Палац латинських архієпископів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палац латинських архієпископів
м. Львів, Площа Ринок, 9
Lviv Market Square 9.jpg
Архітектор Ян Покорович

Початок будівництва 1634
Реконструйовано 1845

Тип споруди житловий
Архітектурні стилі класицизм

Палац латинських архієпископів — житловий будинок на площі Ринок, 9 у Львові, пам'ятка архітектури.

Історія[ред.ред. код]

Ділянку під будівництво палацу архієпископів правитель Королівства Русі — князь Владислав Опольчик подарував 1375 (або 1376[1]) року латинському єпископу Матвію з Егера. З того часу ділянка («ґрунт») та будинки на ній належали католицьким архиєпископам. У XIV столітті місто не поспішало віддавати ділянку Галицькому архиєпископу РКЦ Бернарду, який наклав на Львів інтердикт — заборону відправляти релігійні обряди, потім відлучив місто від церкви. Львів'яни поскаржились Папі, який відлучив Бернарда від церкви. Інтердикт та відлучення зняв латинський архиєпископ Перемишля Ерік[1].

Будинки на цьому місці стояли з XIV століття. В 1405 і 1420 роках тут мешкав великий князь Свидригайло, якого приймали вином і дарунками[2].

Відомо, що існував будинок у 15271634 роках.

Сучасний будинок, який ще називають «архієпископський палац», був зведений за сприяння латинського архиєпископа Львова Станіслава Ґроховського[3] на місці попередніх у 1634 році (Гроховський відмовлявся відбути «інгрес» на посаду архієпископа, поки не завершили коштовні роботи з оформлення фасаду палацу[4]) і займає дві ділянки (архітектор Ян Покорович). Протягом століть був помешканням королів Речі Посполитої.[5]

В XVII ст. це була одна з найпишніших кам'яниць, що належала латинським архієпископам.

У 1845 році будинок був значно перебудований: фасад перероблений у стилі віденського класицизму, добудований четвертий поверх.

З 1957 року у будинку розміщується міська бібліотека для юнацтва.

Остання реставрація проводилася у 1980-их. Станом на квітень 2014 року, наявні тріщини в зовнішньому тинькуванні.

Архітектура[ред.ред. код]

Будинок цегляний, тинькований, прямокутний, видовжений в плані, чотириповерховий.

Займає дві ділянки і тому має широкий шестивіконний фасад з пласкими пілястрами і фігурними обрамленнями вікон.

На першому поверсі зберігся масивний портал XVII століття з двома декоративними коринфськими колонами. За доби СРСР була знищена пам'ятна таблиця порталу про смерть 1673 у будинку короля Михайла Корибут-Вишневецького.

Від колишнього архітектурного декору на фасаді залишився тільки портал з двома колонами, що підтримували мармурову таблицю з фундаційним написом.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 69.
  2. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 39.
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 72. (пол.)
  4. Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 21.
  5. Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 70.

Джерела[ред.ред. код]

  • Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 54.
  • Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2001. — 272 с. — ISBN 966-603-048-9.
  • Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X.

Посилання[ред.ред. код]