Мастерс Рим
Зовнішній вигляд
| Рим | |
|---|---|
![]() | |
| Інформація | |
| Засновано | 1930 |
| Розташування | Рим, Рим |
| Арена | Італійський форум |
| Покриття | Ґрунт / Відкриті корти |
| Сайт | Офіційний сайт |
| Категорія | ATP Мастерс 1000 |
| Сітка | 56 одиночний 32 парний |
| Призові | €5,791,280 EUR (2019) |
| Категорія | Прем'єр 5 |
| Сітка | 64 одиночний 32 парний |
| Призові | €3,452,538 EUR (2019) |
| | |
Міжнародний чемпіонат Італії — щорічний тенісний турнір, який проводиться в Римі, Італія. Чоловіча частина турніру має статус ATP Мастерс 1000, жіноча частина належить до турнірів Прем'єр 5. Турніри проводяться на окремих тижнях в травні. До 2002 турнір був відомий під назвою Italian Open, нині назва включає головного спонсора чемпіонату — Internazionali BNL d'Italia.
Італійський тенісний чемпіонат уперше був проведений в 1930 в Мілані, де і грався до 1934, в 1935 був переведений до Рима на корти Італійського форуму (Foro Italico). Чемпіонат не проводився в період з 1936 по 1949. У 1950 змагання поновилися. З 1969 турнір став «відкритим», тобто доступним для професіоналів.
| Рік | Чемпіони | Фіналісти | Рахунок |
|---|---|---|---|
| 1930 | 6–1, 6–1, 6–2 | ||
| 1931 | 6–4, 6–3, 6–2 | ||
| 1932 | 6–1, 5–7, 6–0, 8–6 | ||
| 1933 | 6–3, 6–1, 6–3 | ||
| 1934 | 6–3, 6–0, 7–5 | ||
| 1935 | 6–3, 10–8, 9–7 | ||
| 1936–1949 | Не проводився | ||
| 1950 | 6–4, 6–3, 7–9, 6–2 | ||
| 1951 | 6–1, 10–8, 6–0 | ||
| 1952 | 7–5, 6–3, 1–6, 6–4 | ||
| 1953 | 6–2, 6–1, 6–2 | ||
| 1954 | 11–9, 6–4, 6–4 | ||
| 1955 | 1–6, 6–1, 3–6, 6–6 (Відмова) | ||
| 1956 | 7–5, 6–2, 6–0 | ||
| 1957 | 8–6, 6–2, 6–4 | ||
| 1958 | 5–7, 8–6, 6–4, 1–6, 6–2 | ||
| 1959 | 6–3, 3–6, 6–3, 6–3 | ||
| 1960 | 7–5, 7–5, 0–6, 0–6, 6–1 | ||
| 1961 | 6–8, 6–1, 6–1, 6–2 | ||
| 1962 | 6–2, 1–6, 3–6, 6–3, 6–1 | ||
| 1963 | 6–2, 4–6, 6–3, 8–6 | ||
| 1964 | 1–6, 7–5, 6–3, 6–1 | ||
| 1965 | 1–6, 6–4, 6–3, 6–1 | ||
| 1966 | 11–9, 6–1, 6–3 | ||
| 1967 | 6–3, 0–6, 6–4, 6–1 | ||
| 1968 | 10–8, 6–8, 6–1, 1–6, 6–0 | ||
| 1969 | 6–3, 4–6, 6–2, 5–7, 6–3 | ||
| 1970 | 6–3, 1–6, 6–3, 8–6 | ||
| 1971 | 7–5, 6–3, 6–3 | ||
| 1972 | 4–6, 6–1, 7–5, 6–2 | ||
| 1973 | 6–1, 6–1, 6–1 | ||
| 1974 | 6–3, 6–4, 6–2 | ||
| 1975 | 7–6, 7–5, 7–5 | ||
| 1976 | 2–6, 7–6, 6–2, 7–6 | ||
| 1977 | 6–2, 7–6, 3–6, 7–6 | ||
| 1978 | 1–6, 6–3, 6–1, 4–6, 6–3 | ||
| 1979 | 6–7, 7–6, 6–7, 6–4, 6–2 | ||
| 1980 | 6–0, 6–4, 6–4 | ||
| 1981 | 6–3, 6–4, 6–0 | ||
| 1982 | 6–2, 6–3, 6–2 | ||
| 1983 | 6–2, 6–7, 6–1, 6–4 | ||
| 1984 | 2–6, 6–1, 6–2, 6–2 | ||
| 1985 | 6–3, 3–6, 6–2, 7–6 | ||
| 1986 | 7–5, 4–6, 6–1, 6–1 | ||
| 1987 | 6–3, 6–4, 6–4 | ||
| 1988 | 2–6, 6–4, 6–2, 4–6, 6–4 | ||
| 1989 | 6–3, 4–6, 2–6, 7–6, 6–1 | ||
| 1990 | 6–1, 6–3, 6–1 | ||
| 1991 | 6–3, 6–1, 3–0 (Відмова) | ||
| 1992 | 7–6, 6–0, 6–4 | ||
| 1993 | 6–1, 6–2, 6–2 | ||
| 1994 | 6–1, 6–2, 6–2 | ||
| 1995 | 3–6, 7–6(7–5), 6–2, 6–3 | ||
| 1996 | 6–2, 6–4, 3–6, 6–3 | ||
| 1997 | 7–5, 7–5, 6–3 | ||
| 1998 | walkover | ||
| 1999 | 6–4, 7–5, 7–6(8–6) | ||
| 2000 | 6–3, 4–6, 6–4, 6–4 | ||
| 2001 | 3–6, 6–1, 2–6, 6–4, 6–2 | ||
| 2002 | 6–3, 6–3, 6–0 | ||
| 2003 | 7–5, 6–2, 7–6(10–8) | ||
| 2004 | 6–3, 6–3, 6–1 | ||
| 2005 | 6–4, 3–6, 6–3, 4–6, 7–6(8–6) | ||
| 2006 | 6–7(0–7), 7–6(7–5), 6–4, 2–6, 7–6(7–5) | ||
| 2007 | 6–2, 6–2 | ||
| 2008 | 4–6, 6–3, 6–3 | ||
| 2009 | 7–6(7–2), 6–2 | ||
| 2010 | 7–5, 6–2 | ||
| 2011 | 6–4, 6–4 | ||
| 2012 | 7–5, 6–3 | ||
| 2013 | 6–1, 6–3 | ||
| 2014 | 4–6, 6–3, 6–3 | ||
| 2015 | 6–4, 6–3 | ||
| 2016 | 6–3, 6–3 | ||
| 2017 | 6–4, 6–3 | ||
| 2018 | 6–1, 1–6, 6–3 | ||
| 2019 | 6–0, 4-6, 6–1 | ||
| 2020 | 7–5, 6–3 | ||
| 2021 | 7–5, 1–6, 6–3 | ||
| 2022 | 6–0, 7–6(7–5) | ||
| 2023 | Данило Медведєв | 7–5, 7–5 | |
| 2024 | 6–4, 7–5 | ||
| 2025 | 7–6(7–5), 6–1 | ||

Джерело: The Tennis Base [1]
- Найбільш титулів:
Рафаель Надаль (10 титулів) - Найбільш фіналів:
Рафаель Надаль (12 фіналів) - Найбільш титулів підряд:
Рафаель Надаль (3 титули) (2005–07) - Найбільш фіналів підряд:
Рафаель Надаль (6 фіналів) (2009–14) - Найбільш зіграних матчів:
Нікола П'єтранджелі (72) - Найбільш виграних матчів:
Рафаель Надаль (61) - Найбільш виграних матчів підряд:
Рафаель Надаль (17) - Найбільша кількість зіграних турнірів:
Нікола П'єтранджелі (22) - Найкращий відсоток перемог %:
Бйорн Борг і
Род Лейвер, 93.75% - Найстарший чемпіон:
Білл Тілден, 38р 2м і 18д (1930) - Наймолодший чемпіон:
Бйорн Борг, 17р 11м і 2д (1974) - Найдовший фінал:
Рафаель Надаль —
Роджер Федерер, 6–7(7–9), 7–6(7–5), 6–4, 2–6, 7–6(7–5) (57 геймів) (2006) - Найкоротший фінал:
Рафаель Надаль —
Роджер Федерер, 6–1, 6–3 (16 геймів) (2013)
- Найбільш титулів:
Кріс Еверт (5 титулів) - Найбільш фіналів:
Кріс Еверт (7 фіналів) - Найбільш титулів підряд:
Кончіта Мартінес (4 титули) (1993–96) - Найбільш фіналів підряд:
Кончіта Мартінес (5 фіналів) (1993–97)
- ↑ Italian Open, Rome, Tournament Records. thetennisbase.com. The Tennis Base, 2016. Архів оригіналу за 9 вересня 2020. Процитовано 10 грудня 2016.
- Офіційний сайт турніру [Архівовано 14 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Сторінка турніру на сайті Асоціації тенісистів-професіоналів (ATP) [Архівовано 10 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Official live video website [Архівовано 15 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Stadium Journey article
| Це незавершена стаття про теніс. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про Італію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
