Виноградів-Закарпатський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Виноградів-Закарпатський

Батьово — Солотвино І
Виноградів-Закарпатський — Хмільник
Львівська залізниця
Ужгородська дирекція
м. Виноградів

Vynohradiv Zakarpatskyi station.jpg
48°08′02″ пн. ш. 23°01′37″ сх. д. / 48.134022700027777830° пн. ш. 23.02707250002777783° сх. д. / 48.134022700027777830; 23.02707250002777783
Дата відкриття 24 жовтня
Рік відкриття 1872 (148 років)
Попередня назва Севлюш
Тип проміжна
Колій 5 (із них 1 4-ниточна)
Платформ 2
Тип платформ(и) бокова та острівна
Форма платформи пряма
Вулиця вул. Станційна
Відстань до Києва, км 884
Відстань до Львова, км 315
Відстань до Ужгорода, км 98
Відстань до Чопа, км 76
Код станції 384403 ?
Код «Експрес-3» 2218170 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу
Супутні послуги Прийом та видача повагонних відправок вантажів, які допускаються до зберігання на відкритих майданчиках станцій. Прийом та видача вантажів повагонними і дрібними відправками, що завантажуються цілими вагонами, тільки на під'їзних шляхах і місцях незагального користування.


Виногра́дів-Закарпа́тський (до 1965 року Севлюш) — проміжна залізнична станція Ужгородської дирекції Львівської залізниці, розташована у місті Виноградів Виноградівського району Закарпатської області.

Розташована на лінії Батьово — Солотвино І, між станціями Боржава (25 км) та Королево (8 км).

Поряд зі станцією бере початок вузькоколійна залізниця Виноградів — Хмільник

Історія[ред. | ред. код]

Станцію відкрито 24 жовтня 1872 року у складі залізниці Чоп — Королево. Мала назву Севлюш (з угорської мови перекладається як «Виноградний») за часів Австро-Угорщини, тоді ж була прокладена залізнична колія європейського типу 1435 мм. Через 36 років, а саме 23 грудня 1908 року на станції Севлюш пррокладена вузька колія 750 мм. Стандартна колія 1520 мм прокладена сюди після 1945 року. Вузька колія забезпечує перевезення пасажирів до станції Хмільник, сама ж залізниця вузької колії Виноградів — Хмільник входить до єдиної системи Боржавської вузькоколійної залізниці. Тут збереглись ще стрілочні переводи, які датуються ще 1898 роком, а залізнична колія 1932 року. Залізниця була відкрита 23 грудня 1908 році[1].

1965 року Міністерство шляхів сполучень СССР станцію Севлюш перейменувало у Виноградово, після 1991 року «Укрзалізниця» знову перейменувала цю станцію, але вже остаточно як Виноградів-Закарпатський.

Вокзал станції Виноградів-Закарпатський є острівного типу, це єдиний такий вокзал на Закарпатті. З однієї сторони вокзалу, обслуговуються поїзди стандартної та європейської колії, залізнична колія є чотирьохниточною, стандартна та європейська між собою суміщені. З іншого боку вокзалу розташовується вузька колія, вона не перетинається ні з стандартною ні з європейською коліями. Стандартною колією 1520 мм станція Виноградів-Закарпатський обслуговує дві пари поїздів далекого сполучення формування Укрзалізниці, а саме № 13/14 Київ — Солотвино та № 601/602 Львів — Солотвино, а також регулярні пасажирські рейси приміських дизель-поїздів Батьово — Королево, Батьово — Солотвино, Ужгород — Тячів, Ужгород— Хуст.

Європейською колією 1435 мм станція здійснює транзит вантажів з Румунії до станції Чоп, проте обсяги дуже малі, тому вантажні потяги з Румунії європейською колією курсують дуже рідко через те, що залізнична колія зношена, і дозволений рух лише 15-40 км/год. Крім того, у зв'язку з тим, що європейська колія суміщена з стандартною, то для поїздів останньої колії ускладнюється рух. Локомотивну тягу для поїздів європейської колії забезпечує локомотивне депо Чоп, у вигляді тепловозу М62, який поставлений на європейський візок. Одразу ж за станцією Виноградів-Закарпатський знаходиться блок-пост 67 км, звідки європейська колія відходить у бік прикордонної станції Дякове.

Пасажирського руху євроколією на станції відсутнє з 1997 року, тоді ж Румунською залізницею був скасований пасажирський поїзд сполученням Констанца — Краків. Це було зумовлено візовими проблемами для жителів цим країн, що слідували Україною транзитом. Поїзд Констанца — Краків був унікальним, він через Україну прямував виключно європейськоюй колією.

Європейська колія від станції Виноградів-Закарпатський на схід тягнеться до прикордонної станції Дякове та до локомотивного депо Королево, а на захід до станції Батьово та Чоп, звідки колія прямує до Угорщини та Словаччини.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

На станції здійснюють зупинку приміські потяги та потяги далекого сполучення. Від станції вузькоколійної залізниці курсують приміські потяги до станції Хмільник.

Назва потяга Прибуття Відправлення
Королево — Батьово 03:13 03:14
Тячів — Батьово 05:24 05:26
Хмільник — Виноградів (вузьк.) 06:40
Королево — Батьово 06:47 06:49
Виноградів — Іршава (вузьк.) 08:05
Батьово — Королево 08:39 08:41
Хмільник — Виноградів (вузьк.) 10:40
Солотвино — Батьово 10:43 10:45
Іршава — Виноградів (вузьк.) 12:12
Батьово — Солотвино 12:19 12:22
Виноградів — Хмільник (вузьк.) 13:03
Солотвино — Батьово 15:34 15:37
Королево — Батьово 14:08 14:12
Хмільник — Виноградів (вузьк.) 15:30
Виноградів — Хмільник (вузьк.) 15:45
Королево — Батьово 16:13 16:15
Хмільник — Виноградів (вузьк.) 18:35
Батьово — Дякове 20:00 20:02
Виноградів — Хмільник (вузьк.) 20:15
Батьово — Солотвино 23:10 23:12

Джерела[ред. | ред. код]

  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]