Еуген Сухонь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Еуген Сухонь
Eugen Suchoň, pamätná tabuľa, Piešťany (2008).jpg
Основна інформація
Дата народження 25 вересня 1908(1908-09-25)[1][2][3][4]
Місце народження Pezinok[d], Пезинок (округ), Братиславський край, Словаччина[5]
Дата смерті 5 серпня 1993(1993-08-05)[1][2][3][4] (84 роки)
Місце смерті Братислава, Словаччина
Країна Словаччина
Професії композитор і педагог[d]
Нагороди
CMNS: Файли на Вікісховищі
Пам'ятна дошка на честь Еугена Сухоня на вулиці його імені у місті Пьєштяни

Еуге́н Сухонь (словац. Eugen Suchoň; 25 вересня 1908, Пезінок — 5 серпня 1993, Братислава[6]) — словацький композитор, автор національних опер «Водоворіт» (Krutnava, 1941—1949), «Святоплук» (Svätopluk, 1952—1959). Народний артист ЧССР (1959).

Біографія[ред.ред. код]

Батько Еугена, Ладислав Сухонь, був органістом і вчителем, мати Серафина — піаністкою. З раннього дитинства Еуген чув звуки музики, коли його батько репетирував зі своїми учнями. Перші уроки гри йому давала мати.

З 12 років майбутній композитор навчався у Братиславській академії музики у Фріко Кафенди (1927—1931), потім у Празькій консерваторії у Вітезслава Новака, в 1948—1954 — на педагогічному факультеті Братиславського університету, у 1954—1960 — у Вищій педагогічній школі у Братиславі.

З 1933 року викладав у Братиславській академії музики, в 19591974 в Братиславському університеті.

Ранні твори цього композитора написані в класичних традиціях. У 1920—1940-х роках пише музику в національному дусі із впливами експресіонізму та неокласицизму. Із середини 1950-х років засвоює деякі елементи додекафонії.

Обидві опери Сухоня вперше виконали в Національному театрі у Братиславі. Неодноразово вони ставились і за кордоном. Серед постановок:

У 1951, 1954 і 1959 роках став лауреатом Державної премії.

Список творів[ред.ред. код]

Опери[ред.ред. код]

  • «Водоворот» (Krútňava, 1941—1949), 105 хв., опера в шести картинах
  • «Король Святоплук» (King Svätopluk, 1952—1959), 143 хв., драматична опера-фреска

Музика до театральних постановок[ред.ред. код]

  • Музика до драми І. Стодоля «Король Святоплук» (King Svätopluk, 1935—1936) — увертюра і кілька номерів для великого оркестру, op.10
  • Музика до п'єси Gerzo Барбара Цельська (1937), симфонія для оркестру.

Симфонічні твори[ред.ред. код]

  • «Маленька сюїта з пасакалією» (1967) 11 хв., симфонічний твір для великого оркестру, op.3
  • «Сюїта-балада» (1934—1936) 22 хв., симфонічний твір для великого оркестру, op.9
  • «Бій завершиться завтра» (1950), музика до повнометражної стрічки для великого оркестру
  • «Метаморфози» (1951—1953) 29 хв., симфонічні варіації для великого оркестру
  • «Сільська сімфонієтта» (1954—1955) 16 хв., симфонічний твір для великого оркестру
  • «Перемога» (The Breakthrough, 1977) 24 хв., симфонічний нарис до фільму

Вокально-симфонічні твори[ред.ред. код]

  • «Ніч і самотність» (1932) 13 хв., 5 пісень для мецо-сопрано з оркестром
  • «Псалом землі Підкарпатської» (1937—1938), 38 хв., кантата для тенора, чоловічо-жіночого хору і великого оркестру, op.12
  • «До зірок» (1961) 13 хв., 5 пісень для сопрано з малим оркестром
  • «Три пісні для баса та оркестру» (1984—1985), 17 хв., для баса з оркестром

Концертні твори[ред.ред. код]

  • «Бурлеск» (1933) 12 хв., для скрипки з великим оркестром
  • «Фантазія» (1948) 14 хв., для скрипки з великим оркестром
  • Сюїта-рапсодія (1964—1965) 25 min., для фортепіано з великим оркестром (або двох фортепіано)
  • «Симфонічна фантазія на тему BACH» (Symphonic Fantasia on B-A-C-H, 1971) 27 хв., для органу, струнного оркестру та ударних (або для органу та фортепіано)
  • Концертина для кларнета й оркестру (1977) 20 хв., для кларнета й оркестру

Камерно-інструментальні твори[ред.ред. код]

  • Соната ля бемоль мажор (1929—1930) 26 хв., для скрипки та фортепіано
  • Струнний квартет (1930—1931, доопрацьовано 1939), для струнного квартету
  • Маленька сюїта з пассакалією (1931—1932) 11 хв., для фортепіано
  • Серенада (1932—1933) 12 хв., для духового квінтету та струнного оркестру
  • Квартет з фортепіано (Piano Quartett, 1932—1933) 28 хв., для скрипки, віоли, віолончелі та фортепіано
  • Сюїта-балада (1935) 22 хв., для фортепіано
  • Академічний гімн університету Коменського (Academic Fanfare of Comenius University, 1937) 2 хв., для духового оркестру
  • Сонатина (1937) 12 хв., для скрипки та фортепіано
  • Весільний танець з опери «Водоворіт» (1971) 6 хв., для фортепіано
  • «Поема смерті» (Poeme Macabre, 1963) 11 хв., для скрипки та фортепіано
  • Шість п'єс для струнних інструментів (Six Pieces for Strings, 1955—1964) 24 хв., для струнного квартету або оркестру
  • «Калейдоскоп» (1967—1969) 65 хв., для фортепіано, струнного оркестру та ударних
  • Токата (1973) 11 хв., для фортепіано
  • «Картини зі Словаччини» (Obrazkov zo Slovenska, 1954—1955), цикл з шести композицій для фортепіано
  • «Роздуми» (Contemplations, 1964) 19 хв., вісім композицій для ведучого та фортепіано

Вокально-інструментальні твори[ред.ред. код]

  • «Промайнути в невідоме» (Glimpse into the unknown, 1977) 9 хв., три пісні для високотонального голосу та фортепіано

Твори для хору[ред.ред. код]

  • «Яка ти гарна» (1932—1933), для чоловічо-жіночого хору
  • «Про гори» (1934—1942), для чоловічого хору.

Вшанування[ред.ред. код]

На честь Еугена Сухоня названо вулицю у місті Пьєштяни, на одній з будівель якої встановлено пам'ятну дошку.

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118799339 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC
  4. а б Discogs — 2000.
  5. Сухонь Эуген // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  6. Энциклопедический музыкальный словарь : [рос.] / сост. Б. С. Штейнпресс, И. М. Ямпольский. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — С. Братислава.

Посилання[ред.ред. код]