бонітенко) 2 листопада 1997 року.

Найдавнішою друкованою книжкою загального Фонду рідкісних книг є видання 1676 року, надруковане в Єні (Німеччина). Це коментар та тлумачення до відомої книги Гуго Гроція «Про право війни і миру» (De Jure Belli ac Pacis), написані ректором Єнського університету Валентином Фельтаймом.

Найбільша частина рідкісних та цінних книжок належать колекції Омеляна Пріцака (створена в 2007 р.) — особова колекція ученого світового рівня: історика-сходознавця, філософа, філолога-лінгвіста, джерелознавця, професора Гарвардського університету (США), засновника і першого директора Інституту українських студій Гарвардського університету на основі приватної колекції ученого, що складається з бібліотеки, архіву, музейних експонатів, творів мистецтва, подарованої НаУКМА його вдовою, пані Ларисою Пріцак.   Найстарша книга бібліотеки знаходиться в колекції Омеляна Пріцака. Це одна з перших друкованих арабських книг знаменитого арабського географа, картографа та мандрівника аль-Ідрісі: Abu Abdullah Muhammad bin Muhammad bin 'Abd Allah bin Idris al-Idrisi, 1100–1166. De geographia vniuersali: Hortulus cultissimus, mire orbis regiones, prouincias, insulas, vrbes, earumque dimensiones & orizonta describens / Abu Abdullah Muhammad bin Muhammad bin 'Abd Allah bin Idris al-Idrisi. — Romae: in Typographia Medicea, 1592.

Провадиться робота по створенню повнотекстової електронної колекції цінних та рідкісних видань, що зберігаються в бібліотеці. Тимчасове розміщення — в інституційному репозитарії.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Аскоченский В. Киев с древнейшим его училищем Академией. Ч.2. — К., 1856.
  2. Борисова Т. О. Досвід впровадження інституційного репозитарію в НаУКМА: [презентація в рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху», м. Київ (10-12 березня 2015 р.).
  3. Бруй О. Проект інституційного репозитарію НаУКМА — eKMAIR: [презентація на міжнародній науково-практичній конференції «Традиційні та електронні інформаційні ресурси бібліотек ВНЗ в інформаційно-освітньому просторі держави». — К., 2008.
  4. Звіт про роботу Наукової бібліотеки НаУКМА у 2014 р. // Наукова бібліотка Києво-Могилянської аукадемії / К:. 2014. — 115 с.
  5. Дениско, Людмила Михайлівна. Бібліотека Київської духовної академії (1819–1919), за ред. О. С. Онищенка ; НАН України. — К. : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2006. — 224 с. : портр. — Бібліогр.: с. 204–223. — ISBN 966-02-3811-8
  6. Києво-Могилянська академія в іменах XVII–XVIII ст. = Academia Kyjevo-Mohylaeana in nominibus XVII–XVIII aeva / Редкол.: В. С. Брюховецький (гол., відп. ред.) та ін; Упоряд. З. І. Хижняк; Наук. консультант Л. І. Брюховецька та ін. — К.: Видавн. дім «КМ Academia», 2001.
  7. Києво-Могилянська академія в документах і рідкісних виданнях з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // НАН України. Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського; Інститут рукопису / Ред. колегія Л. А. Дубровіна (відповід. ред.), О. С. Боляк (відповід. секр.), В. С. Брюховецький, Н. М. Зубкова, В. Ю. Омельчук, О. С. Онищенко, П. Т. Тронько, 3. І. Хижняк. Рецензенти Г. В. Боряк, В. С. Шандра — К., 2003. — Частина II (Документи з історії Києво-Могилянської академії за матеріалами фондів Інституту рукопису (1615–1917)). — 480 с. — ISBN 966-02-2942-9
  8. Микитась В. Давньо-українські студенти і професори. — К., 1994.
  9. Сотниченко П. А. Бібліотека Києво-Могилянської Академії. Філософські джерела // Від Вишенського до Cковороди. — К., 1972. 
  10. Ярошенко Т. О. Бібліотека — серце Університету: синергія поступу в Суспільстві Знань / Тетяна Ярошенко // Університетська автономія: [спец. вип. часопису «Дух і Літера»] / [упоряд. С. Квіт … та ін.; авт. передм. В. С. Брюховецький]. — К.: Дух і Літера, 2008. — С. 70-79. 
  11. Ярошенко Т. О. Від Петра Могили До Омеляна Антоновича: слово про відроджену бібліотеку знаменитого університету: [розмова з дир. Наук. б-ки Києво-Могилянської академії Тетяною Ярошенко] / В. Бурбан // Дзеркало тижня. — 2005. — 23 квітня (№ 15). — С. 25. 
  12. Ярошенко Т. О. Колекції діячів української діаспори у фондах Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» / Т. Ярошенко // Особисті книжкові колекції та особові фонди діячів української діаспори в бібліотеках та архівах України: зб. матеріалів конф. / [уклад.: Н. Казакова, О. Мастіпан]; НаУКМА, Нац. парлам. б-ка України. — К.: [б. в.], 2004. — С. 14-25. 
  13. Ярошенко Т. О. Наукова бібліотека НаУКМА: перші десять років / Т. О. Ярошенко // Наукові записки НаУКМА: Спеціальний випуск. — 2002. — Т. 20, ч. 1. — С. 63-70. 
  14. Бібліотека НаУКМА: презентація (2014)  
  15. Ярошенко Т. О. Статус навчальної — найвідповідальніший / Тетяна Ярошенко // Урок української. — 2005. — № 5-6. — С. 44-46. 
  16. Ярошенко Т. О. Хто створив бібліотеку, той створив цілий світ / Тетяна Ярошенко // Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів: матеріали до історії Фундації, листування, грамоти, виступи та лекції лауреатів нагород Антоновичів (1998–2011) / [упоряд.: М. Романюк, Я. Сеник; НАН України, Львів. нац. наук. б-ка України ім. В. Стефаника]. — Львів; Вашинґтон, 2012. — С. 25-29. 

Посилання[ред.ред. код]