Дорош Юліан-Юрій Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:18, 10 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорош Юліан Омелянович
Ю. Дорош. Львів, 1929
Ім'я при народженніДорош Юліан-Юрій Омелянович
Народився9 червня 1909(1909-06-09)
Жидачів, Львівської області
Помер20 липня 1982(1982-07-20) (73 роки)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар[1]
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьфотограф, етнограф
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Мова творівукраїнська
Роки активності19281982
Жанрдокументалізм
ЧленствоПласт і Українське фотографічне товариство
ДітиДорош Андрій Юліанович

CMNS: Дорош Юліан-Юрій Омелянович у Вікісховищі

Юліа́н-Ю́рій Омеля́нович До́рош (9 червня 1909, Жидачів, нині Львівської області — 20 липня 1982, Львів) — український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець. Член Українського фотографічного товариства.

Життєпис

Юліан Дорош народився 9 червня 1909 року в сім'ї австрійського митника у Жидачеві. Згодом батька було переведено на Тернопільщину, і дитинство Юліан провів у м. Копичинці. На початку 1920-х років родина Дорошів оселилася в Станіславі, де Юліан закінчив українську гімназію. Там він вступив до «Пласту», де вперше взяв до рук фотокамеру. З того часу Дорош веде фотолітопис пластунських таборів. Ю. Дорош належав до 11 куреня ім. І. Мазепи. Член 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги», Великий Канцлер куреня, обозний мандрівно-сталого курінного табору влітку 1930 року. Член ОПК Львів (1929), підреферент світлин економічного реферату Верховної Пластової Команди (1928—1930), відзначений похвальним письмом (1930).

19271932 навчається на юридичному факультеті Львівського університету. Життєвий шлях Юліана Дороша був пов'язаний з Винниками. Тут, у родині дядька — письменника та педагога Антона Крушельницького, під час навчання на юридичному факультеті Львівського університу, мешкав Юліан Дорош (у родині своїх двоюрідних братів Івана та Тараса, синів письменника). У той час А. Крушельницький видавав журнал «Нові шляхи», довкола якого гуртувалися українські поети, художники-авангардисти, критики та архітектори. Цей період суттєво вплинув на світобачення та подальшу творчість Дороша. З тих часів починається його регулярна співпраця з багатьма львівськими українськими виданнями («Дні», «Життя і знання», «Кіно», «Світло й тінь», «Українські вісти»), крім того він веде рубрики фотолюбителя у пластових журналах «Вогні» і «Молоде життя», а також у газеті «Неділя», де він був співредактором.

Після виїзду родини Крушельницьких до совєцької України у Дороша виникли проблеми з житлом і працевлаштуванням. Друзі запропонували йому роботу фотографа і перекладача в науковому «Товаристві прихильників Гуцульщини» з Варшави, яке щороку проводило збір етнографічного матеріалу в Карпатах. Саме матеріали, зібрані під час роботи у Товаристві, склали основу виставки «Наша Батьківщина у світлині» (1935 р.), організованої Українським фотографічним товариством у Львові.

Напередодні Другої світової війни Ярослав Пастернак (знайомий з Дорошем ще з часів спільної роботи в УФОТО) проводив археологічні розкопки у княжому Галичі (Крилосі), які на його запрошення, знімав Ю. Дорош.

У 1939 р. Ю. Дорош разом з О. Довженком і В. Софронівим-Левицьким, подорожував Карпатами (Косів, Кути, Криворівня). У Жаб'є знімали гуцульське весілля з подружньою парою, кіньми, пістолями і стрільбою.

Роки війни були для нього непродуктивними, він заледве зробив декілька сімейних фото.

З 1946 року починається новий період у житті майстра, який відзначився рядом творчих здобутків. У 1956 — 1965 рр. Ю. Дорош — фотограф відділу археології Інституту суспільних наук. Учасник археологічних експедицій інституту. Його фотографії публікувалися в працях з археології, етнографії, народного мистецтва, експонувалися на трьох персональних виставках. Він влаштовується фотографом у Львівському історичному музеї, працює на кафедрі історії техніки Львівського політехнічного інституту, одним із перших у Львові опановує техніку кольорової фотографії.

У 1956 р. за пропозицією І.Крип'якевича при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР Ю. Дорош організовував фотолабораторію, у якій друкували ілюстрації до путівників, альбомів, книжок («Історичні проходи по Львову» та ін.).

Іменем Юліана Дороша названа вулиця у Львові.

Творчий доробок Юліана Дороша

Найвідоміші фотографії

Перший успіх Дороша-фотографа — альбом із назвою «Субреферат світлин при Економічному Рефераті В. П. К. у Львові», датований 1928 роком. Містить він 44 світлини, що ілюструють З'їзд пластунів-абсольвентів 30.06.1928 року, жіночий та новацький табори у Підлютому, старшопластунський табір на Соколі та загальний вид Сокола у тому ж таки 1928 році, а також водний табір над Дністром.

Фільми

  • 1929 — «Свято молоді» — документальний фільм з життя Пласту.
  • 1933 — «Раковець» — документальний фільм
  • 1938 — «До добра і краси» — перший український повнометражний художній фільм в Західній Україні, знятий на Городенківщині та в м. Копичинці на кошти «Центросоюзу» та «товариства українських кооператорів». За своїм змістом він був рекламним роликом, що представляв українську галицьку продукцію. Авторами сценарію були Василь Софронів-Левицький та Роман Купчинський[2]. У головних ролях знялися соліст Львівського оперного театру з Волині Андрій Поліщук та Марічка Софіян-Лозинська — учасниця аматорського театру з Копичинців. Студія «Фото-фільм»[3].
  • 1938 — документальний фільм про похорон командувача УГА генерала Мирона Тарнавського. Згодом фільм удостоєно запису в книзі «Історія українського кіно» Любомира Госейка, виданої у Франції у 2001 році
  • 1939 — незавершений фільм «Крилос» — історична розповідь про ХІІ ст., навіяна розкопками храму в Галичі. Юліан Дорош розпочав зйомки кольорового фільму з життя України-Русі XII ст. (робоча назва «Крилос»), сценарій до якого написав Володимир Софронів-Левицький, а мистецтвознавець і художниця Ірина Гургула, згідно із вказівками Ярослава Пастернака, спроектувала одяг для персонажів фільму. На провідні ролі були запрошені актори Андрій Поліщук і Марічка Софіян-Лозинська. Проби фільму відбувались улітку 1939 року в митрополичому саду архікатедри св. Юра у Львові.

Персональні виставки

  • 1957 — перша персональна виставка етнографічного фото Юліана Дороша у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові.
  • 1972 — третя персональна виставка творів Ю.Дороша у Івано-Франківському краєзнавчому музеї
  • 1973 — четверта персональна виставка (повтор експозиції попередньої виставки) творів Ю.Дороша у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В.Гнатюка (с. Велеснів, Монастириського району Тернопільської області)

Участь у фотовиставках

Книги та публікації

  • Книга «Підручник фотоаматора», 1931, Львів
  • Книга «Побільшення», Львів

Примітки

  1. Вічна Ватра на Личакові: могили пластунів у Львівському історико-культурному музеї-заповіднику «Личаківський цвинтар»Львів: 2007. — С. 20. — 76 с.
  2. Пл. Шашкевича, 5 — колишній кінолекторій
  3. Котбулатова І. Історія кіно у Львові 1896-1939 рр. — Львів : Ладекс, 2014. — С. 24. — 1000 прим.

Джерела

  • Байцар А. Видатні винниківчани: Науково — краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів—Винники, 2012. — 88 с.
  • Крушельницька Л. І. «Рубали ліс». — Львів, 2001
  • Dawna fotografia lwowska 1839—1939. — Львів : Центр Європи, 2004. — ISBN 966-7022-55-2.

Посилання