Дяково (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Дяково

Королево — Дяково
Львівська залізниця
Ужгородська дирекція
с. Неветленфолу

Dyakovo station.jpg
48°00′46″ пн. ш. 23°00′29″ сх. д. / 48.012944° пн. ш. 23.008194° сх. д. / 48.012944; 23.008194Координати: 48°00′46″ пн. ш. 23°00′29″ сх. д. / 48.012944° пн. ш. 23.008194° сх. д. / 48.012944; 23.008194
Рік відкриття 1872 (148 років)
Попередня назва Неветленфолу
Тип проміжна
Колій 7
Платформ 2
Тип платформ(и) бокова та острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 911
Відстань до Львова, км 342
Відстань до Ужгорода, км 125
Відстань до Чопа, км 103
Код станції 384808 ?
Код «Експрес-3» 2218626 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Супутні послуги Посадка та висадка пасажирів


Дяково (колишня назва Неветленфолу) — прикордонна проміжна залізнична станція Ужгородської дирекції Львівської залізниці.

Розташована в селі Неветленфолу Виноградівського району Закарпатської області на лінії Королево — Дяково між станціями Чорнотисів (7 км) та прикордонною станцією Галмеу залізниць Румунії (5 км).

На станції діє однойменний пункт контролю.

Історія[ред. | ред. код]

Станцію було відкрито у 1872 році у складі залізниці Королево — Сату-Маре — Дебрецен під назвою — Неветленфолу.

Ділянка Халмеу/Дяково — Батьово — Королево — Чоп/Чієрна-над-Тісоу є комбінованим і здатний пропускати вагони двох стандартів — 1520 мм та 1435 мм. Це дозволяє організувати безперебійне перевезення вантажів із Румунії до Словаччини і далі в Європу без задіювання перевантажувальних терміналів і без заміни вагонних візків.

Спочатку ділянка Халмеу/Дяково — Батьово — Королево — Чоп/Чієрна-над-Тісоу будувалася під ширину 1435 мм. Після Другої світової війни, коли Закарпаття відійшло до Радянського Союзу, в більшості своїй євроколія була перешита, але на зазначеному відрізку вона збереглася, а вздовж нього була прокладена ширококолійна залізниця. За часів «холодної війни» з цієї магістралі перевозилося вугілля з Румунії до Чехословаччину. Зараз вантажні перевезення цією гілкою практично не здійснюються.

У травні 2017 року відбулися перемовини між українською делегацією та румунською стороною під час переговорів Мінінфраструктури України з представниками Мінтрансу та МЗС Румунії та України. Українська сторона запропонувала Словаччині і Румунії перевозити вантажі з однієї країни в іншу через Закарпатську область, використовуючи при цьому комбіновану залізницю Халмеу/Дяково — Батьово — Королево — Чоп/Чієрна-над-Тісоу[1].

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Пасажирський рух представлений дизель-поїздами до станцій Батьово, Дяково, Королево та Солотвино І. Рух поїздів далекого сполучення по станції відсутній. Для дизель-поїздів станція є кінцевою, руху у Румунію немає.

Приміські поїзди по станції Дяково
№ поїзду Маршрут слідування Курсування
6572 Дяково — Солотвино І Щоденно
6573 Королево — Дяково Щоденно
6574 Дяково — Солотвино І Щоденно
6582/6581 Батьово — Дяково Щоденно
6582 Дяково — Королево Щоденно

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.11.2019) Page white excel.png(рос.) Архівовано з першоджерела 05.11.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)


Примітки[ред. | ред. код]