Шульганівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Шульганівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Шульганівська сільська рада
Код КОАТУУ 6125589501
Облікова картка Шульганівка 
Основні дані
Населення 596
Територія 1.357 км²
Густота населення 439.2 осіб/км²
Поштовий індекс 48509
Телефонний код +380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°57′20″ пн. ш. 25°42′49″ сх. д. / 48.95556° пн. ш. 25.71361° сх. д. / 48.95556; 25.71361Координати: 48°57′20″ пн. ш. 25°42′49″ сх. д. / 48.95556° пн. ш. 25.71361° сх. д. / 48.95556; 25.71361
Водойми р. Черкаська
Найближча залізнична станція Нагірянка
Місцева влада
Адреса ради с. Шульганівка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48509
Карта
Шульганівка is located in Україна
Шульганівка
Шульганівка
Шульганівка is located in Тернопільська область
Шульганівка
Шульганівка

Шульгані́вка — село Чортківського району Тернопільської області України.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на берегах р. Черкавська (права притока Серету, басейн Дністра), за 12 км від районного центру і 2 км від найближчої залізничної станції Ягільниця.

Історія[ред.ред. код]

За переказами, назва села походить від прізвища власника цих земель — дідича Шульги чи пана Шульганівського.

Середньовіччя[ред.ред. код]

Відоме від XVII століття.

1785 року в селі проживали 429 осіб. Свого часу землі в селі належали ґрафам Лянцкоронським, функціонував фільварок «Казімєж».

За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі 2-класна класна утраквістична (двомовна). Нині діє Шульганівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів[1]

XX століття[ред.ред. код]

У Шульганівці в 1900 році — 1375 жителів, 1910 — 1323, 1921 — 997, 1931 — 1275; у 1921 року — 214, 1931 — 252 двори.

Протягом 1939—1941 роках у Чортківській тюрмі органи НКВС замучили і розстріляли жителів Шульганівки: Наталію Брилінську, Тараса Карого, Василя Кушнірука, Ганну Мартиновську, Костянтина Саськіва та Григорія Федорціва.

20–21 липня 1941 році розстріляли в місті Умані Петра Голодівського, Омеляна Дяка, Петра Кучарського, Михайла Мельника, Нестора Шевчука.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Василь Бартків (нар. 1902),
  • Йосип Безпалько (нар. 1917),
  • Михайло Бойчук (нар. 1926),
  • Омелян Бурий (нар. 1922),
  • Василь Григорович (нар. 1918),
  • Мирослав Григорович (нар. 1922),
  • Михайло Григорович (нар. 1908),
  • Михайло Войцишин (нар. 1908),
  • Василь Микитович (нар. 1903),
  • Василь Федорович (нар. 1903),
  • Павло Максимович (нар. 1916),
  • Павло Федорович Герасимів (нар. 1912),
  • Петро Данилович Герасимів (нар. 1910),
  • Григорій Гладун (нар. 1926),
  • Федір Гладун (нар. 1910).

У липні 1944 року працівники спершу виявили в селі криївки та затримали 14 членів ОУН і вояків УПА.

В УПА воювали

  • Іван Бугай,
  • Петро Вівсяник,
  • Павло Гедеон,
  • Петро Гедеон,
  • Федір Гедеон,
  • Марія Войцишин,
  • Емілія Герасимів,
  • Іван Герасимів,
  • Павло Герасиміви,
  • Петро Голодівський («Квітка»),
  • Василь Гулька,
  • Омелян Ільків,
  • Мирослав Кляштофор,
  • Ярослав Кляштофор,
  • Марія Кухар,
  • Наталія Кухар,
  • Павло Кухарі,
  • Петро Кавчук,
  • Роман Кавчук,
  • Петро Кучарський,
  • Михайло Ленів,
  • Палагна Мусат,
  • Євстахій Опиханий,
  • Карпо Опиханий («Юрко»),
  • Степан Опиханий («Кучерявий»).

Релігія[ред.ред. код]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Споруджено:

Соціальна сфера, господарство[ред.ред. код]

Протягом 1950–1980-х роках у селі діяли примусово створений колгосп, пилорама, цегельний завод.

Діяли читальня «Просвіти», філії товариств «Союз Українок», «Рідна школа» та кооператива.

Нині працюють садок «Сонечко», Будинок культури, жіночий вокальний ансамбль «Перевесло» (керівник Ганна Прондюк), бібліотека, ФАП, торговий заклад. Працюють фермерські господарства «Червона калина», «Росинка», ПАП «Золота нива», ПП «Шульганівське».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

  • Люба Гайовська (псевдо «Рута»; 1923—1954) — українська учасниця національно-визвольних змагань;
  • Володимир Максимів (1928—2003) — український господарник;
  • Володимир Микуляк (1921—1995) — український вчений у галузі хірургії, доктор медичних наук, педагог, громадський діяч;
  • Богдан Савків (нар. 1933) — український господарник, науковець, винахідник.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]