Кам'яниця Убальдіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кам'яниця Убальдіні
м. Львів, Площа Ринок, 3
Lviv Market Square 03.jpg
Відреставрована кам'яниця Убальдіні. Фото 2011 року
Архітектор Петро Полейовський
Замовник Жевуські

Початок будівництва 1771
Збудовано 1772

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі бароко

Кам'яниця Убальдіні, або Вільчківська — житловий будинок на Площі Ринок, 3 у Львові, пам'ятка архітектури.Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.842443° пн. ш. 24.032423° сх. д. / 49.842443; 24.032423

Історія[ред.ред. код]

Перша будівля на цьому місці зведена найімовірніше у XV ст. у техніці «пруського муру». Належала численній родині міщан Вільчеків, котрі займали багато посад у міському управлінні. За традицією від імені власника походила і назва кам'яниці — «Вільчківська». Пізніше кам'яниця належала зятеві львівського райці Валентія Вільчека італійцеві Урбано делла Ріпа Убальдіні, а згодом — його синові Джованні. 1663 року кам'яницю придбав купець Валенти Бзовський. Через зміну власників часом зустрічаються назви «Бзовська» і «Валентинівська». 1713 року дім від родини Бзовських переходить до магнатів Жевуських. На старих фундаментах у 17711772 роках на замовлення Жевуських був збудований нинішній будинок (архітектор Петро Полейовський). 1823 року дім переходить до Лянцкоронських, у 18341840 роках тут проживав граф Станіслав Скарбек.

Архітектура[ред.ред. код]

Будинок у стилі бароко, кам'яний, витягнутий в плані, чотириповерховий.

Три вхідні портали плавних барочних обрисів із круглими світловими віконцями розділені пілястрами. Між вікнами трьох верхніх ярусів влаштовано гладкі і членовані рустом лопатки на усю висоту. Архівольти вікон другого ярусу півциркульні — композиційно підтримують круглі вікна першого поверху.

Значний інтерес становлять фігури атлантів у вигляді лицарів, які підтримують балкон із ажурною решіткою, виконані скульптором Франциском Оленським за участі Яна Крушановського. Оленський також автор скульптурних груп «Слава» на аттику та «Генії» на балконі, консолей у формі дельфінів. Будинок увінчаний статуєю.

В епізодичних роботах були задіяні будівничий Йосиф Дубльовський, каменяр Андрій Осовський. Ковану балюстраду балкона виконали львівські слюсарі Петро Сенковацький та Яцентій Зяйко, а ґрати вікон — невідомий з прізвища коваль Іван. Збережений список будівельних видатків засвідчує, що білокам'яну скульптуру було помальовано білилами — звична для тих часів практика прикрашання та консервації пісковика. У свою чергу фасад помальовано «перловим» (рожевим) кольором, а балюстраду балкону — зеленим. У 17741775 роках відбувалось оздоблення інтер'єрів, у якому взяли участь художники Станіслав Строїнський, Томас Ґертнер, Мартин Бялобжеський, скульптор Іван Щуровський, гончар з Яворова Домінік Пйонтковський. Внаслідок численних ремонтних робіт інтер'єр не зберігся.

Галерея[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 3 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 117—123. — ISBN 966-95066-4-13.
  • Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 48.

Посилання[ред.ред. код]