Дутковський Лев Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дутковський Лев Тарасович
Основна інформація
Дата народження 9 квітня 1943(1943-04-09) (76 років)
Професії композитор

Левко́ Дуткі́вський (Лев Тарасович Дутковський, нар. 9 квітня 1943, Кути, зараз Івано-Франківська область) — український музикант і композитор, засновник і керівник вокально-інструментального ансамблю «Смерічка», Народний артист України, режисер, педагог, один із основоположників української естрадної музики.

Життєпис[ред. | ред. код]

1963 року закінчив Мукачівське музпедучилище за спеціальністю вчитель музики і співів.

1977-го закінчив Київський державний інститут культури ім. О. Корнійчука, (спеціалізація режисура масових видовищ).

1966 року на Буковині у місті Вижниця Левко Дутківський створив біг-біт групу «Смерічка», яка вперше використавши електроінструменти, стала одним із перших ВІА в колишньому СРСР.

1968-го одружилися з Аллою Дутковською. Йому було 25, а їй — 18.[1]

Для ансамблю Дутківський написав і аранжував пісні «Сніжинки падають» (1966), «Бажання» (1967), «У Карпатах ходить осінь» (1968) на слова Анатолія Фартушняка, рок-композицію «Черемоше сивий» (1969) на слова Миколи Негоди, блюз-баладу «Скрипка без струн» (1971) на слова Анатолія Драгомирецького та інші. Ці твори з елементами рок-, поп-музики, джазу та українського фольклору визначили творчий напрямок «Смерічки», що дали українській естрадній пісні в 60–70 роках XX століття нову музичну хвилю. Левко Дутківсьий з нуля навчав грати на музичних інструментах переважну більшість музикантів, розписував і розучував з ними партитури пісень, вчив співати, працюючи над вокальною манерою. В той час «Смерічку» легко можна було впізнати без оголошення по радіо і телебаченню. Ансамбль зі своєю оригінальною манерою виконання яскраво вирізнявся серед інших подібних колективів в Україні, які робили спроби копіювати «Смерічку».[2]

Своєрідний новаторський музичний стиль і манеру виконання «Смерічки» Дутківського підхопив тоді і юний студент Чернівецького медінституту Володимир Івасюк. Свої перші твори Івасюк приніс Дутківському, які завдяки ансамблю «Смерічки» стали популярними у світі. Керований Левком Дутківським колектив здобув лауреатські перемоги з піснями «Червона рута» і «Водограй» на Всесоюзних телеконкурсах «Пісня-71», «Пісня-72». А 1972-го ансамбль «Смерічка» з піснею Дутківського «Горянка» на слова Миколи Леонтюка в Москві став лауреатом телеконкурсу «Алло, ми шукаємо таланти».

З 1973-го Дутківський разом із «Смерічкою» працює в Чернівецькій обласній філармонії і гастролює майже по всіх республіках тодішнього СРСР та за кордоном (1973–1982). Ним написано понад 100 музичних творів, які стали надбанням українського естрадного мистецтва і увійшли до репертуару видатних, популярних співаків та колективів. Пісні Левка Дутківського записано Московською фірмою «Мелодія» на 14 платівках (1970–1991), канадською фірмою «Евшан» (1979) та ін., надруковані в багатьох збірках, звучать у телефільмах «Червона рута» (Укртелефільм, 1971), «Виступає ансамбль „Смерічка“ під керівництвом Левка Дутківського» (Таллінфільм, 1975) й ін.

Завдяки Дутківському та керованому ним ансамблю «Смерічка», починався професійний злет і популярність солістів «Смерічки» Назарія Яремчука і Василя Зінкевича, композитора Володимира Івасюка, співаків: Софії Ротару, Людмили Артеменко, Іво Бобула, Павла Дворського й інших.

1996-го заснував і провів як режисер та сценарист Всеукраїнський фестиваль естрадної пісні ім. Н. Яремчука у м. Вижниця. Левко Дутківський постійно працює з обдарованою молоддю, є головою і членом журі престижних пісенних фестивалів. Очолює на громадських засадах обласний благодійний фонд імені Назарія Яремчука.

Відзнаки й нагороди[ред. | ред. код]

  • Левко Дутківський — лауреат всеукраїнських фестивалів як композитор (1988, 1997, 1998, 2001), переможець фестивалю «Шлягери ХХ століття» за народне визнання пісні «Якщо любиш, кохай» на вірші Михайла Ткача (2000) у місті Києві.
  • 1994 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Вижниці».
  • 1997 року став володарем Ґран-прі Президента України за власні вірші та музику рок-кантати «Діва Марія, сохрани нам Україну».
  • 2000 року занесений на «Алею Зірок» міста Чернівці.
  • 2008-го нагороджений почесною відзнакою Чернівецької міської ради — медалью "На славу Чернівців".
  • 2010-го нагороджений почесною відзнакою "Буковина" Чернівецької обласної державної адміністрації .
  • 2011-го нагороджений Вижницькою районною державною адміністрацією та Вижницькою районною радою почесною відзнакою "За заслуги перед Вижниччиною".
  • 2014 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Чернівці».
  • 2018 року нагороджений почесною відзнакою "На славу Бувковини" Чернівецькою обласною державною адміністрацією .
  • 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин Буковини»
  • 2018 року нагороджений Чернівецькою обласною державною адміністрацією ювілейною відзнакою " 100 років БУКОВИНСЬКОМУ ВІЧЕ"
  • 2019 року — кавалер ордена «За заслуги» ІІ ступеня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Музичні фільми та концерти: Червона рута. Сторінки пам’яті Володимира Івасюка. Процитовано 3 February 2015. 
  2. Брицький П. Левко Дутківський — творець «Смерічки» // Буковинський журнал. — 2003. — № 3-4. — С. 252.

Джерела[ред. | ред. код]