Кам'яниця Убальдіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кам'яниця Убальдіні
м. Львів, Площа Ринок, 3
Lviv Market Square 03.jpg
Відреставрована кам'яниця Убальдіні.
Фото 2011 року без скульптури «Слава»
Архітектор Петро Полейовський
Замовник Жевуські

Початок будівництва 1771
Збудовано 1772

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі бароко

Кам'яниця Убальдіні, або Вільчківська — житловий будинок на Площі Ринок, 3 у Львові, пам'ятка архітектури.Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′57″ сх. д. / 49.842443° пн. ш. 24.032423° сх. д. / 49.842443; 24.032423

Історія[ред. | ред. код]

Перша будівля на цьому місці зведена найімовірніше у XV ст. у техніці «пруського муру». Належала численній родині міщан Вільчеків, котрі займали багато посад у міському управлінні. За традицією від імені власника походила і назва кам'яниці — «Вільчківська». Пізніше кам'яниця належала зятеві львівського райці Валентія Вільчека італійцеві Урбано делла Ріпа Убальдіні, а згодом — його синові Джованні. 1663 року кам'яницю придбав купець Валенти Бзовський. Через зміну власників часом зустрічаються назви «Бзовська» і «Валентинівська». 1713 року дім від родини Бзовських переходить до магнатів Жевуських. На старих фундаментах у 17711772 роках на замовлення Жевуських був збудований нинішній будинок (архітектор Петро Полейовський). 1823 року дім переходить до Лянцкоронських, у 18341840 роках тут проживав граф Станіслав Скарбек.

Архітектура[ред. | ред. код]

Будинок у стилі бароко, кам'яний, витягнутий в плані, чотириповерховий.

Три вхідні портали плавних барочних обрисів із круглими світловими віконцями розділені пілястрами. Між вікнами трьох верхніх ярусів влаштовано гладкі і членовані рустом лопатки на усю висоту. Архівольти вікон другого ярусу півциркульні — композиційно підтримують круглі вікна першого поверху.

В епізодичних роботах були задіяні будівничий Йосиф Дубльовський, каменяр Андрій Осовський. Ковану балюстраду балкона виконали львівські слюсарі Петро Сенковацький та Яцентій Зяйко, а ґрати вікон — невідомий з прізвища коваль Іван. Збережений список будівельних видатків засвідчує, що білокам'яну скульптуру було помальовано білилами — звична для тих часів практика прикрашання та консервації пісковика. У свою чергу фасад помальовано «перловим» (рожевим) кольором, а балюстраду балкону — зеленим.

Скульптурна група «Слава»
на аттику кам'яниці

У 17741775 роках відбувалось оздоблення інтер'єрів, у якому взяли участь художники Станіслав Строїнський, Томас Ґертнер, Мартин Бялобжеський, скульптор Іван Щуровський, гончар з Яворова Домінік Пйонтковський. Внаслідок численних ремонтних робіт інтер'єр не зберігся.

Значний інтерес становлять фігури атлантів у вигляді лицарів, які підтримують балкон із ажурною решіткою, виконані скульптором Франциском Оленським за участі Яна Крушановського. Оленський також автор скульптурних груп «Слава» на аттику та «Генії» на балконі, консолей у формі дельфінів. Будинок увінчаний статуєю.

Скульптурна група «Слава» роботи Франциска Оленського з’явилася на фасаді кам’яниці у 1772 році. У 2008 році дослідження стану скульптур показало, що кам'яні фігури потребували невідкладних стабілізуючих заходів і їх демонтували. Через значні пошкодження каменю реставратори та експерти вирішили, що скульптури треба замінити копіями, які виготовив з полянського вапняку львівський скульптор Орест Дзиндра. Наприкінці 2014 року нова скульптурна група була встновлена на будинку.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Площа Ринок, 3 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 14, Львів, 2004. — С. 117—123. — ISBN 966-95066-4-13.
  • Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 48.

Посилання[ред. | ред. код]