Йозеф Менгеле
| Йозеф Менгеле Josef Mengele | |||||||||
 | |||||||||
| Народження: |
16 березня 1911 Гюнцбург, .svg){kind=small} Німецька імперія | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Смерть: |
7 лютого 1979 (67 років) Бертіога,  Бразилія | ||||||||
| Поховання: | Ембу-дас-Артесd | ||||||||
| Національність: | Німець | ||||||||
| Країна: |
.svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||||
| Релігія: | католицтво[1] | ||||||||
| Освіта: | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1936) і Франкфуртський університет | ||||||||
| Партія: | НСДАП | ||||||||
| Батько: | Карл Менгеле | ||||||||
| Мати: | Вальбурга Хапфауе | ||||||||
| Діти: | Рольф Менгеле | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Роки служби: | 1939–1945 | ||||||||
| Приналежність: | Вермахт | ||||||||
| Рід військ: | 5-а танкова дивізія СС «Вікінг» | ||||||||
| Звання: | , | ||||||||
| Битви: | Друга Світова Війна | ||||||||
| Автограф: | 
| ||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||
Доктор Йо́зеф Ме́нгеле (нім. Josef Mengele; 16 березня 1911, Гюнцбург, Баварія — 7 лютого 1979, Бертіога, штат Сан-Паулу, Бразилія) — німецький лікар, який проводив експерименти над в'язнями табору Освенцим під час Другої світової війни.
Доктор Менгеле особисто відбирав в'язнів, і за час своєї роботи відправив понад 400 000 в газові камери концтаборів. Частиною дослідів над ув'язненими були різноманітні генетичні експерименти, особливо це стосувалося близнюків (фігурує цифра в щонайменше 3000 загиблих). 17 січня 1945 переводиться до табору Гросс-Розен, а через три тижні після звільнення Освенциму зникає. У квітні 1949 Менгеле за допомогою нацистів, яким вдалось втекти до Південної Америки, переселився з Німеччини до Буенос-Айресу (Аргентина). Спроби знайти Менгеле, щоб віддати його під суд, не принесли успіху, хоча, як твердив Рафі Ейтана і Алекс Меллер, вони виявили лікаря в Буенос-Айресі під час операції з викрадення Адольфа Айхмана, але захопити його було надто ризиковано. Як наслідок, Менгеле втікає до Парагваю, а в 1960 переїжджає до Сан-Паулу (Бразилія), де знаходить притулок у сім'ї німців Вольфрама і Лізолетт Босерт (Wolfram, Lisolette Bossert).[2]
В колі знайомих Йозефа Менгеле називали Беппе (італ. Beppe, італійське пестливе від Джузеппе — Йозеф), але світу він відомий як «Ангел Смерті з Освенціма». Помер в 1979 під іменем Вольфганг Герхард, втопившись під час купання. 1985 тіло було ексгумовано (дослідження та встановлення особи проводив судмедексперт університету Сан-Паулу Даніель Ромеро Муноз (Daniel Romero Munoz), а проведений в 1992 тест ДНК остаточно підтвердив належність решток лікареві. Рідні, які залишилися в Німеччині, відмовилися забирати тіло, і воно зберігалося в морзі університету.
У 2016 Муноз отримав дозвіл на дослідження скелету Менгеле студентами медичного факультету.[3]
Звання СС[ред. | ред. код]
- Шутце СС (Травень 1938)
- Гауптшарфюрер резерву СС (1939)
- Унтерштурмфюрер СС (1 серпня 1940)
- Оберштурмфюрер СС (30 січня 1942)
- Гауптштурмфюрер СС (20 квітня 1943)
Нагороди гауптштурмфюрера СС Менгеле[4][ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го класу (червень 1941)
- Залізний хрест 1-го класу (1942) — за порятунок двох німецьких солдатів з палаючого танку
- Хрест воєнних заслуг 2-го класу з мечами — за дії під час епідемії тифу в КТ Аушвіц
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак «За поранення» (чорний)
- Медаль «За турботу про німецький народ» — за медичне обслуговування поранених військовиків та цивільних на Східному фронті
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку (DRL) у бронзі
- Почесний кут старих бійців
- Нарукавна нашивка 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг»
Галерея[ред. | ред. код]
Зліва направо: Ріхард Бер, Йозеф Менгеле, Рудольф Гьосс (Аушвіц, 1944)
Італійський закордонний паспорт Менгеле
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Žofka Z. Der KZ-Arzt Josef Mengele. Zur Typologie eines NS-Verbrechers // Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte / Hrsg.: A. Wirsching — Verlag Walter de Gruyter, 1953. — ISSN 0042-5702; 2196-7121
- ↑ Press, Associated (11 січня 2017). Nazi doctor Josef Mengele's bones used in Brazil forensic medicine courses. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Hævnen er sød: Forsøg med bestialsk nazilæges ligrester (дан.). Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 20 січня 2017.
- ↑ Mengele, Josef - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (неп.). Архів оригіналу за 21 серпня 2018. Процитовано 21 серпня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Особова справа Менгеле (зберігається у відділенні Національного управління архівів та документації США в місті Коледж-Парк, штат Меріленд).
- Народились 16 березня
- Народились 1911
- Померли 7 лютого
- Померли 1979
- Випускники Мюнхенського університету
- Випускники Франкфуртського університету
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагороджені чорним нагрудним знаком «За поранення»
- Нагороджені медаллю «За турботу про німецький народ»
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Нагороджені Почесним кутом старих бійців
- Нагороджені Німецькою імперською відзнакою за фізичну підготовку
- Євгеністи
- Німецькі військові лікарі
- Німецькі антропологи
- Злочинці голокосту
- Службовці Аушвіца
- Гауптштурмфюрери СС
- Члени НСДАП
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Потонулі