Західно-Казахстанська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Західно-Казахстанська область

(каз. Батыс Қазақстан облысы)

Coat of Arms Batys Oblysy.png
Герб
Steppe of western Kazakhstan in the early spring.jpg
Адм. центр Уральськ
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Західний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Атирауська область, Актюбінська область, Астраханська область, Саратовська область, Оренбурзька область, Волгоградська область ?
Номерний знак L і 07
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне &&&&&&&&&0 624 001,&&&&&0624 001 (2014) [1] (3,6%, 13-е)
 - густота 4,12 осіб/км² (12-е місце)
Етнікон казахи — 71,4 %,
росіяни — 22,4 %,
українці — 2,4 %,
татари — 1,5 %[2][3]
Площа
 - повна 151 339 км² (5,6%, 8-е місце)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 10 березня 1932
Аким Нурлан Ногаев
Веб-сайт офіційний сайт
Телефонний код +7 711х xx-xx-xx
West Kazakhstan in Kazakhstan.svg

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Західно-Казахстанська область

Західно-Казахстанська область (каз. Батыс Қазақстан облысы) — область у складі Казахстану. Утворена 10 березня 1932 року.

Розташована в північно-західній частині республіки, в басейні середнього перебігу річки Урал. Площа 151,3 тис. км². Населення 598,3 тис. осіб (2009).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Адміністративний центр — місто Уральськ (каз. Орал)

Райони[ред. | ред. код]

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2009)
Центр Сільські
округи
Міські
адміністрації
Селищні
адміністрації
Населені
пункти
1 Акжаїцький район 25200 41777 Чапаєв 18 - - 52
2 Байтерецький район 7400 55420 Перемітне 22 - - 68
3 Бокейординський район 19200 16668 Сайхін 7 - - 25
4 Бурлінський район 5600 53235 Аксай 15 1 - 32
5 Жангалинський район 20800 23505 Жангала 9 - - 27
6 Жанібецький район 8200 16896 Жанібек 9 - - 18
7 Казталовський район 18600 32908 Казталовка 16 - - 54
8 Каратобинський район 10000 16879 Каратобе 9 - - 22
9 Сиримський район 11900 21575 Жимпіти 12 - - 38
10 Таскалинський район 8100 17202 Таскала 9 - - 28
11 Теректинський район 8400 39463 Федоровка 15 - - 52
12 Чингірлауський район 7200 16116 Чингірлау 9 - - 25
13 Уральська міська адміністрація - 247236 Уральськ - - 4 10

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населений пункт Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Уральськ 194 905 202 161
2 Аксай 28 953 32 873
3 Зачаганськ 12 906 27 065
4 Деркул 8 606 9 786
5 Чапаєв 8 344 8 476
6 Жанібек 7 580 7 460
7 Таскала 7 054 7 350
8 Жангала 6 250 7 202
9 Чингірлау 6 722 7 005
10 Підстепне 4 675 6 461

Населення[ред. | ред. код]

Населення Західно-Казахстанськї області — поліетнічне. На 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи — 71,4 %, росіяни — 22,4 %, українці — 2,4 %, татари — 1,5 %, білоруси — 0,4 %. Інші національності складають близько 1,9 % від загальної чисельності населення краю.[3]

Найбільше місто: Уральськ.

Зміна чисельності населення:[4][5]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 602 133 603 832 606 534 609 291 612 479 615 310
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 598 341 603 858 608 318 612 551 617 779

Географія[ред. | ред. код]

Західно-Казахстанська область в 1960

Західно-Казахстанська область займає північну частину Прикаспійської низовини, що є рівниною, для якої характерні обширні піщані масиви і западини, зайняті іноді солоними озерами і сорамі. На півночі — південні відроги Общего Сирта (гора Ічка, 259 м), а на сході — околиця Підуральського плато.

Клімат різко континентальний, із спекою, сухим літом і холодною малосніжною зимою. Середня температура липня 24-26 °С, січня від −11 °C до −14 °C. Опадів випадає на рік від 300 мм на півночі до 180 мм на півдні. Характерні сильні вітри — бурани взимку і суховії влітку. Вегетаційний період 150 діб на півночі, 170 діб на півдні.

Річки належать до басейну Каспійського моря (найбільша з них — річка Урал). Більшість річок маловодні, влітку пересихають або розпадаються на окремі плеса, на них споруджені греблі і водосховища, найбільш великі на річці Кушум: Кушумське, Донгелекське. На території області багато озер (в основному заплавні і дельтові), більша частина з них влітку міліє; найбільші прісні озера — Камиш-Самарське, Ітмуринколь, Рибний Сакрил; солоні — Шалкар, Аралсор.

На півночі області — зона степів, яка на південь змінюється напівпустелею. У північній частині області є невеликі площі чорноземних ґрунтів, південніше — червоно-коричневі, каштанові і світло-каштанові з плямами солонців; на півдні переважають солонці. Великі площі південних і південно-східних районів зайняті пісками. По річкових долинах поширені лукові солонцеваті ґрунти. Різнотравно-злаковий рослинний покрив переходить в ковильно-тіпчаковий, а потім в полинно-тіпчаковий і полино-злаковий. У заплавах річок — злакові луки. Ліси (тополя, в'яз, дуб) збереглися переважно в заплаві річки Урал і на Сирті (березові колки). На південному заході області — гаї з сосни, білої акації і вільхи. Повсюдно поширені гризуни (ховрах, тушканчик, піщанка), хижаки (вовк, лисиця, тхір, ласка), рідко — копитні (сайга, джейран); багато плазунів — змії (степовий удав, щитомордник, гадюка; на півдні — степова агама). З птахів характерні стрепет, дрохва, саджа. Річка Урал і озера багаті рибою (лящ, короп, лінь, окунь, судак, сом)

Видатні особистості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]