Заболотівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Заболотівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Заболотівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125583101
Облікова картка Заболотівка 
Основні дані
Населення 576 (2014)
Площа 1.68 км²
Густота населення 407.72 осіб/км²
Поштовий індекс 48573
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°53′11″ пн. ш. 25°50′16″ сх. д. / 48.88639° пн. ш. 25.83778° сх. д. / 48.88639; 25.83778Координати: 48°53′11″ пн. ш. 25°50′16″ сх. д. / 48.88639° пн. ш. 25.83778° сх. д. / 48.88639; 25.83778
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Ягільниця
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 48573 , с.Заболотівка
Карта
Заболотівка is located in Україна
Заболотівка
Заболотівка is located in Тернопільська область
Заболотівка

Заболо́тівка (у 1953–1993 — належала до с. Улашківці) — село Чортківського району Тернопільської області. Центр сільради. До Заболотівки належав хутір в урочищі Клевак, його жителі у 1956 році переїхали в село.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 9 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Територія — 1,68 км². Дворів — 244.

Історія[ред.ред. код]

За переказами старожилів на Оболоні (окраїна Улашківців) було велике болото; люди, які селилися за ним, назвали село Заболотівка.

1584 — перша письмова згадка, згодом згадане у 1646 році.

Поблизу села збереглися залишки поселення трипільської культури, розкопано поховання в кам’яній гробниці доби міді, знайдено скарб бронзових виробів доби пізньої бронзи.

1880 — велика земельна власність належала К. Лянцкоронському.

За статистикою, у селі 1900 р. — 1059 жителів, 1921 — 1065, 1931 — 1140 жителів; 1921 — 194, 1931 р. — 244 двори.

В УГА воював Микола Личаківський (загинув у 1919 році біля м. Біла Церква). У 1930 р. в Заболотівці створено осередок ОУН (очільник Антін Бітів).

1939–1941 — органи НКВС замучили у Чортківській тюрмі жителів села Михайла Багрія, Михайла Доскочинського, Степана Когута, Миколу Коринюка, Ємілію та Петра Попадюків; розстріляли в Умані на Черкащині Антона Вітіва, Федора Матвіїва.

У сталінських концтаборах були ув’язнені сім’ї Бітових, Мельничуків, Сулятицьких, Степанія Попадюк і Павліна Сиротюк.

В УПА воювали:

  • Іван Вітів,
  • Марія Вітів,
  • Юліан Вітіви,
  • Петро Доскочинський («Береза»),
  • Василь Коринюк,
  • Михайло Павлюк,
  • Антон Попадюк,
  • Омелян Попадюк,
  • Петро Попадюки,
  • Володимир Романів,
  • Зиновій Сиротюк.

1943 — нацисти розстріляли членів ОУН Михайла, Омеляна і Петра Попадюків.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 31 мешканець села:

  • Василь Багрій (нар. 1917),
  • Антон Бартків (нар. 1903),
  • Богдан Винничук (нар. 1925),
  • Антон Вітів (нар.1917),
  • Михайло Вітів (нар. 1910),
  • Михайло Гановський (нар. 1922),
  • Михайло Горщук (нар. 1903),
  • Степан Горщук (нар. 1908),
  • Михайло Доскочинський (нар. 1914),
  • Іван Дрогомирецький (нар. 1904),
  • Петро Дрогомирецький (нар. 1910),
  • Петро Качмар (нар. 1919),
  • Степан Антонович Когут (нар. 1926),
  • Степан Миколайович Когут (нар. 1926),
  • Микола Коринюк (нар. 1919),
  • Антін Левчук (нар. 1922),
  • Яким Левчук (нар. 1911).

1945 — в Заболотівці базувався командний пункт УПА (головнокомандувач Роман Шухевич).

Освіта[ред.ред. код]

За Австро-Угорщини діяла школа з українською мовою навчання; за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).

1948 — збудовано нову школу.

Нині діє Заболотівська загальноосвітня школа I-II ступенів.[1]

Релігія[ред.ред. код]

Стара і нова церкви Святої трійці у Заболотівці.
  • церква Пресвятої Тройці (1584; дерев’яна; у 1646 і 1674 рр. добудована, 1890 р. реставрована);
  • церква Пресвятої Трійці (1998; архітектори — подружжя Богдан та Ярослава Дудяки; розписали художники Михайло і Юрій Николайчуки, Володимир Атаманчук, Володимир Николюк і Олег Федорів);

У селі є також римо-католицька капличка св. Архістратига Михаїла.

Пам'ятки[ред.ред. код]

На території села частково розташована пам’ятка природи — державний заказник «Дача Галілея».

Пам'ятники[ред.ред. код]

Насипано братську могилу на місці загибелі п'ятьох вояків УПА.

встановлено:

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Функціонували філії товариств «Просвіта» (1936—1941), «Рідна школа», «Сокіл», «Сільський господар», «Хліборобський вишкіл молоді » та ін., аматорський драматичний гурток (керівник Михайло Шута), хоровий гурток (засновник — учитель Танасевич), гуртки садівництва, кухарства.

1936 — освячено перший камінь під будівництво Народного дому, яке завершили у 1942 році.

Нині працюють клуб, бібліотека, ФАП; мішаний хор, ансамбль жінок і чоловіче тріо; три торгових заклади. Працює ПАП «Пролісок». У Заболотівці поширений народний промисел — виробництво з осоки і трави щіток для побілу приміщень

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • о. Василь Баглей (1981) — український релігійний та громадський діяч, місіонер Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, вікарій Успенської парафії містечка Козова;
  • Антон Ричаківський (1903—1941) — український священик;
  • Ольга Собко (нар. 1972) — український науковець, кандидат економічних наук.

У літературі[ред.ред. код]

Михайло Фойдюк, Ольга Ризак і Дація Билинська ви- дали історичний нарис "Село Заболотівка" (Тернопіль: Астон, 2012).

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]