Капустинці (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Капустинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський
Рада/громада Капустинська сільська рада
Код КОАТУУ 6125584001
Облікова картка Капустинці 
Основні дані
Засноване 1939
Населення 494
Територія 1.645 км²
Густота населення 300.3 осіб/км²
Поштовий індекс 48564
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°52′17″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 25.82417° сх. д. / 48.87139; 25.82417Координати: 48°52′17″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д. / 48.87139° пн. ш. 25.82417° сх. д. / 48.87139; 25.82417
Водойми Серет
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
12 км
Місцева влада
Адреса ради 48564, с.Капустинці
Карта
Капустинці is located in Україна
Капустинці
Капустинці
Капустинці is located in Тернопільська область
Капустинці
Капустинці

Капу́стинці — село Чортківського району Тернопільської області. Центр сільради.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на лівому березі р. Серет (ліва притока Дністра), за 25 км від районного центру і 12 км від найближчої залізничної станції Товсте.

Територія — 1,64 кв. км. Дворів — 197. Населення — 357 осіб (2014 р.).

Назва[ред.ред. код]

За леґендою, назва села походить від прізвища козака Капусти, який у глибоку давнину збудував тут фортецю, від котрої залишилися земляні вали. У 1971 р. пам'ятки 15–17 ст. зруйнували представники влади, зрівняли могили бульдозерами, знищили й кладовище.

Історія[ред.ред. код]

Поблизу Капустинців знайдено римські монети 2 ст. н. е., візантійські монети, в тому числі золотий солід 7 ст., пам'ятки трипільської, черняхівської, корчак-празької і давньоруської культур та єдину інталію на території Тернопільщини.

Перша письмова згадка про поселення датована 1439 р., згодом згадане у 1442 р. як власність Лукаша Лойовича.

1564 р. село належало Щепановській; у населеному пункті вже була церква.

15 червня 1934 р. село передане з Борщівського повіту до Чортківського[1].

Від 6 липня 1941 р. до 12 квітня 1944 р. Капустинці — під нацистською окупацією.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Петро Білоус (нар. 1910),
  • Борис Боднар (нар. 1918),
  • Йосип Гашпера (нар. 1905),
  • Володимир Колодій (нар. 1905),
  • Володимир Ляхоцький (нар. 1919),
  • Микола Марків (нар. 1905),
  • Василь Николишин (нар. 1924),
  • Василь Сенишин (нар. 1917),
  • Павло Сенишин (нар. 1917),
  • Михайло Солтис (нар. 1915),
  • Антон Чепига (нар. 1903),
  • Василь Шевчук (нар. 1921),
  • Василь Шушкевич (нар. 1900),
  • Іван Яцків (нар. 1900),
  • Сафат Яцків (нар. 1920).

В УПА воювали Михайло Джумага, Михайло Мамуляк («Ключ»), Мирон Морквас, Іван Яцків та інші.

Релігія[ред.ред. код]

Церква святителя Миколая Чудотворця УПЦ КП[ред.ред. код]

Сучасний храм збудовано у 1886 році. Спочатку це була капличка, під якою поховано двох священиків. Пізніше капличку розширили та добудували купол.[2]

Старожили пригадують, що настоятелем був священик Ковч. Після його смерті служив священик Лютак. У радянські часи настоятелем був отець Бурачик, пізніше священики — Матвіїв, Рушницький, Шлапак. Церква жодного разу закритою не була.[2]

У 80—90х роках XX століття чин священика звершували: Шевчук, Левенець, Карпец, Мариновський, Кравчук, сьогодні — Богдан Гагавчук.[2]

Церква Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця УГКЦ[ред.ред. код]

  • 1991 — утворено парафію. До побудови храму богослужіння здійснювали в орендованому приміщенні, будинку о. Ковча. Пізніше його передали Згромадженню Сестер Пресвятої Родини, в радянські часи тут була школа.[3]
  • 2013 — збудовано храм. Архітектор — житель смт Товсте Іван Гудима. 22 травня — храм освятив єпископ Бучацької єпархії владика Димитрій Григорак.<ref name="Церква1">

При парафії діє братство «Апостольство молитви» (від 1997).

Парохи
  • о. Василь Ковч (до 1939)
  • о. Михайло Кисіль
  • о. Мирослав Мартинюк
  • о. Іван Сеньків
  • о. Михайло Ковальчук (від 2013)
Каплички

Пам'ятники[ред.ред. код]

Насипано символічну могилу УСС (відновлено 1992).

Споруджено

  • пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Відомо, що у 1880-х рр. село належало Лянцкоронським. До 1939 р. функціонували філії «Просвіти», «Сільського господаря» та інших українських товариств.

Протягом 1970-х рр. у Капустницях працювали дві комплексні бригади колгоспу с. Улашківці. У 2000 р. в селі на базі розпайованого КСП «Капустинське» створено ПАП «Березина» (директор Володимир Заболотний).

Нині працюють Капустинська загальноосвітня школа I ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów borszczowskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  2. а б в Парафія с. Капустинці. Церква Святого Миколая Чудотворця /Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 363 : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.
  3. Парафія с. Капустинці. Церква Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця / Бучацька єпархія УГКЦ. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проекту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — 400 с. : іл. — ISBN 978-966-2061-30-7.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]