Ескадрені міноносці типу «Шакал»
| Лідери ескадрених міноносців типу «Шакал» | ||
|---|---|---|
| Classe Jaguar | ||
 | ||
| Французький великий ескадрений міноносець «Шакал» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лідери ескадрених міноносців | |
| Попередній клас | тип «Араб» | |
| Наступний клас | тип «Гепард» | |
| Держава прапора |  Франція
| |
| Належність |  Військово-морські сили Франції
| |
| На честь | хижих тварин | |
| Корабельня | Arsenal de Lorient, Ateliers et chantiers de France, Chantiers de Penhoët, Ateliers et chantiers de la Loire
| |
| Замовлено | 6 | |
| Закладено | 6 | |
| Спущено на воду | 6 | |
| На службі | 1923 — 1954 | |
| Загибель | 5 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2126 т (стандартна) 3075 т (повна) | |
| Довжина | 126,8 м | |
| Ширина | 11,1 м | |
| Осадка | 4,1 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 5 × триколекторних парових котли du Temple 2 парові турбіни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 49 000 к.с. | |
| Швидкість | 35,5 вузлів (65,7 км/год) | |
| Дальність плавання | 3000 миль (5600 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
| Екіпаж | 230 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (5 × 1) × 130-мм гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 550-мм торпедних апаратів 4 бомбоскидачі 28 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 1) × 75-мм зенітних гармати (4 × 2) × 13,2-мм великокаліберні кулемети M1929 | |
Ескадрені міноносці типу «Шакал», іноді вживається тип «Ягуар», були групою з шести великих есмінців (contre-torpilleurs) або лідерів есмінців, побудованих для ВМС Франції протягом 1920-х років. Усі вони були названі на честь хижаків: шакала, а інші п’ять були названі на честь великих представників родини котових.
Тактичне призначення[ред. | ред. код]
Їх основним завданням була розвідка для більших кораблів, допоміжним - їх захист від ворожих торпедних кораблів, і, нарешті третім зхв чергою - атака ворожих великих кораблів. Виконання цих завлдань потребувало від кораблів високої морехідності та швидкості за будь якої погоди, а також потужного артилерійського озброєння, достатнього для протистояння невеликим крейсерам.[1]
Історія служби[ред. | ред. код]
Кораблі спочатку були розділені між Середземноморською ескадрою та Другою ескадрою ( 2ème Escadre ), що базувалася в Бресті. Один корабель служив флагманом протягом 1930-х років, але його однотипні кораблі були призначені як навчальні кораблі, починаючи з 1932 року.[2] Після початку Другої світової війни у вересні 1939 року ескадрені міноносці типу «Шакал» залучалися до супроводу конвоїв, поки три з них не були направлені до Ла-Маншу після початку битви за Францію 10 травня 1940 року. Два з них були потоплені незабаром після цього німецькими військами.
Коли Франція капітулювала 22 червня, два кораблі перебували у французькому Алжирі, один проходив переобладнання в Тулоні, а останній корабель був в Англії. Під час операції «Катапульта» в липні, атаки на флот Віші з метою запобігти його передачі німцям, британці захопили корабель в Англії, але не змогли перешкодити двом кораблям з Мерс-ель-Кебіру втекти до Тулона, коли вони напав на порт.
Усі три кораблі в Тулоні були поміщені в резерв, і два з них були захоплені практично неушкодженими, коли німці спробували захопити французький флот у листопаді 1942 року. Вони були передані Королівському флоту Італії ( Regia Marina ), але вони використовувалися лише для транспортних місій до капітуляції Італії у вересні 1943 року. Італійці затопили один корабель, але інший втік, щоб приєднатися до Вільної Франції та решту війни виконував функцію супровіду конвїв в Середземному морі або захищаючи сили союзників у Лігурійському морі.[3]
Тим часом британці передали «Леопард» Вільній Франції, яка використовувала його для супроводу конвою, перш ніж корабель залучили до звільнення острову Реюньйон наприкінці 1942 року. Він сів на мілину незабаром після того, як його перекинули в Середземне море в середині 1943 року, внаслідок чого загинув.[4] Єдиний корабель, який пережив війну, «Тигр», використовувався після війни в основному як транспорт для військ і як навчальний корабель, поки його не виключили зі списку ВМС у 1954 році, а наступного року його списали на металобрухт.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Moulin, Jean (2015). French destroyers : torpilleurs d'escadre & contre-torpilleurs 1922-1956. Barnsley. с. 12—17. ISBN 978-1-84832-360-5. OCLC 918984007.
- ↑ Moulin, Jean (2015). French destroyers : torpilleurs d'escadre & contre-torpilleurs 1922-1956. Barnsley. с. 206—218. ISBN 978-1-84832-360-5. OCLC 918984007.
- ↑ Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy : a reference guide to the Regia Marina 1930-1945. Annapolis, Maryland. с. 135. ISBN 978-1-59114-544-8. OCLC 773666406.
- ↑ Moulin, Jean (2015). French destroyers : torpilleurs d'escadre & contre-torpilleurs 1922-1956. Barnsley. с. 250—251. ISBN 978-1-84832-360-5. OCLC 918984007.
- ↑ Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two : an international encyclopedia. Annapolis, Md.: Naval Institute Press. с. 37. ISBN 0-87021-326-1. OCLC 18116689.
|
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |