Зарицька Катерина Миронівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Катерина Зарицька)
Перейти до: навігація, пошук
Катерина Зарицька
Прізвисько «Орися», «Калина», «Монета», «Легенда»
Народився 3 листопада 1914(1914-11-03)
Австро-Угорщина м. Коломия, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 29 серпня 1986(1986-08-29) (71 рік)
УРСР м. Волочиськ, Хмельницька область, УРСР, СРСР
Місце поховання Личаківський цвинтар
Приналежність УВО, ОУН
Нагороди

Срібний Хрест Заслуги 1 класу

Відносини Михайло Сорока (чоловік)
Богдан Сорока (син)

Катерина Миронівна Зарицька гербу Новина[1][2] (3 листопада 1914, м. Коломия — 29 серпня 1986, м. Волочиськ, Хмельницька область, УРСР) — член ОУН, зв'язкова Романа Шухевича, організатор і керівник Українського Червоного Хреста, дружина Михайла Сороки, донька видатного математика Мирона Зарицького, мати художника Богдана Сороки.

Життєпис[ред.ред. код]

Докладніше: Зарицькі

Народилася 3 листопада 1914 в Коломиї (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія, нині Івано-Франківської області, Україна). Батько — український вчений-математик та педагог Мирон Зарицький.

У 1915—1919 роках проживала в Новому Селі (нині Підволочиського району). У 1924—1926 роках навчалася в гімназії в Тернополі, з 1926-го — в гімназії сестер Василіянок у Львові (тепер лінгвістична гімназія), яку закінчила 1932 року.[3] Згодом здобула диплом інженера геодезії у Львівській політехніці.

З 1930 року — діячка ОУН. Протягом 1931—1932 входила до дівочої бойово-розвідувальної п'ятірки під керівництвом Марії Кос. До її складу входили також Дарія Гнатківська, Віра Свєнціцька та Олена Недзвєцька.

У 1935—1936 роках була заарештована й засуджена на Варшавському процесі до 8 років ув'язнення, однак апеляційний суд скоротив термін до 6 років, а на підставі амністії термін зменшено до 4. Згодом засуджена на Львівському процесі до 5 років тюрми, однак термін був скорочений на підставі амністії до 2,5 років.

Вийшла на волю в грудні 1938. 5 листопада 1939 року взяла шлюб у Соборі святого Юра із Михайлом Сорокою.

З березня 1940 по червень 1941 провела у в'язниці НКВС, де народила сина Богдана.

Протягом 1941—1943 крайова провідниця жіночої сітки ОУН, з 1943 організатор і керівник Українського Червоного Хреста. З 1945 по 1947 зв'язкова Головного Командира УПА Романа Шухевича, працювала також у відділі пропаганди ОУН. 21 вересня 1947 заарештована органами НКВС в Ходорові[4] та засуджена до 25 років ув'язнення.

Перебувала у Верхньоуральській та Володимирській тюрмах, 1969 року переведена до табору суворого режиму в Мордовії.[3] Вийшла на волю 21 (22) вересня 1972 із забороною проживати в Західній Україні. У зв'язку з цим поселилась у м.Волочиськ Хмельницької області. Померла 29 серпня 1986. Перепохована на Личаківському цвинтарі.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

У місті Львові є курінь ч. 30 ім. Катрусі Зарицької. Заснований 26 березня 1995 року ст. пл. Лесею Онишко (зв'язкова) та гурточками «Мангусти», «Фіалки», «Хом'ячки» та «Проліски».

На честь українського математика Мирона Зарицького та його доньки Катерини у 1991 році названа вулиця Зарицьких у Галицькому районі Львова (до 1991 р. — вул. Воровського); родина Зарицьких мешкала на цій вулиці в будинку № 27.[5]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Возняк Григорій, Осадча Олена, Сорока Люба.Мирон Зарицький — поет математичних формул. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2009. — С. 5. — ISBN 978-966-10-0536-4.
  2. Богдан Сорока I. Родина.
  3. а б Мельничук Б., Уніят В. Зарицька Катерина Миронівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 622. — ISBN 966-528-197-6.
  4. Роман Шухевич — навічно з нами!
  5. Зарицьких вул. // Сайт «Прадідівська слава. Українські пам'ятки»

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]