Едвін Лаченс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвін Лаченс
Edwin Lutyens
Edwin Lutyens.jpg
Народився 29 березня 1869(1869-03-29)
Лондон
Помер 1 січня 1944(1944-01-01) (74 роки)
Лондон, Велика Британія[1]
Поховання Собор святого Павла
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність соціолог, містобудівник
Відомий завдяки Архітектор
Alma mater Royal College of Artd
Знання мов англійська[2]
Членство Королівська академія мистецтв, Королівський інститут британських архітекторів і Royal Fine Art Commissiond
Magnum opus Cheylesmore Memoriald, St Jude's Church, Hampstead Garden Suburbd, Кенотаф, Thiepval Memoriald, Liverpool Metropolitan Cathedrald, Tower Hill Memoriald, Gledstone Halld, Hampton Court Bridged, Patiala Housed, Ліндісфарнський замок, Посольство Великої Британії в СШАd, Брама Індії, Abbey House, Barrow-in-Furnessd, 100 King Streetd, Ednaston Manord, M25 Runnymede Bridged, Goddardsd, Greywallsd, Hyderabad Housed, Johannesburg Art Galleryd, Раштрапаті-Бхаван, Castle Drogod, Old Admiralty Housed і Queen Mary's Dolls' Housed
Посада PRAd і президент компаніїd
У шлюбі з Emily Lutyensd
Діти Mary Lutyensd, Elisabeth Lutyensd і Robert Lutyensd[3]
Нагороди

Сер Едвін Ландір Лаченс (англ. Sir Edwin Landseer Lutyens, OM, KCIE, Kt, PRA, FRIBA, 29 березня 1869 — 1 січня 1944) — британський архітектор, видатний представник британського неокласицизму, президент Королівської академії мистецтв з 1938 року до своєї смерті.

Лаченс здобув популярність ще в 1890-ті роки, коли під впливом ідей руху arts and crafts в співдружності з садівницею Гертрудою Джекілл створив сучасний тип комфортної приміської садиби. Серед різних форм історизму особливо виділяв стиль приватних особняків тюдорівськой епохи. У замку Дрого (1910) дав сучасне трактування образу середньовічного замку.

Після Першої світової війни Лаченс фактично став офіційним архітектором британського уряду. Серед його замовлень цього часу видне місце займали військові меморіали і тріумфальні арки, найзнаменитіші з них, — Кенотаф у Вайтхолле (1919–1920) і Ворота Індії в Делі (1921–1931). У 1927–1928 роках він спроектував британське посольство в США, запропонував модель католицького собору в Ліверпулі.

Починаючи з 1912 року основним проектом Лачинса було планування нової індійської столиці — Нью-Делі. Проект Лачинса знаходився в руслі традиції британського містобудування, а прагненням архітектора було перетворити столицю Британської Індії на «місто-сад». Будівництво грандіозної резиденції віце-короля Індії (нині — президента Індії) стало вінцем кар'єри Лаченса, а збудований ним район і зараз має назву Лаченсівського Делі.

  1. Лаченс Эдвин // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. The Peerage — 717826 екз.