Капустинці (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Капустинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський
Рада/громада Капустинська сільська рада
Код КОАТУУ 6125584001
Облікова картка Капустинці 
Основні дані
Засноване 1939
Населення 494
Територія 1.645 км²
Густота населення 300.3 осіб/км²
Поштовий індекс 48564
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°52′17″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 25.82417° сх. д. / 48.87139; 25.82417Координати: 48°52′17″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 25.82417° сх. д. / 48.87139; 25.82417
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 48564, с.Капустинці
Карта
Капустинці. Карта розташування: Україна
Капустинці
Капустинці
Капустинці. Карта розташування: Тернопільська область
Капустинці
Капустинці

Капу́стинці — село Чортківського району Тернопільської області. Центр сільради.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 12 км від найближчої залізничної станції Товсте.

Територія — 1,64 кв. км. Дворів — 197. Населення — 357 осіб (2014 р.).

Назва[ред.ред. код]

За леґендою, назва села походить від прізвища козака Капусти, який у глибоку давнину збудував тут фортецю, від котрої залишилися земляні вали. У 1971 р. пам'ятки 15–17 ст. зруйнували представники влади, зрівняли могили бульдозерами, знищили й кладовище.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Капустинців знайдено римські монети 2 ст. н. е., візантійські монети, в тому числі золотий солід 7 ст., пам'ятки трипільської, черняхівської, корчак-празької і давньоруської культур та єдину інталію на території Тернопільщини.

Перша письмова згадка про поселення датована 1439 р., згодом згадане у 1442 р. як власність Лукаша Лойовича.

1564 р. село належало Щепановській; у населеному пункті вже була церква.

15 червня 1934 р. село передане з Борщівського повіту до Чортківського[1].

Від 6 липня 1941 р. до 12 квітня 1944 р. Капустинці — під нацистською окупацією.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Петро Білоус (нар. 1910),
  • Борис Боднар (нар. 1918),
  • Йосип Гашпера (нар. 1905),
  • Володимир Колодій (нар. 1905),
  • Володимир Ляхоцький (нар. 1919),
  • Микола Марків (нар. 1905),
  • Василь Николишин (нар. 1924),
  • Василь Сенишин (нар. 1917),
  • Павло Сенишин (нар. 1917),
  • Михайло Солтис (нар. 1915),
  • Антон Чепига (нар. 1903),
  • Василь Шевчук (нар. 1921),
  • Василь Шушкевич (нар. 1900),
  • Іван Яцків (нар. 1900),
  • Сафат Яцків (нар. 1920).

В УПА воювали Михайло Джумага, Михайло Мамуляк («Ключ»), Мирон Морквас, Іван Яцків та інші.

Релігія[ред.ред. код]

Є церкви святителя Миколая Чудотворця (УПЦ КП; 1898; кам’яна) і Перенесення мощей святого Миколая (УГКЦ; 2013; архітектор Іван Гудима).

Каплички

Пам'ятники[ред.ред. код]

Насипано символічну могилу УСС (відновлено 1992).

Споруджено

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Відомо, що у 1880-х рр. село належало Лянцкоронським. До 1939 р. функціонували філії «Просвіти», «Сільського господаря» та інших українських товариств.

Протягом 1970-х рр. у Капустницях працювали дві комплексні бригади колгоспу с. Улашківці. У 2000 р. в селі на базі розпайованого КСП «Капустинське» створено ПАП «Березина» (директор Володимир Заболотний).

Нині працюють Капустинська загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]