Карбан Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карбан.
Карбан Дмитро Сергійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 грудня 1991(1991-12-29)
Юкталі, Тиндинський район, Амурська область, РФ
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (22 роки)
Червоносільське, Донецька область, Україна
Поховання Запоріжжя
Громадянство Україна Україна
Псевдо Бейн
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
 «Донбас»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За доблесну службу»
Нагрудний знак «За доблесну службу»

Дмитро́ Сергі́йович Карба́н (нар. 29 грудня 1991(19911229) — 29 серпня 2014) — солдат Національної гвардії України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Проживав у місті Часів Яр (Бахмутський район Донецької області).

В січні 2014 року приїхав на Київський Євромайдан, потім разом з Вишгородською самообороною чергував на блокпосту біля ГАЕС. Участь в Революції Гідності обірвала Дмитру стосунки із своєю родиною — навіть рідна мати не подарувала йому «зв'язків з київською хунтою». 12-річний брат Дмитра телефонував йому потайки та казав: «Дімка, я тобою пишаюсь». Як тільки оголосили набір до батальйону «Донбас», Дмитро одним із перших пішов добровольцем, солдат резерву, далекомірник — номер обслуги 1 взводу роти охорони резервного батальйону оперативного призначення «Донбас», псевдо «Бейн».

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Загинув у бою під Іловайськом під час виходу з оточення. Їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського. Коли КАМАЗ вже в'їджав до Червоносільського, по ньому вистрілив російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинули Стаф, ВДВ, Контра, Руха, Кавказ, Рус, СВД та Лисий. Дмитро встиг вискочити з кузова, вже на землі автоматною чергою були перебиті артерії на ногах, удар великокаліберної кулі у бронежилет зламав грудну клітину. Дмитро помер від втрати крові.

Залишились батьки та 12-річний брат.

Похований у місті Дніпро, на Краснопільському цвинтарі як неідентифікований захисник Батьківщини. 6 вересня 2017 року Павло Нетьосов, керівник організації «Цитадель», повідомив про ідентифікацію решток Дмитра. 12 вересня 2017 відбулося прощання на Краснопільському цвинтарі, 13 вересня — перепоховання у місті Часів Яр на Центральному цвинтарі.[1][2][3][4]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Павел Нетесов. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 вересня 2017.
  2. ↑ На Дніпропетровщині попрощалися з бійцями, імена яких нещодавно встановила ДНК-експертиза. Дніпропетровська ОДА. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  3. ↑ У Дніпрі проведено ідентифікацію та передано родинам для поховання останки трьох невідомих військовослужбовців. Цивільно-військове співробітництво ЗСУ. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  4. ↑ У Часовому Яру відбулося перепоховання бійця Нацгвардії Дмитра Корбана, який загинув під Іловайськом. Національна гвардія України. 15 вересня 2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.
  5. ↑ Хаустова, Лідія (30 березня 2021). У Слов’янську нагородили сім’ї загиблих бійців батальйону "Донбас". 6262.com.ua. Процитовано 6 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карбан_Дмитро_Сергійович&oldid=35759604