Милівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Милівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Милівецька сільська рада
Код КОАТУУ 6125585701
Locator Dot2.gif
Розташування села Милівці
Основні дані
Населення 612 (2014)
Територія 1.877 км²
Густота населення 416.62 осіб/км²
Поштовий індекс 48564
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 25.82000° сх. д. / 48.88306; 25.82000Координати: 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 25.82000° сх. д. / 48.88306; 25.82000
Водойми Серет
Найближча залізнична станція Товсте
Місцева влада
Адреса ради с. Милівці
Сільський голова Поворозник Марія Богданівна
Карта
Милівці. Карта розташування: Україна (1991-2014)
Милівці
Милівці
Милівці. Карта розташування: Тернопільська область
Милівці
Милівці

Милівці́ — село Чортківського району Тернопільської області. Центр сільради.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте.

Назва[ред.ред. код]

За переказами, село назване на честь козака Мила. Згідно з іншою версією — від милої очам і серцю (улюбленої) місцевості. Окремі дослідники виводять назву села від заняття першопоселенців — «миловці» (мисливці).

Історія[ред.ред. код]

  • 1424 — перша письмова згадка, згодом згадане у 1442 році, коли король надав Лукашові Лойовичові село Капустинці.
  • 1535 — у Милівцях уже діяла церква.
  • XVIII — населений пункт отримав статус містечка.
  • 1902 — велика земельна власність належала Каролеві Ґерінґеру.
  • 15 червня 1934 р. передане до Чортківського повіту село Милівці з Заліщицького[1].
  • 1943—1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Саверій Багрій (нар. 1925),
  • Василь Бакалюк (нар. 1901),
  • Петро Бакалюк (нар. 1904),
  • Семен Бакалюк (нар. 1906),
  • Петро Бендик (нар. 1907),
  • Володимир Білик (нар. 1906),
  • Євстахій Богданюк (нар. 1921),
  • Василь Боднар (нар. 1922),
  • Михайло Васильович (нар. 1925),
  • Михайло Іванович Боднар (нар. 1910),
  • Кирило Василевич (нар. 1906),
  • Корнелій Гагавчук (нар. 1914),
  • Іван Гнап (нар. 1920),
  • Михайло Гнап (нар. 1912),
  • Михайло Затворніцький.

В УПА воювали:

  • Йосип Боднар,
  • Петро Бурдейний,
  • Іван Василевич,
  • Михайло Винничук,
  • Кароль Зубчик,
  • Володимира Кальницька-Цепенда, Михайло Лазар, Маркіян Лов'як, Мар'ян Луговик, Петро Мандюк, Йосиф Пирожака, Леонід Пирожак, Броніслав Попик, Кирило Попик, Антін Пуляк, Йосип Паращук, Степан Русин, Василь Сеньків, Северій Сеньків, Василь Чепіга.

Освіта[ред.ред. код]

1886 — в селі засновано школу.

Нині діє Милівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Директор — заслужений працівник освіти України Богдан Скриник (1946 р. н.)

Релігія[ред.ред. код]

Каплички

Пам'ятники[ред.ред. код]

1996 — насипано символічну могилу Борцям за волю України. Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989 р.);
  • встановлено
    • «фіґури» Пречистої Діви Марії (1803; реставрована 1998),
    • св. Яна,
    • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990),
    • два хрести, що встановили самотні чоловіки на пам'ять про себе (1860—1870),
    • шість хрестів полеглим у Другій світовій війні, хрест на місці загибелі провідника УПА (2002).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта» (1904), «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок», «Сільський господар» та інші; кооперативи «Власна поміч» (1929) і «Воскресіння» (1932).

1925 — функціонував млин.

Нині працюють молодіжне товариство «Сокіл», клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Таурус», ПАП «Довіра», ПАП «Вікторія»

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

  • Іван Чепіга (нар. 1952) — господарник, краєзнавець, меценат, громадський діяч
  • Павло (в миру — Петро Кравчук, нар. 1965) — служив священиком єпископ УПЦ КП.

У літературі[ред.ред. код]

2014 — вийшла книга І. Чепіги «Милівці: маловідомі й забуті сторінки історії (1424—2014)».

Книга містить розділи, котрі розповідають про легенди та історію села, про перші писемні згадки, періоди 1800–1920-х років, міжвоєнної Польщі, Другої світової та визвольної боротьби ОУН і УПА, радянський, національного пробудження та сучасності. Є розділ «Відомі уродженці та люди, котрі прислужилися до духовного розвитку села». Проілюстрована документальними світлинами.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  2. Віктор Уніят. Містечко, загублене в історії // «Вільне життя плюс», 2014. — № 30, 18 квіт.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]