Жеруха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Жеруха
Cardamine pratensis
Cardamine pratensis
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Триба: Cardamineae (Cardamineae)
Рід: Жеруха (Cardamine)
L.
Види
Див.текст
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 22768
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 50460
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cardamine
Cardamine bulbifera
Cardamine enneaphyllos
Cardamine flexuosa
Cardamine glanduligera
Cardamine resedifolia
Cardamine trifolia

Жеруха (Cardamine) - рід трав'янистих рослин родини Капустяні.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Листки чергові, здебільшого перисторозсічені.

Квітки білі або блідо-фіолетові, зібрані в китиці.

Плід - стручок.

Поширення та використання[ред.ред. код]

Поширена переважно в помірному поясі земної кулі. В Україні біля 10 видів. Найпоширенішою в жеруха лучна (Cardamine pratensis) - росте на вологих луках, по берегах річок та боліт; жеруха гірка (Cardamine amara) - росте в тінистих лісах, по берегах річок, добрий медонос. Листки обох видів іноді використовуються як салат. Молоді пагони та листки містять вітамін С. У корів при поїданні жерухи псується молоко. Деякі види жерух декоративні.

Вид[ред.ред. код]

Рід включає більше 150 видів[1], деякі з них:

Примітки[ред.ред. код]

  1. M.A. Fischer, K. Oswald, W. Adler: Exkursionsflora fur Osterreich, Liechtenstein und Sudtirol. Dritte Auflage, Land Oberosterreich, Biologiezentrum der OO Landesmuseen, Linz 2008, ISBN 978-3-85474-187-9

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др.. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.