Кара Делевінь
| Кара Делевінь Cara Delevingne | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Cara Delevingne | ||||
 | ||||
| Делевінь на San Diego Comic-Con International 2016 | ||||
| Ім'я при народженні | Кара Джоселін Делевінь | |||
| Народилася |
12 серпня 1992 (31 рік) Лондон,  Англія | |||
| Національність | англійка | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Велика Британія  США | |||
| Діяльність | акторка, співачка, модель | |||
| Alma mater | школа Френсіса Голландаd і Bedales Schoold | |||
| Роки діяльності | 2012 — дотепер | |||
| Батьки |
Чарльз Делевіньd Пандора Делевіньd[1] | |||
| Брати / сестри | Хлоя Делевіньd і Поппі Делевінь | |||
| IMDb | ID 5353321 | |||
|
| ||||
 Кара ДелевіньCara Delevingne у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Ка́ра Джо́селін Делеві́нь (англ. Cara Jocelyn Delevingne; нар. 12 серпня 1992, Лондон, Англія) — англійська акторка, співачка і колишня супермодель.[2][3][4]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася в Лондоні в родині Пандори Енн Делевінь і Чарльза Геммера Делевінь[5]. Відвідувала школу для дівчат Francis Holland School до 16 років, до переходу у школу Bedales School у Гемпширі. Має двох старших сестер, Хлою і модель Поппі Делевінь. Її хрещеним батьком є Ніколас Колрідж, виконавчий директор Condé Nast[6][7][8], а хрещеною матір'ю — акторка Джоан Коллінз[9].
Певний час Делевінь ідентифікувала себе як бісексуалку[10][11], проте в інтерв'ю журналу Variety (червень 2020 р., присвячений щорічному прайду) заявила,[12] що «завжди залишатиметься пансексуалкою». За її словами, «стать не має значення», адже її приваблює особистість людини. Вона в різні дні відчуває себе по-різному: іноді більш жіночною, іноді — більш подібною до чоловіка.
У 2010 зустрічалася з актором Альфі Алленом. У 2011 з Тайроном Вудом — сином музиканта Ронні Вуда, учасника The Rolling Stones. З початку 2014 року зустрічалася з акторкою Мішель Родрігес, того ж року вони розійшлись. У червні 2015 Делевінь підтвердила свої стосунки з американською співачкою Енні Кларк.[13] Пара розійшлася у вересні 2016.[14] Під час зйомок фільму «her smell» почала зустрічатися з Ешлі Бенсон. У квітні 2020 пара розійшлась[15].
У червні 2020 року ЗМІ розповіли про доходи Делевінь.[16] Супермодель у 2018 році заробила £21,5 млн, удвічі перебільшивши доходи Кейт Мосс і Роузі Гантінгтон-Вайтлі, кожна з яких заробила £8—9 млн. Володіє будинком Джареда Лето та будинком XVIII століття у Лондоні £3 млн.
В 2022 Кара Делевінь знялась у документальному серіалі «Планета сексу».
В якому зізналась, що раніше багато думала про те, щоб накласти на себе руки. Все через неприйняття своєї сексуальноі орієнтації.
Вона каже в шоу: «Я не могла ні з ким поговорити про це. У мене було багато інтернальної (внутрішньої) гомофобії та сорому. Я думала, що я ненормальна».
«Я думала про те, щоб накласти на себе руки, як робила це кілька разів, і я так рада, що не зробила цього, тому що, якщо я можу допомогти будь-якій іншій дитині, це означає для мене цілий світ. Це багато означає для тої маленької дивної дитини, якою я була».
Кар'єра[ред. | ред. код]
Модель[ред. | ред. код]
Модельну кар'єра почала у 10 років, завдяки світлині Брюса Вебера для журналу Vogue Italia, разом із моделлю Lady Eloise Anson.[17] У 2009 році підписала контракт із Storm Model Management. Брала участь в показі Burberry Pre-Fall Collection.
У 2012 році Делевінь та інші британські моделі, як-от Едді Кемпбелл та Джордан Данн, стали обличчям косметичного бренду Burberry Beauty.[18]
Делевінь знімалась у рекламних кампаніях таких брендів як: H&M, Blufin, DKNY, Том Форд, Yves Saint Laurent, Zara, Chanel[19].
8 червня 2015 року профіль Делевінь був вилучений із сайту Storm Model Management. Пізніше було підтверджено, що вона повністю розірвала зв'язки із модельним бізнесом, щоб зосередитись на акторській кар'єрі.[20][21]
У серпні 2015 року Делевінь розповіла, що основною причиною, чому вона полишила модельну кар'єру і зосередилась на акторстві, був стрес, який значно вплинув на рівень розвитку псоріазу.[22]
Акторка[ред. | ред. код]
Делевінь зіграла князівну Сорокіну в адаптації фільму «Анна Кареніна» 2012 року разом із Кірою Найтлі.[23]
Пробувалася на роль Аліси в одній з екранізацій знаменитого твору.
У 2013 році Делевінь знялася в короткометражному фільмі The Return. У 2014 році вийшов фільм «Закохані діти» про «золоту молодь» Лондона.
У 2015 рік вийшли три нові фільми за участі Делевінь: «Лихоманка тюльпанів», «Пен» і «Паперові міста».
2 грудня 2014 Warner Bros. оголосила кастинг на екранізацію серії коміксів DC «Загін самогубців», що вийшов у серпні 2016 року. Делевінь зіграла в ньому роль Чародійки (Enchantress).
У 2014 році знялася в кліпі групи Die Antwoord на пісню «Ugly Boy».
12 травня 2015 Люк Бессон на своїй сторінці у Facebook написав, що запросив Кару Делевінь на головну роль до майбутнього фільму «Валер'ян і місто тисячі планет». У цьому ж році вона знялася в головній ролі у фільмі «Паперові міста» за мотивами однойменної книги Джона Ґріна. Ця робота отримала добре схвалення від критики.
Письменниця[ред. | ред. код]
У жовтні 2017 року Делевінь дебютувала книжкою «Дзеркало, дзеркало» на тему ЛГБТ[24] у співавторстві з британським письменником Ровеном Коулманом. Зі слів Делевінь, вона хотіла «розповісти історію, яка дає читачеві реалістичне уявлення про бурхливі роки американських підлітків»[25].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Фільми[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2012 | ф | Анна Кареніна | Anna Karenina | князівна Сорокіна |
| 2014 | кф | Reincarnation (by Chanel) | буфетниця | |
| 2014 | ф | Обличчя ангела | The Face of an Angel | Мелані |
| 2015 | ф | Паперові міста | Paper Towns | Марго Рот Шпіґельман |
| 2015 | ф | Пен: Подорож до Небувалії | Pan | русалка |
| 2016 | ф | Закохані діти | Kids in Love | Віола |
| 2016 | ф | Загін самогубців | Suicide Squad | Джун Мун / Відьма |
| 2017 | ф | Валеріан та місто тисячі планет | Valerian and the City of a Thousand Planets | Лорелін |
| 2017 | ф | Тюльпанова лихоманка | Tulip Fever | Генрієтта |
| 2018 | ф | Лондонські поля | London Fields | Кет Талент |
| 2018 | ф | Her Smell | Кейсі | |
| 2020 | ф | Життя за рік | Life in a Year | Ізабель |
| 2022 | ф | Tell It Like a Woman | Validation |
Телебачення[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2014 | с | Плейхауз | Playhouse Presents | Хлоя (Епізод: "Timeless") |
| 2019 | с | Running Wild with Bear Grylls | у ролі самої себе (Епізод: "Cara Delevingne in Sardinia Mountains") | |
| 2019 | с | Королівські перегони Ру Пола | RuPaul's Drag Race | у ролі самої себе (Епізод: "Monster Ball") |
| 2019—2023 | с | Карнівал Роу | Carnival Row | Віньєтт Стоунмосс (18 епізодів) |
| 2021 | док | Друзі: Возз'єднання | Friends: The Reunion | у ролі самої себе |
| 2022 | с | Вбивства в одній будівлі | Only Murders in the Building | Еліс Бенкс (10 епізодів) |
| 2023 | с | American Horror Story: Delicate |
Літературні твори[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кара Делевінь |
- Delevingne, Cara; Coleman, Rowan (2017). Mirror, Mirror. London: Harper. ISBN 9780062791566.
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Кара Делевінь, Ровен Коулман. Дзеркальце, моє дзеркальце. — Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — 304 с. Переклала Юлія Максимейко
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Herrmann, Joshi (29 листопада 2012). The divine Delevingnes: Cara Delevingne's society family. London Evening Standard. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 березня 2014.
- ↑ Fox, Imogen (7 вересня 2013). Six degrees of Cara Delevingne. The Guardian. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014.
- ↑ Jones, Ellen E (21 лютого 2014). Why Britain's most successful model Cara Delevingne is the face of the decade. The Independent. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2014.
- ↑ Herrmann, Joshi (29 листопада 2012). The divine Delevingnes: Cara Delevingne's society family. London Evening Standard. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 16 березня 2014.
- ↑ The Tatler List – Cara Delevingne. Tatler. Condé Nast UK. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- ↑ Waite, Alicia (16 березня 2011). Model siblings: Poppy and Cara Delevingne. The Telegraph. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
- ↑ Coleridge, Nicholas (2011). Godchildren. Hachette UK. ISBN 978-1-4091-3954-6. Архів оригіналу за 5 лютого 2015. Процитовано 22 серпня 2015. See book dedication.
- ↑ Kay, Karen (10 лютого 2013). Cara Delevingne: the eyes have it for Britain's newest supermodel. The Observer. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 5 квітня 2014.
- ↑ Hill, Logan (16 липня 2015). Cara Delevingne, Ready to Conquer Hollywood, Immerses Herself in ‘Paper Towns’. New York Times. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 29 липня 2015.
- ↑ Cara Delevingne Opens Up About Her Childhood, Love Life, and Why Modeling Just Isn’t Enough. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 19 липня 2015.
- ↑ Setoodeh, Ramin; Setoodeh, Ramin (3 червня 2020). Cara Delevingne on Her Pansexual Identity, Singing With Fiona Apple and What Pride Means to Her. Variety (англ.). Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
- ↑ Haskell, Rob (19 червня 2015). Cara Delevingne Opens Up About Her Childhood, Love Life, and Why Modeling Just Isn’t Enough. Vogue. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 19 червня 2015.
- ↑ Cara Delevingne and St. Vincent Reportedly Split. Harper's BAZAAR. 12.09.2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14.02.2018.
- ↑ Flanagan, Hanna (6 травня 2020). Cara Delevingne and Ashley Benson Split After Nearly Two Years of Dating. People. People. Архів оригіналу за 8 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Cara Delevingne is raking in a fortune and has £20.7m in cash in the bank - and this is how she spends it. The Sun (en-gb). 8 червня 2020. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Aww! Who Knew Cara Delevingne's First Ever Photo Shoot Was For Italian Vogue?. Grazia_Live. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015.
- ↑ Lisa Niven (1 червня 2012). Burberry Beauty Campaign – Edie Campbell, Jourdan Dunn, Cara Delevingne. Vogue UK. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 липня 2012.
- ↑ Model of the Week Cara Delevingne: The official Face of Burberry. FashionTV. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 24 червня 2012. Процитовано 26 липня 2012.
- ↑ Racked. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
- ↑ Thorpe, Vanessa. Cara Delevingne set to bid farewell to catwalk as critics hail film role. The Guardian. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 22 серпня 2015.
- ↑ Kay, Karen (10 лютого 2013). Cara Delevingne: the eyes have it for Britain's newest supermodel. The Observer. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 5 квітня 2014.
- ↑ Sara M Moniuszko. «Cara Delevingne's book 'Mirror, Mirror' is out, and we have a lot of thoughts». Сайт «USA TODAY». 11.10.2017. Прочитано 07.10.2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 7 жовтня 2021.
- ↑ «Cara Delevingne's novel is a coming-of-age tale for teens». Сайт «Page Six Team», 07.10.2017. Прочитано 07.10.2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2017. Процитовано 7 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кара Делевінь |
- Кара Делевінь у соціальній мережі «Твіттер»
- Кара Делевінь у соцмережі «Instagram»
- Кара Делевінь на сайті IMDb (англ.)
