Милівці
| село Милівці | |
|---|---|
_%D1%81.%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Нагірянська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 617 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 1.877 км² |
| Густота населення | 416.62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48563 |
| Телефонний код | +380 3552 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 25.82000° сх. д.Координати: 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 25.82000° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Найближча залізнична станція | Товсте |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5 |
| Карта | |
  Милівці | |
 Милівці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
_%D1%81.%D0%9C%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%96.jpg)
Милівці́ — село в Україні, Нагірянська сільська громада, Чортківський район, Тернопільська область
За переказами, село назване на честь козака Мила. Згідно з іншою версією — від милої очам і серцю (улюбленої) місцевості. Окремі дослідники виводять назву села від заняття першопоселенців — «миловці» (мисливці).
Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте.МИЛІВЦІ — село Нагірянської сільської громади Чортківського району Тернопільської області. . Код КОАТУУ: 6125585701 Телефонний код: +380 3552. Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте. Територія – 1,9 кв. км. Дворів – 257. Населення – 612 осіб (2014).
Історія[ред. | ред. код]
- 1424 — перша письмова згадка, згодом згадане у 1442 році, коли король надав Лукашові Лойовичові село Капустинці.
- 1535 — у Милівцях уже діяла церква.
- XVIII — населений пункт отримав статус містечка.
- 1886 — в селі засновано школу.
- 1902 — велика земельна власність належала Каролеві Ґерінґеру.
- 15 червня 1934 р. передане до Чортківського повіту село Милівці з Заліщицького[2].
- 1943—1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:
- Саверій Багрій (нар. 1925),
- Василь Бакалюк (нар. 1901),
- Петро Бакалюк (нар. 1904),
- Семен Бакалюк (нар. 1906),
- Петро Бендик (нар. 1907),
- Володимир Білик (нар. 1906),
- Євстахій Богданюк (нар. 1921),
- Василь Боднар (нар. 1922),
- Михайло Васильович (нар. 1925),
- Михайло Іванович Боднар (нар. 1910),
- Кирило Василевич (нар. 1906),
- Корнелій Гагавчук (нар. 1914),
- Іван Гнап (нар. 1920),
- Михайло Гнап (нар. 1912),
- Михайло Затворніцький.
В УПА воювали:
- Йосип Боднар,
- Петро Бурдейний,
- Іван Василевич,
- Михайло Винничук,
- Кароль Зубчик,
- Володимира Кальницька-Цепенда, Михайло Лазар, Маркіян Лов'як, Мар'ян Луговик, Петро Мандюк, Йосиф Пирожака, Леонід Пирожак, Броніслав Попик, Кирило Попик, Антін Пуляк, Йосип Паращук, Степан Русин, Василь Сеньків, Северій Сеньків, Василь Чепіга.
З 1 грудня 2020 року Милівці належать до Нагірянської сільської громади.[3]
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Воскресіння Христового (ПЦУ[4]; кам'яна; 1910);
- церква святого Воскресіння Христового (УГКЦ; 1910);
- костел (1863).
- Каплички
- капличка (1936; споруджена на пожертви бездітної жінки);
- Богослужбова каплиця Святого Воскресіння Господнього УГКЦ (1999);
- Матері Божої (1993);
- Ісуса Христа (2001);
- Матері Божої поблизу джерела (2013; меценат Іван Чепіга).
Пам'ятники[ред. | ред. код]
1996 — насипано символічну могилу Борцям за волю України. Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989 р.);
- встановлено
- «фіґури» Пречистої Діви Марії (1803; реставрована 1998),
- св. Яна,
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990),
- два хрести, що встановили самотні чоловіки на пам'ять про себе (1860—1870),
- шість хрестів полеглим у Другій світовій війні, хрест на місці загибелі провідника УПА (2002).
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, чол. | |
|---|---|
| 2014 | 2018 |
| 612 | 617[1] |
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діяли філії товариств «Просвіта» (1904), «Січ», «Сокіл», «Луг», «Союз Українок», «Сільський господар» та інші; кооперативи «Власна поміч» (1929) і «Воскресіння» (1932).
1925 — функціонував млин.
Нині працюють школа, молодіжне товариство «Сокіл», клуб, бібліотека, ФАП, ПАП «Таурус», ПАП «Довіра», ПАП «Вікторія»
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Ярослав Верняковський (нар. 29 квітня 1934) — польський військовик, ґенерал
- Іван Войцишин (нар. 1952) — господарник
- Микола Крокош (нар. 23 липня 1974) — релігієзнавець, доктор теології, військовик (підполковник).
- Мар'ян Пуляк (нар. 25 серпня 1955) — заслужений артист естрадного мистецтва України(2013)
Проживали[ред. | ред. код]
- Іван Чепіга (нар. 2 квітня 1952) — господарник, краєзнавець, меценат, громадський діяч
- Ілярій Боцюрків ( нар. 1878) - релігійний та громадський діяч
- Михайло Каровець (нар. 14 листопада 1873) - релігійний діяч, письменник
- Павло (Кравчук) — єпископ ПЦУ, служив священиком.
- Ярослав Максимчук-нар.1966р.,закінчив Вище Воєнне Авіаційно-Інженерне Училище ім.Яна Фабріціуса у м.Даугавпілс (Латвія),служив в авіації військовим інженером,в 39-років став підполковником.*в даний час на заслуженій пенсії*
У літературі[ред. | ред. код]
2014 — вийшла книга І. Чепіги «Милівці: маловідомі й забуті сторінки історії (1424—2014)». 2019 - вийшло друге видання книги.
Книга містить розділи, котрі розповідають про легенди та історію села, про перші писемні згадки, періоди 1800–1920-х років, міжвоєнної Польщі, Другої світової та визвольної боротьби ОУН і УПА, радянський, національного пробудження та сучасності. Є розділ «Відомі уродженці та люди, котрі прислужилися до духовного розвитку села». Проілюстрована документальними світлинами.[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. [Архівовано 3 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
- ↑ Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- ↑ Віктор Уніят. Містечко, загублене в історії // «Вільне життя плюс», 2014. — № 30, 18 квіт.
Джерела[ред. | ред. код]
- Попик Н., Чорпіта Я. Милівці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 514. — ISBN 966-528-199-2.
- Уніят В. Милівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 488—489. — ISBN 978-966-457-246-7.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||