Милівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Милівці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада/громада Милівецька сільська рада
Код КОАТУУ 6125585701
Locator Dot2.gif
Розташування села Милівці
Основні дані
Населення 612 (2014)
Територія 1.877 км²
Густота населення 416.62 осіб/км²
Поштовий індекс 48564
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 25.82000° сх. д. / 48.88306; 25.82000Координати: 48°52′59″ пн. ш. 25°49′12″ сх. д. / 48.88306° пн. ш. 25.82000° сх. д. / 48.88306; 25.82000
Водойми Серет
Найближча залізнична станція Товсте
Місцева влада
Адреса ради с. Милівці
Сільський голова Поворозник Марія Богданівна
Карта
Милівці is located in Україна
Милівці
Милівці
Милівці is located in Тернопільська область
Милівці
Милівці

Милівці́ — село Чортківського району Тернопільської області. Цент сільради.

Розташування[ред.ред. код]

Розташоване на правому березі р. Серет, ліва притока Дністра, за 22 км від районного центру і 5 км від найближчої залізничної станції Товсте.

Територія – 1,9 кв. км. Дворів – 257.

Назва[ред.ред. код]

За переказами, село назване на честь козака Мила. Згідно з іншою версією – від милої очам і серцю (улюбленої) місцевості. Окремі дослідники виводять назву села від заняття першопоселенців – "миловці" (мисливці).

Історія[ред.ред. код]

Перша письмова згадка – 1424 р., згодом згадане у 1442 р., коли король надав Лукашові Лойовичові село Капустинці.

1535 р. у Милівцях уже діяла церква.

На початку 17 ст. населений пункт отримав статус містечка.

Відомо, що у 1902 р. велика земельна власність належала Каролеві Ґерінґеру.

15 червня 1934 р. передане до Чортківського повіту село Милівці з Заліщицького[1].

Упродовж 1943–1944 р. нацисти вбили у Милівцях 86 євреїв з трудового табору.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії:

  • Саверій Багрій (1925 р. н.),
  • Василь (1901 р. н.), Петро (1904 р. н.) і Семен (1906 р. н.) Барилюки,
  • Петро Бендик (1907 р. н.),
  • Володимир Білик ( 1906 р. н.),
  • Євстахій Богданюк (1921 р. н.),
  • Василь (1922 р. н.), Михайло Васильович (1925 р. н.) та Михайло Іванович (1910 р. н.) Боднарі,
  • Кирило Василевич (1906 р. н.),
  • Корнелій Гагавчук (1914 р. н.),
  • Іван (1920 р. н.) й Михайло (1912 р. н.) Гнапи,
  • Михайло Затворніцький та інші – всього 57 жителів Милівців.

В УПА воювали Йосип Боднар, Петро Бурдейний, Іван Василевич, Михайло Винничук, Кароль Зубчик, Володимира Кальницька-Цепенда, Михайло Лазар, Маркіян Лов’як, Мар’ян Луговик, Петро Мандюк, Йосиф і Леонід Пирожаки, Броніслав й Кирило Попики, Антін Пуляк, Йосип Паращук, Степан Русин, Василь і Северій Сеньківи, Василь Чепіга та інші.

Освіта[ред.ред. код]

1886 р. в селі засновано школу.

Нині діє Милівецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Директор – заслужений працівник освіти України Богдан Скриник (1946 р. н.)

Релігія[ред.ред. код]

Каплиці[ред.ред. код]

  • капличка (1936 р., споруджена на пожертви бездітної жінки);
  • Богослужбова каплиця Святого Воскресіння Господнього УГКЦ (1999 р.),
  • Матері Божої (1993 р.),
  • Ісуса Христа (2001 р.),
  • Матері Божої поблизу джерела (2013 р., меценат Іван Чепіга).

Пам'ятники[ред.ред. код]

1996 року насипано символічну могилу Борцям за волю України.

Споруджено:

  • пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1989 р.);
  • встановлено
  • “фіґури” Пречистої Діви Марії (1803 р., реставрована 1998 р.),
  • св. Яна,
  • пам’ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1990 р.),
  • два хрести, що встановили самотні чоловіки на пам’ять про себе (1860–1870 рр.),
  • шість хрестів полеглим у Другій світовій війні, хрест на місці загибелі провідника УПА (2002 р.).

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діяли філії товариств “Просвіта” (1904 р.), "Січ", "Сокіл", "Луг", "Союз Українок", “Сільський господар” та інші; кооперативи "Власна поміч" (1929 р.) і "Воскресіння" (1932 р.).

Зафіксовано, що 1925 р. функціонував млин.

Нині працюють молодіжне товариство "Сокіл"), клуб, бібліотека, ФАП, ПАП “Таурус”, ПАП "Довіра", ПАП “Вікторія”

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

  • Іван Чепіга (1952 р. н.) — господарник, краєзнавець, меценат, громадський діяч
  • Павло (в миру – Петро Кравчук, 1965 р. н.) — служив священиком єпископ УПЦ КП.

У літературі[ред.ред. код]

У 2014 р. вийшла книга І. Чепіги "Милівці: маловідомі й забуті сторінки історії (1424–2014)".

Книга містить розділи, котрі розповідають про легенди та історію села, про перші писемні згадки, періоди 1800–1920-х років, міжвоєнної Польщі, Другої світової та визвольної боротьби ОУН і УПА, радянський, національного пробудження та сучасності. Є розділ «Відомі уродженці та люди, котрі прислужилися до духовного розвитку села». Проілюстрована документальними світлинами.[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów zaleszczyckiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  2. Віктор Уніят. Містечко, загублене в історії // «Вільне життя плюс», 2014. — № 30, 18 квіт.

Джерела[ред.ред. код]