Дубілет Олександр Валерійович
Олександр Дубілет | |
---|---|
Народився | 25 жовтня 1962 (62 роки) Дніпропетровськ, УРСР |
Громадянство | СРСР Україна |
Національність | єврей |
Діяльність | економіст, банкір |
Відомий завдяки | голова правління ПриватБанку |
Alma mater | Національна металургійна академія України |
Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
Рід | Дубілети |
Батько | Валерій Дубілет |
Діти | Дмитро Дубілет, Олексій Дубілет |
Олександр Валерійович Дубілет (нар. 25 жовтня 1962, Дніпро) — український економіст, банкір єврейського походження[1]. У липні 2022 року НАБУ та САП повідомили колишнім голові правління ПриватБанку Олександру Дубілету, його першому заступнику Володимиру Яценку та керівнику департаменту про підозру у розтраті грошових коштів підприємства на суму 85.2 млн грн на користь пов’язаної компанії[2].
- 1984 — з відзнакою закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом «Економіка підприємства».
- 2000 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Стратегічне планування діяльності комерційного банку в умовах перехідної економіки».
- Кандидат економічних наук.
Після закінчення вишу, працював економістом, потім майстром на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі. З 1988 р. був комерційним директором на підприємстві з виробництва металоконструкцій.
- з 1992 р. працював У «ПриватБанку», був керівником валютного департаменту.
- в 1994 р. був призначений на посаду Першого заступника голови правління банку.
- з 1997 по 2016 рік — Голова правління КБ «ПриватБанк». Як топменеджер фінустанови володів невеликим пакетом акцій банку — 0,464 % від загального числа.
- У 2004 році, в рамках восьмої загальнонаціональної програми «Людина року — 2003» був визнаний «Фінансистом року». У тому ж році зайняв 74-е місце зі 100 найвпливовіших громадян України за версією журналу «Кореспондент» — як керівник одного з трьох найбільших банків України.
- в 2017 році після націоналізації «ПриватБанку» разом із сином Дмитром Дубілетом, Володимиром Яценком та іншими топменеджерами «ПриватБанку» засновує «monobank».
- до 23 лютого 2021 р. співвласник ТОВ «Фінтех бенд», продав свою частку (33,74 %) сину.
У вересні-жовтні 2017 р. подав позови ПриватБанку та «Інтерфакс-Україна» про захист честі та ділової репутації[3]. 4 та 10 жовтня того ж року, відповідно, запросив повернення позовних заяв[4][5].
У травні 2022 року Дубілет започаткував юридичну ініціативу Total Isolation Of russia, спрямовану на виявлення та покарання європейських компаній зі сфери ВПК[6], які озброюють російську армію[7][8].
Юристи в рамках ініціативи збирають докази порушення санкцій з боку іноземних компаній та звертаються до правоохоронних органів для притягнення їх до відповідальності. Було виявлено щонайменше сотню компаній з США, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Словенії, Люксембурга тощо. У червні Дубілет направив до різних прокуратур дані про постачання бельгійською компанію New Lachaussée обладнання для виготовлення боєприпасів російським АТ "Концерн Калашников".
Ініціатива також працює над участю компанії "Алмаз-Антей", яка виробляє комплекси "Бук", якими росіяни обстрілюють українські міста. Концерн перебуває під санкціями з 2014 року, із ним заборонено торгувати як прямо, так і опосередковано. Проте, його підприємства відкрито проводять тендери на закупівлю продукції іноземних виробників через zakupki.gov.ru. ISCAR Metalworking, що належить Berkshire Hathaway (Уоррен Баффет), взяла участь у тендері з постачання металорізальної техніки через свого дилера в РФ. Те ж стосується й Intel[9][10]. Обладнання Zoller закуповувалося росіянами в березні 2022 року. Апаратуру Bosch знаходили на захоплених ВСУ російських бойових машинах[11]. Є в цьому списку і французька напівдержавна компанія Safran[12].
У червні 2022 року юристи проєкту підготувати запитання до Комітету міністрів РЄ з нагадуваннями, що європейські компанії досі торгують зброєю та технологіями з РФ. Зокрема, йшлося про Thales[13], Techlube, Iveco, Zoller і New Lachaussesee. [14] 31 серпня ЄК взяла під контроль розслідування діяльності SAFRAN[15].
27 травня 2020 р., Верховний суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду визнав висловлювання щодо Дубілета: «Всі 36 кредитів були… підписані Головою Правління Банку з перевищенням повноважень, які надавались йому відповідними документами Банку» оцінними судженнями, скасував рішення місцевого та апеляційних судів та відмовив у позові Дубілета до ПриватБанку та Інтерфакс-Україна, третя особа: Шлапак Олександр про захист честі та гідності в повному обсязі[16].
23 лютого 2021 р., Дубілету та ще двом колишнім високопосадовцям ПриватБанку повідомили про підозри у розтраті чужого майна на суму 136 млн грн[17][18]. Дослівно: «Генеральним прокурором погоджено повідомлення про підозру трьом колишнім високопосадовцям ПАТ КБ „ПриватБанк“ у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, та у службовому підробленні (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України)». 29 березня Дубілета було оголошено в розшук[19]. У червні САП подала запит до Інтерполу з проханням оголосити Дубілета у міжнародний розшук[20].
НАБУ і САП інкримінували Олександрові та його колишнім підлеглим розтрату 8,2 млрд грн коштів «ПриватБанку» перед його націоналізацією наприкінці 2016 року[21][22]. 26 березня 2021 року САП оголосила Дубілета в розшук[23]. За даними українських ЗМІ, Дубілет перебуває в Ізраїлі, але запевняє, що не переховується від слідства[24].
2 червня 2021 року, Вищий антикорупційний суд заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді арешту[24][25][26].
28 жовтня 2021 року, Вищий антикорупційний суд України дозволив здійснювати проти Олександра Дубілета заочне досудове розслідування[27].
22 грудня 2021 року, згідно повідомлення пресслужби НАБУ, Вищий антикорупційний суд України повністю задовольнив клопотання НАБУ і САП та обрав ексголові ПриватБанку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Рішення було ухвалено без участі підозрюваного, адже він вже понад півроку перебуває у міжнародному розшуці[28].
15 лютого 2023 року Велика Палата Верховного Суду підтвердила неможливість повернення державного ПриватБанку колишнім власникам[29]. Зокрема, була залишена в силі ухвала Господарського суду міста Києва від 2 червня 2021 року, яка закрила провадження у справі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу ПриватБанку, внаслідок яких держава набула у власність 100% акцій банку в грудні 2016 року
Одружений, має чотирьох дітей. Син Дмитро Дубілет — колишній директор з інформаційних технологій ПриватБанку, співзасновник Monobank[30], ексміністр Кабінету міністрів України. Син Олексій Дубілет — співвласник ТОВ «Фінтех бенд».
- ↑ Ексочільник "ПриватБанку" Дубілет має ізраїльський паспорт, - адвокат (укр.). espreso.tv. Еспресо TV. 25 травня 2021. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Колишнім керівникам ПриватБанку оголосили підозри у розтраті 85,2 млн грн (укр.). espreso.tv. Еспресо TV. 15 липня 2022. Процитовано 17 грудня 2023.
- ↑ Екс-голова правління Олександр Дубілет подав позов проти Приватбанку. Економічна правда. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 8 січня 2018.
- ↑ Ухвала Печерського районного суду м. Києва 06 жовтня 2017 р. Справа № 757/58240/17-ц.
- ↑ Ухвала Печерського районного суду м. Києва 11 жовтня 2017 р. Справа № 757/58882/17-ц.
- ↑ EU countries have been supplying weapons to Russia for years after the embargo was imposed
- ↑ Не пробачати, а провчити. Intel Corporation співпрацювала з рф після 24 лютого і має за це відповісти
- ↑ Санкційне полювання. Як зупинити бізнес, що продовжує співпрацю з РФ — Олександр Дубілет
- ↑ Intel серед технологічних спонсорів російського тероризму?
- ↑ Як українські юристи тиснуть на Intel, яка продавала технології росіянам
- ↑ Співучасники війни. Як Росія обходить західні санкції та продовжує імпорт зброї й комплектуючих
- ↑ Toxic SAFRAN: how state-owned French concern sold military equipment to Russia
- ↑ Дволикий Thales
- ↑ О репутационных потерях для компаний, соблюдавших антироссийские санкции "с широко закрытыми глазами"
- ↑ Розслідування порушень санкцій ЄС французькою SAFRAN взято під контроль Єврокомісії
- ↑ Верховний Суд відмовив колишньому керівництву ПриватБанка у позові про захист ділової репутації. privatbank.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 4 лютого 2021.
- ↑ Справа ПриватБанку: стали відомі імена підозрюваних. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Ексголові правління "Приватбанку" Дубілету повідомили про підозру. Економічна правда. Українська правда. 23.02.2021. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ Екс-главу ПриватБанку оголосили в розшук. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 29 березня 2021.
- ↑ Черныш, Олег (24 червня 2021). Україна просить оголосити екс-голову ПриватБанку Дубілета в розшук Інтерполу. РБК-Україна. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
- ↑ НАБУ оголосило в розшук ексголову правління "ПриватБанку" Дубілета. censor.net. 29.03.21.
- ↑ НАБУ оголосило нові підозри колишньому керівництву ПриватБанку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Ексголову правління «Приватбанку» Дубілета оголосили в розшук – САП. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ а б ВАКС заочно заарештував ексголову правління «Приватбанку» Дубілета. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ексголові правління великого українсь (укр.), архів оригіналу за 3 червня 2021, процитовано 3 червня 2021
- ↑ Суд заочно арештував екс-главу ПриватБанку Дубілета. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Справа ПриватБанку: суд дозволив заочне розслідування щодо Дубілета. 28.10.2021, 10:13. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 28 жовтня 2021.
- ↑ ВАКС заочно заарештував ексглаву «Приватбанку» Дубілета. 22.12.2021 року, 15:59. Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Верховний суд поставив крапку у справі ПриватБанку – колишнім власникам його не повернуть. Конкурент (укр.). Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Отцы и дети: Дмитрий Дубилет WoMo. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 7 березня 2015.