Мухавка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
село Мухавка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Нагірянська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060330060038311
Основні дані
Засноване 1469
Колишня назва Muchawka
Населення 615 (на 1.01.2020)
Територія 2,156 км²
Густота населення 327,46 осіб/км²
День села 14 жовтня - прп. Параскеви
Географічні дані
Географічні координати 48°54′07″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.90194; 25.72528Координати: 48°54′07″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.90194; 25.72528
Середня висота
над рівнем моря 		327 м
Водойми річка Тупа
Відстань до
обласного центру 		95 км
Відстань до
районного центру 		15 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції 		7 км
Місцева влада
Адреса ради 48543, Тернопільська обл, Чортківський р-н, селище Нагірянка, вул О. Кобилянської, 5
Староста Олійник Олег Ігорович
Карта
Мухавка. Карта розташування: Україна
Мухавка
Мухавка
Мапа
Мапа

CMNS: Мухавка у Вікісховищі

Мух́авка (пол. Muchawka[1], нім. Muchawka, англ. Mukhavka) — село в Україні, у Нагірянській селищній громаді[2] Чортківського району, Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Мухавської сільської ради. Згідно польських та австрійських документів «Список населених місць Тернопільської округи 1867 року» до села Мухавка належали хутори: Жабинці, Пуляк і Ставки.

Село Мухавка відоме по письмових джерелах з 1448 року.

Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1779–1783 роках
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1779–1783 роках
Мухавка на топографічній мапі Галичини та Буковини у 1861–1864 роках
Мухавка на топографічній мапі Галичини та Буковини у 1861–1864 роках
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1869-1887 роках
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1869-1887 роках
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії, 1884 рік
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії, 1884 рік
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії 1902 року
Мухавка на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії 1902 року
Мухавка на топографічній мапі Польської Республіки 1923 року
Мухавка на топографічній мапі Польської Республіки 1923 року
Мухавка на карті генштабу СРСР, 1948 рік. Квадрат m-35-112
Мухавка на карті генштабу СРСР, 1948 рік. Квадрат m-35-112

Назва[ред. | ред. код]

Найімовірнішою версією походження назви села Мухавка є те, що назва села пов'язана з річкою Тупою.

Згідно з цією версією, назва села Мухавка походить від великої кількості мух, які водилися в річці Тупі. Ця версія має право на існування, оскільки річка Тупа є невеликою річкою, яка є ідеальним місцем для розмноження мух.

Від цього можливо і походить назва села – Мухавка.

На користь цієї версії свідчить також те, що в українській мові є багато інших назв населених пунктів, які пов'язані з мухами. Наприклад, села Мухляки, Мухоловка, Мухи.

Розташування[ред. | ред. код]

Село Мухавка розташоване по обох берегах р.Тупа (Дупла, пол. Tępa, Duba, Dupa, Dupła)[3], правої притоки річки Серет, басейну річки Дністер. На річці Тупа, перед селом, в самому селі і за селом створено каскад з 13 ставків.

Відстань до районного центру — міста Чортків 15 км, до адміністративного центру громади — селища Нагірянки — 4 км. Дорога проходить автошляхом міжнародного значення М19E85.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Мухавка — село. На правому березі річки Тупа знаходяться частини села Центр, Долішня, Обранівка та Фільварок, на лівому – Волощина.
  • Жабинці — хутір (до 1970 року), розташований за 1 км на південь від села. В 1952 році на хуторі було 5 дворів, 15 жителів. У середині 1970-х років мешканці хутора переселилися в село Мухавка.
  • Пуляк — хутір (до 1947 року), розташований за 1,3 км на південь від села. На хуторі було господарство Михайла Пуляка, панський млин і хата мельника. У 1947 році сина М. Пуляка Івана з онуком Степаном засуджено на 25 років ув'язнення. І. Пуляк повернувся у 1953 році, внук — 1958 році; поселились у ближньому селі Хом'яківка.
  • Ставки (Wakaince) — хутір (до 1950 року), розташований за 1,4 км на північний захід від села. В 1949 році на хуторі було 7 дворів, 45 жителів.

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Поблизу села Мухавка виявлено древні археологічні пам'ятки.[4]

Середньовіччя[ред. | ред. код]

З XV столітті село Мухавка у власності роду Бучацьких.

Перша писемна згадка датована 1469 роком.

У XVI столітті село Мухавка перейшло у власність роду Лянцкоронських.

Згідно "Словника географічного Королівства Польського і інших країн слов'янських"[5] станом на 1565 рік Ягільниця і ймовірно навколишні села, в тому числі і село Мухавка є власністю роду Лянцкоронських.

Приналежність села Мухавка до роду Лянцкоронських прослідковуються і в наступних століттях, зокрема, згідно архівних документів XVІІI століття "Список маєтків Лянцкоронських у 1770 році" та "Список податків, які сплачували жителі села Мухавка роду Лянцкоронських у 1775 році", в  XIX столітті в книзі "Кадастровий опис села Мухавка" 1847 року зазначено, що селом Мухавка володіє граф Ян Лянцкоронський, в книзі "Покажчик усіх місць, розташованих у королівстві Галичини та Лодомерії, а також у Великому князівстві Краківському та князівстві Буковині" [6] 1885 року зазначено, що селом Мухавка володіє граф Кароль Лянцкоронський.

Spis katastralny wsi Muchawka

1847 rok

Wieś Muchawka

Кадастровий опис села Мухавка

1847 рік

Село Мухавка

Wieś Muchawka położona jest w powiecie Czortkowieckim, na terenie wsi Jagiełnica.

Wieś ma powierzchnię 804 morgi.

Ludność wsi wynosi 1000 osób.

W wsi znajduje się cerkiew prawosławna, szkoła i 2 karczmy.

Ziemie wsi Muchawka są własnością Jego Wysokości hrabiego Jana Lanckorońskiego.

W wsi znajdują się następujący właściciele działek gruntowych:

· Jego Wysokość hrabia Jan Lanckoroński - 600 mórg;

· Jan Krawiec - 100 mórg;

· Michał Krawiec - 50 mórg;

· Jan Iwanczuk - 50 mórg;

· Michał Iwanczuk - 50 mórg.

Wieś Muchawka ma następujące dochody:

· z dzierżawy ziemi - 1000 złotych;

· z podatków - 500 złotych.

Wydatki wsi Muchawka:

· na utrzymanie cerkwi prawosławnej - 200 złotych;

· na utrzymanie szkoły - 100 złotych;

· na utrzymanie karczm - 200 złotych.

Czysty zysk wsi Muchawka wynosi 500 złotych.

Село Мухавка розташоване в повіті Чортківському, на території волості Ягільниця.

Село має площу 804 морги.

Населення села становить 1000 осіб.

У селі є православна церква, школа та 2 корчми.

Землі села Мухавка є власністю Його Високості графа Яна Лянцкоронського.

У селі є наступні власники земельних ділянок:

· Його Високість граф Ян Лянцкоронский - 600 моргів;

· Іван Кравець - 100 моргів;

· Михайло Кравець - 50 моргів;

·  Іван Іванчук - 50 моргів;

· Михайло Іванчук - 50 моргів.

Село Мухавка має наступні доходи:

· від оренди землі - 1000 злотих;

· від податків - 500 злотих.

Витрати села Мухавка:

· на утримання православної церкви - 200 злотих;

· на утримання школи - 100 злотих;

· на утримання корчм - 200 злотих.

Чистий прибуток села Мухавка становить 500 злотих.

Згідно "Словника географічного Королівства Польського і інших країн слов'янських Т.6" [7], виданого у 1885 році, на 790-791 сторінках зазначено, що cело Мухавка належало до Ягільницького маєткового комплексу — т.з. Ягольницького ключа, яким рід Лянцкоронських володів до 1939 року.

Muchawka, wś, pow. czortkowski, nad rz. Dupą, o 6 km. na płd. od Jagielnicy i tyleż na płd. od Tłustego, przy gościńcu rządowym lwowskozaleszczyckim, graniczy na wschód z Ułaszkowcami i Milowcami, na płd. ze Swidową, ną zach. z Antonowem, na płn. z Nagorzanką, przedmieściem Jagielnicy, leży w najlepszej podolskiej glebie; oprócz zwykłych zboż udaje się tu doskonale kukurydza i tytuń, którego znaczne plantacye utrzymują włościanie dla pobliskiej fabryki tytoniu w Jagielnicy; obszar dwor. grun. orne 872, łąk 94 pastw. 9; włośc. grun. orne 1376, łąk 68, pastw. 2 kw., mr. ; ludn. rzym. kat. 222, par. w Jagielnicy, gr. kat. 680, par. Świdowa, szkoła filialna o 1 nauczycielu, kasa pożyczk, z kapit. 1600 zł. a. w. Sąd pow. Czortków, urząd poczt. Jagielnica. Należy z całym kluczem ułaszkowieckim do Karola hr. Lanckorońskiego. Мухавка, село, повіт Чортковський, на р.Тупа, близько 6 км на південь від Ягольниці і рівно на південь від Тлусте, при державній дорозі Львів-Заліщики, межує на сході з Улашківцями та Милівцями, на півдні зі Свидовою, на зах. з Антоновом, на півночі з Нагірянкою, передмістям Ягольниці, лежить у найкращій подільській землі; крім звичайних зернових, тут дуже добре росте кукурудза і тютюн, великі плантації якого утримують селяни для сусідньої тютюнової фабрики в Ягольниці; огляд території: земля орна 872, луки 94 пасовища. 9; земля орна у волості 1376, луки 68, пасовища 2 квадратних морги; населення: р-кат. 222 до парафії в Ягольниці, гр.-кат. 680 до парафії в Свидові, філіальна школа з 1 учителем, позичкова каса з капіталом 1600 злотих. окружний суд в Чорткові, поштове відділення в Ягольниці. Належить з цілим Улашківським ключем графу Каролю Лянцкоронському.
Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T.6, s.790-791 [1] Географі́чний словни́к Королі́вства По́льського та інших слов'янських теренів. Т.6, с.790-791 [1]

Ягільницький ключ охоплював землі довкола містечок Ягільниці та Улашківців, а також села Антонів, Хом’яківка, Долина, Нагірянка, Мухавка, Свидова, Сосулівка, Стара Ягільниця, Росохач, Салівка, Шульганівка і Заболотівка та налічував 14 фільварків. Фільварки в селах Стара Ягільниця, Росохач, Сосулівка, Мухавка, Свидова і Антонів здавалися в оренду.

На території Ягільницького ключа діяло дві гуральні, броварня, кілька водяних млинів, пекарень і цегельня. Зокрема в самому селі Мухавці була гуральня і водяний млин [8].

За адміністративним поділом XVI століття село Мухавка належало до Кам'янецького повіту Подільського воєводства.

За Бучацьким мирним договором (1672) село Мухавка, протягом 1672-1684 рр., була під владою Османської імперії і належала до Чортківської нахії Кам'янецького еялету Подільського пашалику.

Після першого поділу Польщі 1772 р., село Мухавка перейшло до австрійських володінь Габсбургів у Священній Римській імперії (з 1804 р. — Австрійської імперії, з 1867 р. — Австро-Угорщини) і належала до Заліщицького, згодом Чортківського округу «крайси».

В 1809—1815 рр. село Мухавка належало до Російської імперії, як одне з сіл Чортківського округу Тернопільського краю.

В 1867-1918 рр. громада (ґміна) Мухавка належала до Чортківського повіту коронного краю Королівства Галичини та Володимирії у складі  Австрійської імперії, з 1867 р. — Австро-Угорщини.

XX століття[ред. | ред. код]

В 1907 році в селі Мухавка відбувались вибори, від 69 округу [9], до Віденського парламенту. 356 голосів від 404 важних і 407 проголосованих з 442 зареєстрованих виборців від села Мухавка (включаючи виборців від села Антонів) отримав проукраїнський кандидат Dr. A. Kolessa; Dr. Jan Socha, польський національний кандидат отримав 18 голосів; Dr. A. Mahler, сіоністський кандидат - 12 голосів; K. Wojewoda, радикальний польський кандидат - 18 голосів; інші кандидати: Ks. D. Biliński, москвофільський кандидат; J. hr. Baworowiki, консервативний польський кандидат та W. Hładysz, російський соціаліст не отримали голосів.

Під час Першої світової війни до Легіону УСС зголосився мешканець Мухавки Володимир Коцюк.

В 1918 році село Мухавка увійшло до складу Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

Під час польсько-української війни, 7 червня 1919 року, під час наступу, відомому в історії як Чортківська офензива, ударом через село Мухавка, УГА проломили польський фронт і здобули Ягільницю, а наступного дня звільнили Чортків. Уривок з "Споминів про визвольну війну бунчужного Олександра Гніздовського", в якому описуються бої, які проходили через село Мухавка.[10]

В 1920 році село Мухавка було приєднано до Польської Республіки, а майно передано під управління Польської держави.

З 1 серпня 1934 року Мухавка належала до ґміни Свидова Чортківського повіту Тернопільського воєводства.

З 1939 по 1941 і з 1944 по 1991 року село Мухавка належала до Чортківського району Тернопільської області Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Протягом 1939—1941 років у Чортківській в'язниці НКВС утримувалось 19 мешканців села, з них 3 було замучено та страчено — Василя Барицького, Карла Охвата та Миколу Строценя.[11].

З липня 1941 року, під час Другої світової війни, село Мухавка знаходилось під німецькою окупацією. 14 квітня 1944 року село Мухавка звільнене, разом з іншими сусідніми селами Тлусте, Антонів, Ягольниця, Шульганівка, Стара Ягільниця.[12]

Зі звіту районної НДК (районної науково-дослідної комісії) від 01.07.44 в селі Мухавка був табір для осіб єврейської національності (гетто), в якому знаходилося близько 200 чололовік, які протягом 1941-1944 були майже всі знищені (Державний архів Російської Федерації, фонд Р-7021, опис 75, справа 107, аркуш 324 зворотний, сторінки 95-96, 98).[13]

У 1943-1945 роках у Мухавці працювала підпільна друкарня, що видавала газету «Свобода».

До серед. 1950-х рр. в селі продовжувалась збройна боротьба підпілля ОУН–УПА. У складі боївок УПА воювали Степан Барицький, Іван Буринюк, Йосип Винярчук, Степан Возьний, Михайло Жегус, Петро Кохан, Іван Сушельницький та багато інших.

Новий час[ред. | ред. код]

У 1991 році Мухавка увійшла до складу Чортківського району Тернопільської області незалежної України.

В 1992 році було насипано символічну могилу всім тим, хто боровся за незалежність України. На могилі поставлено залізний хрест з надписом „Слава борцям, які полягли за волю України”, а поряд капличку Матері Божої (1908). Посвячували могилу 24 серпня 1992 року на честь першої річниці Дня Незалежності України.

В 1994 році в селі Мухавка відкрилась зупинка поїзда. Посприяли цьому колишній директор школи Грушицький П.Т., голова сільської ради Березовський Г.Р. та народний депутат України п. Метюк. Побудовано в Мухавці невеличку зупинку з платформою, підведено світло. 19 серпня, якраз на Спаса, поїзд сполученням Тернопіль-Чернівці перший раз зупинився у селі Мухавка. Дівчата у вишиванках зустріли його хлібом-сілью, а голова сільської ради п.Березовський нагородив машиніста вінком з барвінку.

У 1998 році повністю відновлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини (спочатку був дерев'яний). Цей хрест нищили двічі. Перший раз частково у 1943 році, згодом його було поставлено на невисокий постамент; у 1948 році хрест знищено повністю. В 1968 році хрест було частково відновлено.

З 12 червня 2020 року Мухавка належить до Нагірянської територіальної громади.[14]

Релігія[ред. | ред. код]

Церква

Ймовірно церква в селі Мухавка вже була на початку, або в середині XVIІІ століття. Ця церква була дерев'яною і присвячена святій Параскевії.

1779 — перше відоме зображення церкви Святої Параскеви в селі Мухавці на топографічній мапі Королівства Галичини та Володимирії 1779–1783 років.

1784 — перша письмова згадка, у виданні УГКЦ «Шематизм Всечесного кліру Греко-Католицької єпархії Станіславівської 1887 року», про ведення окремої метрики для села Мухавка при церкві Святої Параскеви: записи про народження, хрещення, шлюб і смерть.

Костел

Церква святої преподобної Параскеви Терновської (УГКЦ, дерев'яна, 1860 рік)
Церква святої преподобної Параскеви Терновської (УГКЦ, дерев'яна, 1860 рік)
Церква святої преподобної Параскеви Терновської (УГКЦ, кам'яна, 1926 рік)
Церква святої преподобної Параскеви Терновської (УГКЦ, кам'яна, 1926 рік)
Костел Пресвятої Трійці (не діючий, цегляний, 1938 рік)
Костел (не діючий, цегляний, 1938 рік)

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам'ятник Тарасові Шевченку
Пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
Пам’ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
Фігура святого Юрія
Фігура святого Юрія
Насипана могила, скульптура Матері Божої і залізний хрест Борцям за волю України
Насипана могила з капличкою Матері Божої і залізний хрест Борцям за волю України

Освіта, соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Освіта

Згідно письмових джерел, в селі Мухавка, вже з другої половини ХІХ століття, функціонувала школа:

  • за Австро-Угорщини:
    • 1870 — перша письмова згадка про початкову школу в селі Мухавка (szkoła trywialna), учителем вказаний Гоцко Марцін (Gocko Marcin).[16]
    • 1891 — 1-но класна школа з українською мовою навчання (93 дітей).[17][18]
    • 1910 — побудоване сучасне шкільне приміщення.
    • 1913 — 2-во класна школа, викладання українською мовою.[19][20]
  • за Польської Республіки:
    • 1924 — 2-во класна школа, викладання польською мовою.[21]
    • 1927 — 3-х класна школа, утраквістична (двомовна: українська, польська).[22]
  • за Української Радянської Соціалістичної Республіки:
    • 1949 — школу реорганізовано в семирічну;
    • 1952 — перший випуск Мухавської семирічної школи;
    • 1958 — розширено приміщення школи;
    • 1961 — перший випуск восьмирічної школи;
    • 1964 — збудовано ще одне шкільне приміщення.
  • за незалежної України:
    • 1991 — школу реорганізовано в дев'ятирічну.

Соціальна сфера

З кінця ХІХ початку ХХ століття в селі діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл» (1934 р.)[23], «Скала» (1934 р.)[23], «Сільський господар», «Спілка малопомістної шляхти»[pl] (1939 р.)[23], «Товариство народних шкіл» (1937 р.)[23].

Дівчата з села: Смітюх Зося, Строцень Юстина, Строцень Домініка та інші входили до складу організації «Союз українок» (1938 р.).[23]

У 1890-х роках засновано читальню «Просвіти», при якій функціонувала бібліотека (знищена під час Першої світової війни).

Також в селі Мухавка діяли філії фінансових установ: Українский кооператив «Неділя» (1922 р.), Українский кооператив «Єдність» (1927 р.)

Упродовж 1990-1991 років збудовано новий Будинок культури, в приміщені якого також розмістились Мухавська сільська рада та Сільська бібліотека.

Нині працюють дитячий садочок, Амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, торгові заклади, ПАП «Фортуна», фермерське господарство «Багрій».

Будинок культури, Бібліотека, Мухавська Сільська рада
Будинок культури, Бібліотека, Мухавська Сільська рада
Мухавська загальноосвітня школа (1901 рік)
Мухавська загальноосвітня школа
Дитячий садок в Мухавці
Дитячий садок в Мухавці

Господарство

Виглядає ймовірним, що ставки на річці Тупа в селі Мухавка були створені невдовзі після заснування села.

В ХІХ столітті відбувалась їх реконструкції (розширення) для збільшення об'ємів вирощування риби та більш ефективного зрошення полів. Ставки повинні були мати площу не менше 100 квадратних саженів і глибину не менше 1,5 метра.

Мапа села Мухавка. Ставки.
Мапа села Мухавка. Ставки.
До та після реконструкції (розширення ) ставків в ХІХ ст.

В ХХ столітті, за часів Польської республіки, в рамках програми з проведення меліорації земель в Галичині в 1930-1939 роках, в селі Мухавка в 1936 році розпочалося і в 1938 році було завершено будівництво нових ставків. Їх кількість збільшилась до 13-ти, глибина ставків була збільшена близько до 2 метрів, а площа найбільшого становила близько 10 гектарів.

Ставки були призначені для вирощування риби. Промислове вирощування риби в ставках села Мухавка відбувалось до середини 2000-х років.

6-й став
3-й став
Ставки в селі Мухавка

Зараз ставки перебувають у власності села Мухавка і є важливим елементом інфраструктури села, а також місцем відпочинку, як для місцевих жителів так і численних відпочиваючих з і всієї округи.

Населення[ред. | ред. код]

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 706 осіб.[24]

Розподіл населення за рідною мовою

за даними перепису 2001 року: [24]

Мова Чисельність Відсоток
українська 693 706 98,16% 100%
російська 13 1,84%

Станом на 2020 рік чисельність населення села скоротилося до 615 осіб.

Рік Чисельність населення

с. Мухавка з 1836 по 2020 рік

українці латиники

i поляки

юдеї Загалом
1836[25] 641 ▲641
1839[26] 642 ▲642
1840[27] 695 ▲695
1842[28] 678 ▼678
1843[29] 690 ▲690
1844[30] 730 ▲730
1845[31] 632 ▼632
1848[32] 706 ▲706
1850[33] 690 ▼690
1851[34] 705 ▲705
1855[35] 632 ▼632
1856[36] 631 ▼631
1857[37] 631 ▬ 631
1858[38] 631 ▬ 631
1859[39] 633 ▲633
1860[40] 645 ▲645
1861[41] 621 ▼621
1862[42] 633 ▲633
1863[43] 648 ▲648
1864[44] 635 ▼635
1865[45] 640 ▲640
1866[46] 644 ▲644
1867[47] 638 ▼638
1868[48] 680 ▲680
1871[49] 690 ▲690
1872[50] 708 ▲708
1874[51] 702 ▼702
1875[52] 709 ▲709
1876[53] 704 ▼704
1877[54] 706 ▲706
1878[55] 697 ▼697
1879[56] 678 ▼678
1880[57] 678 ▬ 678
1881[58] 778 ▲778
1882[59][60] 680 ▼680
1883[61] 680 ▬ 680
1886[62] 800 ▲800
1887[63] 800 ▬ 800
1888[64] 810 ▲810
1890[65] 800 ▼800
1891[66] 810 ▲810
1892[67] 924 6 60 ▲990
1894[68] 924 ▼924
1895[69] 958 250 38 ▲1246
1896[70] 972 180 32 ▼1184
1897[71] 983 172 27 ▼1182
1898[72] 995 163 27 ▲1185
1899[73] 1010 153 30 ▲1193
1900[74] 990 152 28 ▼1170
1901[75] 1009 150 28 ▲1187
1902[76] 1029 154 28 ▲1211
1903[77] 1030 156 28 ▲1214
1904[78] 1055 158 26 ▲1239
1905[79] 1050 150 27 ▼1227
1906[80] 1039 147 26 ▼1212
1907[81] 1044 151 27 ▲1222
1909[82] 1090 160 23 ▲1273
1910[83] 1100 147 26 ▬ 1273
1911[84] 1110 150 28 ▲1288
1912[85] 1156 159 32 ▲1347
1913[86] 1178 162 32 ▲1372
1914[87] 1190 161 30 ▲1381
1921[88] ▼1195
1925[89] 1100 300 48 ▲1448
1927[90] 1100 293 20 ▼1413
1929[91] 1100 294 21 ▲1415
1930[92] 954 274 21 ▼1249
1931[93] 957 275 21 ▲1253
1935[94] 993 285 18 ▲1296
1938[95] 1005 301 18 ▲1324
1939[96] 1020 340 20 ▲1380
1993 ▼678
2001[24] ▲706
2014 ▼620
2018[97] ▲628
2020 ▼615

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 6.
  2. ↑ Нагірянська територіальна громада.
  3. ↑ Dupa. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. II: Derenek – Gżack, Warszawa 1881, s. 227.
  4. ↑ Тернопільська обласна державна адміністрація № 07-5714/42-29 від 19.09.2018. Перелік пам’яток археології та об’єктів культурної спадщини (археології) м. Чортків та Чортківського району, що перебувають на державному обліку (PDF). www.oda.te.gov.ua.
  5. ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. 15.
  6. ↑ Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w królestwie Galicyi i Lodomeryi jakoteż w wielkim księstwie Krakowskiem i księstwie Bukowińskiem, pod względem politycznej i sądowej organizacyi kraju wraz z dokładnem oznaczeniem parafii, poczt i właścicieli tabularnych, ułożony porządkiem abecadłowym. Łowiecka Biblioteka Cyfrowa Krzysztofa Daszkiewicza. 1855. Процитовано 30 листопада 2023.
  7. ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VI - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Процитовано 29 листопада 2023.
  8. ↑ Repozytorium Cyfrowe Instytutów Naukowych, 19 жовтня 2020, процитовано 29 листопада 2023
  9. ↑ Dubanowicz, Edward (1881-1943); Dubanowicz, Edward (1881-1943) (1907). Stanowisko ludności żydowskiej w Galicyi wobec wyborów do parlamentu wiedeńskiego w r. 1907. IBL PAN, sygn. F.21.917. Процитовано 30 листопада 2023.
  10. ↑ Спомини про визвольну війну бунчужного Олександра Гніздовського, жителя с. Митків Заставнівського району // Чаc. — Чернівці, 2002. № 17. 30. Винниченко В. Щоденник. — Едмонтон–Нью-Йорк, 1980.
  11. ↑ Упор. О. Г. Бажан, П. З. Гуцал, Л. М. Кіт. – Тернопіль: ТОВ “Терно-граф”, 2018. Реабілітовані історією. Тернопільська область. Книга п’ята (PDF).
  12. ↑ ХРОНІКА ВИЗВОЛЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ УКРАЇНИ (1943 - 1944 р р.): день за днем...
  13. ↑ Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941-1944) / Ред. кол.: Г. В. Боряк, О. Є. Лисенко, І. М. Лушніков, Є. С. Максимчук, Р. Я. Пиріг, Г. Д. Рябоконь, В. Й.Скаковська, П. М. Шатковський, Ю. С. Шемшученко; Упоряд. матеріалів, передм. М. Г. Дубик; Наук. ред. Г. В. Папакін. Державний комітет архівів України; Український національний фонд "Взаєморозуміння і примирення". ‒ К., 2000. ‒ 304 с. (PDF).
  14. ↑ Габруський, Л. На Чортківщині ОТГ провели свої перші сесії // Голос народу. — 2020. — № 49 (3 грудня). — С. 2. — (Життя громад).
  15. ↑ ПЕРЕЛІК пам'яток історії Тернопільської області не занесених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (PDF).
  16. ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielk. Księstwem Krakowskiem: na rok 1870.
  17. ↑ Šematizm Vsego Klira Greko-Katoličeskoj Eparhii Stanislavovskoj na Rok' Božij 1891.
  18. ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielk. Księstwem Krakowskiem: na rok 1892.
  19. ↑ Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielk. Księstwem Krakowskiem: na rok 1913.
  20. ↑ Šematizm Vsego Klira Greko-Katoličeskoï Eparhiï Stanislavovskoï na Rik Božij 1913.
  21. ↑ Šematizm Vsego Klira Greko-Katoličeskoï Eparhiï Stanislavovskoï na Rik Božij 1925.
  22. ↑ Šematizm Vsego Klira Greko-Katoličeskoï Eparhiï Stanislavovskoï na Rik Božij 1927.
  23. ↑ а б в г д Державний архів Тернопільської області. Фонди до вересня 1939 року. Чортківське повітове староство, м. Чортків Тернопільського воєводства (1919–1939 рр.) (PDF). https://te.archives.gov.ua/index.php/e-archiv/2-uncategorised/254-fondy-do-veresnia-1939-roku.
  24. ↑ а б в Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України. socialdata.org.ua (укр.). Процитовано 12 грудня 2023.
  25. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1836.
  26. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1839.
  27. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1840.
  28. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1842.
  29. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1843.
  30. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1844.
  31. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1845.
  32. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1848.
  33. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1850.
  34. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1851.
  35. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1855.
  36. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1856.
  37. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1857.
  38. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1858.
  39. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1859.
  40. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1860.
  41. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1861.
  42. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1862.
  43. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1863.
  44. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1864.
  45. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1865.
  46. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1866.
  47. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1867.
  48. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1868.
  49. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1871.
  50. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1872.
  51. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1874.
  52. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1875.
  53. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1876.
  54. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1877.
  55. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1878.
  56. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1879.
  57. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1880.
  58. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1881.
  59. ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1882.
  60. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Mitropol. Arhidiecezii Greko-Katoličeskoj L'vovskoj na Rok' 1882.
  61. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Mitropol. Arhidiecezii Greko-Katoličeskoj L'vovskoj na Rok' 1883.
  62. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1886.
  63. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1887.
  64. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1888.
  65. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1890.
  66. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1891.
  67. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1892.
  68. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1894.
  69. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1885.
  70. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1886.
  71. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1897.
  72. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1898.
  73. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1899.
  74. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1900.
  75. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1901.
  76. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1902.
  77. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1903.
  78. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1904.
  79. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1905.
  80. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1906.
  81. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1907.
  82. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1909.
  83. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1910.
  84. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1911.
  85. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1912.
  86. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1913.
  87. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1914.
  88. ↑ Ольга Соневицька та ін. Чортківська округа. Історико-мемуарний збірник. Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики (PDF). https://diasporiana.org.ua/ukrainica/11075-chortkivska-okruga-istoriko-memuarniy-zbirnik-chortkiv-kopichintsi-borshhiv-zalishhiki/. Наукове Товариство ім. Шевченка. Український Архів Т. 26. Нью-Йорк, 1976. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |last= (довідка)
  89. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1925.
  90. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1927.
  91. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1929.
  92. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1930.
  93. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1931.
  94. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1935.
  95. ↑ Šematizm Vsečestnogo Klira Episkopskoj Diecezii Greko-Katoličeskoj Stanislavovskoj na Rok' Božij 1938.
  96. ↑ Кубійович, Володимир (1983). Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 01.01.1939.
  97. ↑ Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року, щодо кількості населення. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 26 квітня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • І позолота сонця на раменах Христа // Голос Народу. — 2016. — № 41 (7 жовт.). — С. 12.
Селища
Села



Це незавершена стаття з географії Тернопільської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мухавка&oldid=41951929