Мухавка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мухавка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська
Район/міськрада Чортківський
Рада/громада Мухавська сільська рада
Код КОАТУУ 6125585801
Основні дані
Засноване 1939
Населення 628 (на 1.01.2018)[1]
Територія 2,156 км²
Густота населення 327,46 осіб/км²
Поштовий індекс 48544
Телефонний код +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 48°54′07″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.90194; 25.72528Координати: 48°54′07″ пн. ш. 25°43′31″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 25.72528° сх. д. / 48.90194; 25.72528
Водойми р. Тупа
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Мухавка (залізнична платформа)
Місцева влада
Адреса ради 48575, Тернопільська область, Чортківський район, с. Мухавка; тел.: 66-7-32
Карта
Мухавка. Карта розташування: Україна
Мухавка
Мухавка
Мухавка. Карта розташування: Тернопільська область
Мухавка
Мухавка

Мух́авка — село в Україні, у Чортківському районі Тернопільської області, центр сільської ради. До Мухавки належали хутори: Жабинці, Пуляк і Ставки.

Назва[ред. | ред. код]

Після придушення повстання один з його учасників першим оселився на території сучасного села, і від цього за переказами, походить назва. За іншою версією, місцеві болота, на яких нині ставки, кишіли комарами (мухами).

Розташування[ред. | ред. код]

Розташоване на берегах р. Тупа, правої притоки Серету, басейну Дністра. Відстань до районного центру складає 17 км, що проходить автошляхом міжнародного значення М19.

Місцевості[ред. | ред. код]

  • Жабинці — хутір, розташований за 1 км від села. У 1952 р. на хуторі — 5 дворів, 15 жителів. У середині 1970-х рр. мешканці хутора переселилися в село.
  • Пуляк — хутір (до 1947 р.). На хуторі були госпоарство Михайла Пуляка, панський млин і хата мельника. У 1947 р. сина М. Пуляка Івана з онуком Степаном засуджено на 25 років ув'язнення. І. Пуляк повернувся в 1953 р., внук — у 1958 р.; поселились у ближньому селі Хом'яківка.
  • Ставки — хутір, розташований за 1 км від села. У 1949 р. на хуторі — 7 дворів, 25 жителів.[2].

Історія[ред. | ред. код]

Давні часи[ред. | ред. код]

Поблизу Мухавки виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур. За переказами, в II-й половині 15 ст. у Галичині спалахнуло велике повстання (керівник — селянин Муха), в якому взяло участь кілька тисяч осіб.

Середньовіччя, Новий час[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка датується 1469 роком.

За адміністративним поділом Мухавка у XVI століття належала до Кам'янецького повіту Подільського воєводства; у ХІХ століття — до Чортківського повіту. Село було власністю ґрафа Кароля Лянцкоронського.

XX століття[ред. | ред. код]

За австро-угорських часів функціонувала 1-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 3-класна, утраквістична (двомовна).

1900 р. у селі — 1282 жителі, у т. ч.: українців — 956, поляків — 296, євреїв — 30; 1931 р. — 1294, у т. ч. українців — 950, поляків — 315, євреїв — 29; дворів у 1921 р. — 261; 1931 р. — 301.

Під час Першої світової війни до Леґіону УСС зголосився мешканець Мухавки Володимир Коцюк.

Протягом 1939—1941 років у Чортківській в'язниці НКВС було замучено та страчено місцевих мешканців — Василя Барицького, Карла Охвата та Миколу Строценя.

У 1943—1945 рр. у Мухавці працювала підпільна друкарня, що видавала газету «Свобода».

У складі боївок УПА воювали Степан Барицький, Іван Буринюк, Йосип Винярчук, Степан Возьний, Михайло Жегус, Петро Кохан, Іван Сушельницький та багато інших.

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти 36 мешканців села:

  • Іван Барицький (нар. 1901),
  • Йосип Буринюк (нар.} 1909),
  • Петро Василишин (нар. 1896),
  • Степан Василишин (нар. 1920),
  • Іван Галак (нар. 1912),
  • Йосип Данилюк (нар. 1912),
  • Ярослав Данилюк (нар. 1920),
  • Адольф Дудзінський (нар. 1922),
  • Василь Касич (нар. 1899),
  • Арнольд Катеринюк (нар. 1926),
  • Антон Ковцун (нар. 1909),
  • Антон Корба (нар. 1908),
  • Михайло Кравчевський (нар. 1923),
  • Антон Кучерявий,
  • Ярослав Лопух (нар. 1926).

Релігія[ред. | ред. код]

Руїни костелу
Костел

Упродовж 1936—1938 років коштом польського маґната Лянцкоронського споруджено костел, що діяв до 1944 року, за радянських часів приміщення використовували як склад під хімікати, пізніше для зерна та картоплі. Нині костел не діючий.

У селі є капличка Ісуса Христа (2013 рік).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку

У 1992 р. насипано символічну могилу, встановлено скульптуру Матері Божої та залізний хрест Борцям за волю України. Споруджено:

Встановлено:

  • пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1998; спочатку був дерев'яний). Цей хрест нищили двічі. Перший раз частково у 1943 р., згодом його було поставлено на невисокий постамент; у 1948 р. хрест знищено повністю.

Соціальна сфера, господарство[ред. | ред. код]

Діяли філії товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз Українок» та інші

У 1890-х роках засновано читальню «Просвіти», при якій функціонувала бібліотека (знищена під час Першої світової війни).

Упродовж 1990—1991 роках збудовано Будинок культури, у приміщенні якого теж розмістилися сільська рада та бібліотека.

Нині працюють дитячий садочок, амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, торгові заклади, МП «Лелека», ПАП «Фортуна», фермерське господарство «Багрій».

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 706 осіб[3], а станом 1 січня 2014 року чисельність населення села скоротилося до 620 осіб.

Чисельність населення с. Мухавка
рік українці поляки юдеї
1900 956 296 30
1931 950 315 29
Чисельність населення, чол.
2014 2018
620 628[1]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • І позолота сонця на раменах Христа // Голос Народу. — 2016. — № 41 (7 жовт.). — С. 12.