Iveco

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
IVECO S.p.A.
Тип концерн
Форма власності S.p.A.
Галузь автомобілебудування
Спеціалізація автомобілі промислового призначення
Гасло Transport is energy
Засновано 1975
Засновник(и) Ан'єллі Джованні
Штаб-квартира Турин Італія Італія
Продукція вантажні автомобілі, автобуси
Власник(и) CNH Industrial[d]
Холдингова компанія CNH Industrial[d]
Дочірні компанії
  • Iveco (United Kingdom)[d], Iveco (Germany)[d], Iveco Defence Vehicles[d], Irisbus і Magirus
  • Сайт www.iveco.com

    CMNS: Iveco на Вікісховищі

    IVECO S.p.A. (акронім від англ. Industrial Vehicles Corporation; італ. Società per la produzione di Veicoli Industriali; укр. Корпорація автомобілів промислового призначення, укр. Івеко) — міжнародний автомобілебудівний концерн.

    Історія концерну[ред. | ред. код]

    Автомобілі Iveco на виставці

    Концерн Iveco утворився в листопаді 1974 в результаті угоди Klockner-Humboldt-Deutz(KHD) про передачу його відділення Magirus-Deutz під управління FIAT. До складу Iveco увійшли Magirus-Deutz, FIAT, а також італійські та зарубіжні підрозділи FIAT, такі як ОМ, Lancia, французька FIAT France SA (випускала вантажівки марки Unic). Штаб-квартира Iveco розмістилася в Турині.

    У наступні роки до складу Iveco увійшли автозаводи різних країн.

    1986 — було викуплено англійський підрозділ компанії Ford, виробник вантажівок, італійський виробник самоскидів Astra.

    1990 — викуплена іспанська компанія ENASA, виробник вантажівок і автобусів Pegaso, а також її британська філія Seddon Atkinson Group.

    1992—- провідний автовиробник Австралії ITAL (International Truck of Australia Ltd).

    У різних формах концерн співпрацює з багатьма іншими автовиробниками різних країн.

    Першою власною конструкцією Iveco вважається легка серія Iveco Daily 2,9-4,9 т випущена в 1978 році. Це одне з перших у світі із спеціально розробленого сімейства легких вантажівок масового виробництва.

    Автомобілі Iveco[ред. | ред. код]

    Пожежна автовишка Bronto Skylift 35-3FT на шасі IVECO

    Щорічно Iveco виготовляє і реалізує на світовому ринку понад 160 000 вантажних автомобілів і більше 430 000 двигунів. Річний оборот компанії сягає 9 мільярдів євро. Для замовників Iveco трудяться 32 000 працівників компанії, працюють 49 заводів у 19 країнах, 15 науково-дослідних центрів і 844 дилерських підприємств. Ліцензійна збірка автомобілів Iveco була налагоджена в Аргентині, Туреччині, Єгипті, Ірані, Лівії, Венесуелі, Чилі, Ефіопії, Заїрі, В'єтнамі, Китаї. Iveco володіє брендами: Iveco, Iveco Motors, Iveco Magirus, Astra, Seddon Atkinson, Irisbus.

    У 1992 році вантажівки Iveco EuroCargo удостоєні титулу «Вантажівка року», а в 1993-у цю ж нагороду отримав Iveco EuroTech. У 2000 році на міжнародному автосалоні в Амстердамі Iveco Daily були удостоєні нагороди «Фургон року».

    Iveco є одним з найбільших і найдинамічніших виробників вантажної техніки у світі, що розвиваються (6 місце у світі за обсягами випуску вантажних автомобілів та 2 місце за обсягами виробництва дизельних двигунів).

    У Росії концерн Iveco присутній практично з моменту утворення: вже в 1975-у вантажівки Magirus, що увійшов до складу Iveco, працювали на будівництві Байкало-Амурської магістралі. У наступні роки їх змінили вантажівки вже під маркою власне Iveco.

    З 1994 року російським заводом «УралАЗ» (м. Міас, Челябінська область) випускалися Урал-Iveco-5531 і УралАЗ-Iveco-6329. Російські дилери представляють у Росії практично всі моделі.

    З 2007 Iveco і промислова група «Самотлор-НН» заснували в Нижньому Новгороді компанію «Савеко» (спільне підприємство) вартістю 80 млн євро, яка збиратиме вантажівки і автобуси. Обсяг виробництва нового СП складе 25 тис. легких комерційних вантажівок Iveco Daily.

    Модельний ряд Iveco[ред. | ред. код]

    IVECO Daily[ред. | ред. код]

    Малотоннажний комерційний автомобіль повною масою 3.5, 4.5 та 5.0 тонн. Випускається в конфігурації фургон (Daily Van), шасі-кабіна (Daily Cab), вантажно-пасажирський автомобіль (Daily Comby). У лінійці 8 моделей, 8 колісних баз і понад 2500 модифікацій. Дизельний 4-циліндровий 16-клапанний двигун об'ємом 2,3 і 3 літри потужністю до 136 і 166 кінських сил відповідно. Використовується для пасажирських і вантажних перевезень на невеликі відстані.

    IVECO EuroCargo[ред. | ред. код]

    Середньотоннажний вантажний комерційний автомобіль повною масою 6-18 тонн. Випускається з чотирма варіантами кабіни - коротка, довга, довга із середньою дахом, чотирьохдверна. Колісна формула - 4x2 для міських перевезень і 4x4 для бездоріжжя. Може використовуватися з будь-якими кузовами і спецнадстройкамі довжиною до 10 метрів. Оснащується двигуном Tector. У чотирициліндровому варіанті має потужність до 170 к.с., в шестициліндровому - до 280 к.с. Застосовується для вантажних перевезень на невеликі відстані. У тому числі, по бездоріжжю. За наявності відповідної надбудови, використовується як спецтранспорт.

    IVECO Stralis[ред. | ред. код]

    Сідельний тягач для вантажоперевезень на середні та дальні відстані. Випускається з колісними базами 4x2 і 6x2. Чотири базових моделі серії відрізняються кабінами: Stralis Active Day без спальних місць, Stralis Active Time з одним спальним місцем, Stralis Active Space з двома спальними місцями, Stralis Executive Space з двома спальними місцями підвищеної комфортності. Обладнаний двигуном Cursor обсягом 8, 10 і 13 літрів потужністю до 540 к.с. На колісну базу може бути встановлений вантажний кузов або спецнадстройка. Автомобіль 2003 та 2013 років.

    IVECO Trakker[ред. | ред. код]

    Важкі вантажівки для експлуатації на бездоріжжі, будівництві, нафтогазовидобування. Випускається з колісною базою 6x4 і 8x4. Оснащується двигуном Cursor 8 і 13 літрів з потужністю до 480 к.с. Найчастіше використовуються з причепом кузовом і бетонозмішувачів.

    Посилання[ред. | ред. код]