Перейти до вмісту

Дягель

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Дягель
Дягель лісовий (Angelica sylvestris)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Триба: Selineae
Рід: Дягель (Angelica)
L., 1753
Види

Понад 100 видів,
див. Список видів роду дягель.

Вікісховище: Angelica

Дя́гель,[1] або Ду́дник,[1] або Дя́гиль, або Дя́гіль, або Анґелі́ка (лат. Angélica) — рід трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae).

Поширення

[ред. | ред. код]
Дягель лікарський (Angelica archangelica)

Росте в Євразії й Північній Америці.

Походження назви

[ред. | ред. код]

У латинській мові має назву angelicus, а, um , що означає ангельський; у грецькій має 2 назви — грец. angelos — ангел, вісник; грец. archaios — ранній, старший — за іменем архангела Рафаїла, який ознайомив людей з лікарськими властивостями рослин; у середні віки дягель застосовувався проти чуми).[2]

Це висока багаторічна або дворічна трава. Корінь часто товстий, конічний або циліндричний. Листки розділені (1–4-перисті або 1–3-трійчасто-перисті). Суцвіття — складні зонтики, кінцеві та бічні; приквітків багато чи кілька, рідко відсутні. Пелюстки білі, рідше рожеві або темно-пурпурові, від яйцеподібних до зворотно-яйцеподібних. Плід — схизокарпій[en] — еліптичний, довгастий до майже квадратного.

Використання

[ред. | ред. код]

Корені і плоди використовуються в кулінарії і для медичних потреб.

Рід нараховує понад 100 видів (див. Список видів роду дягель).

Деякі з них:

Як сировину використовують кореневища з коренями або корені та листя. Підземні органи заготовляють восени (з рослин першого року життя), після того як зів’яне листя, або рано навесні (з рослин другого року життя). Викопане коріння обтрушують від землі, миють ( у холодній воді, щоб запобігти втраті речовин), звільняють від залишків стебел і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарках (температура 30–35 °С.)[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Angelica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. 1 2 ДУДНИК. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Процитовано 1 червня 2026.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]